Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 577/2270/26
Провадження № 2/577/1426/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2026 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 04.09.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3921911, який був підписаний у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 4400 грн.
29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до якого до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №3921911 від 04.09.2020 року.
31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було укладено Договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №3921911 від 04.09.2020 року.
Відповідач зобов`язання за договором не виконав, в результаті чого в неї виникла заборгованість у сумі 26588 грн., яка складається з 4400 грн. заборгованість по тілу кредиту; 22188 грн. заборгованість по відсоткам.
На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача. на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором №3921911 від 04.09.2020 року в розмірі 26588,00 грн. та понесені судові витрати.
Представник позивача ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.7зв).
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи була належно повідомлена у встановленому законом порядку (а.с.34,36).
З огляду на положення частин сьомої, восьмої статті 128, частини четвертої статті 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлена належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.
Оскільки представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи, про що зазначив у поданому клопотанні, на підставі статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом при розгляді справи встановлено, що 04.09.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №392191, який був підписаний у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 4400 грн., зі сплатою відсотків 1,53 % на день, строком за лояльними умовами кредитування 21 день, за загальними умовами кредитування 201 день, з яких базовий період 21 день, спеціальний 180 днів (а.с.9,10,12)
На підтвердження перерахунку коштів за кредитним договором долучено довідку ТОВ «ФК «Еланс», з якої вбачається що 04.09.2020 року на рахунок № НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів в сумі 4400,00 грн. (а.с.13).
29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №29/10-2025, відповідно до якого до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №3921911 від 04.09.2020 року.(а.с.14)
31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було укладено Договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №3921911 від 04.09.2020 року. (а.с.15,16,17 ).
Відповідач зобов`язання за договором не виконав, в результаті чого в неї виникла заборгованість у сумі 26588 грн., яка складається з 4400 грн. заборгованість по тілу кредиту; 22188 грн. заборгованість по відсоткам. (а.с.11).
Згідно відповіді наданої АТ КБ «Приватбанк» від 29.05.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 на яку в період з 04.09.202 по 10.09.2020 року було перераховано 4400 грн. (а.с.38-39)
З матеріалів справи вбачається, що договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.
За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України). Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з вимогами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням частини 2 статті 516 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Оскільки відповідач умови договору своєчасно і в повному обсязі не виконував, позики не сплачував, в результаті чого виникла заборгованість, сума якої складає 26588 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правничої допомоги №43657029/03 від 02.01.2026 року, акт про надання послуг 27.03.2026 року (а.с. 18,19,20,21).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На переконання суду витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. заявлені позивачем не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи і безумовно є занадто завищеними. А тому, на переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. будуть відповідати зазначеним вимогам.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами, та суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату послуг адвоката, пов`язані із складанням, поданням до суду цивільного позову в розмірі 2000,00 грн.
Саме такий розмір відповідатиме критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн., який банк просить стягнути з відповідача на свою користь.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 280, 263-265, 280, 282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629, 1050, 1054, 1048 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» - задовольнити.
Стягнути на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» ( ЄДРПОУ 43657029) з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3921911 від 04.09.2020 року в розмірі 26588 (двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн., 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору та 2000 (дві тисячі) грн. витрати на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач ОСОБА_1 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 .
Суддя Рідзевська І. О.
Судове рішення № 137840236, Конотопський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 577/2270/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: