Постанова № 137839018, 30.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10545/26

Провадження № 3/643/1857/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ

Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними

17.05.2026 року о 09-00 год. водій ОСОБА_1 (далі - Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), керуючи автомобілем «Ford Fusion», державний номерний знак НОМЕР_1 , по провулку Електромеханічному в м. Харкові, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміну, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_1 (Потерпілий), який рухався попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Позиція учасників справи

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні 30.06.2026 зазначила на відсутності своєї вини у виникненні ДТП. Вважала винним у виникненні ДТП Потерпілого. Пояснила, що Потерпілий, який їхав попереду неї, несподівано зупинився. Вона тривалий час стояла за ним, потім вирішила об`їхати зліва. Коли її автомобіль перебував на рівні автомобіля Потерпілого, останній раптово почав виконувати поворот ліворуч, не увімкнувши показник повороту та не переконавшись у безпеці маневру. Вона негайно застосувала екстрене гальмування та подала звуковий сигнал, однак через незначну відстань між автомобілями та мокре дорожнє покриття уникнути зіткнення не вдалось.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, надіслав заяву, згідно з якою просив притягнути Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Представник Потерпілого у судовому засіданні 30.06.2026 підтримав позицію Потерпілого.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху (ПДР) дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з підпунктом «б» пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Вина Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668160 від 17.05.2026, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними схеми місця ДТП від 17.05.2026, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів та їх пошкодження. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписала зазначену схему місця ДТП без зауважень. Згідно з даними зворотного боку схеми місця ДТП, у автомобіля Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пошкоджені передній бампер, переднє праве крило, передня права фара; у автомобіля Потерпілого пошкоджені задні ліві двері, заднє ліве крило;

- даними письмових пояснень Потерпілого, згідно з якими він призупинився для здійснення повороту, увімкнув поворот і здійснив маневр. В цей час в нього врізався автомобіль під керуванням Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Доводи Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо її невинуватості суд відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається з вказаних вище п. 12.1, 13.1, п.п. «б» п. 2.3 ПДР, обираючи безпечну швидкість руху та безпечну дистанцію, водій у тому числі повинен зважати на дорожню обстановку, щоб мати можливість відповідним чином реагувати на її зміну.

Складовою дорожньої обстановки є атмосферні явища та стан поверхні проїзної частини, у тому числі зчеплення. Стан зчеплення залежить від того, у мокрому або сухому стані знаходиться проїзна частина.

Згідно з письмовими поясненнями Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від 17.05.2026, вона встигла зреагувати, натискаючи на гальма, проте через те, що мокре покриття дороги (йде дощ), трапилась ДТП.

В усних і письмових поясненнях від 30.06.2026 Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, також зазначила, що через незначну відстань між транспортними засобами та мокре дорожнє покриття уникнути зіткнення не вдалось.

З вказаних пояснень Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вбачається, що ДТП сталась через неможливість своєчасно зупинити автомобіль шляхом гальмування у зв`язку із мокрим покриттям дороги, яке негативно позначилось на зчепленні між автомобілем та проїзною частиною.

Між тим, виходячи з вказаних вище приписів Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 повинна була враховувати наявність дощу та мокрий стан проїзної частини, який негативно впливав на зчеплення, під час керування автомобілем та вибору безпечної швидкості руху та безпечної дистанції за конкретних умов руху її автомобіля.

Наведене свідчить, що ОСОБА_1 під час вибору безпечної швидкості руху та безпечної дистанції не врахувала дорожню обстановку, зокрема такий фактор, як стан поверхні проїзної частини.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеними поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення нею вимог п. 12.1, п. 13.1, п.п. «б» п. 2.3 ПДР.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що Потерпілий не залишився на місці події та проїхав далі, а також не мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за що сплатив штраф на місці, суд відхиляє, оскільки вказані обставини не відносяться до предмету доказування в даній справі. Протокол про вказані вище правопорушення, які за доводами ОСОБА_1 мали місце, відносно Потерпілого не складався.

Між тим суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах фактичних обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Оскільки протоколи про будь-які адміністративні правопорушення відносно Потерпілого не складались, у суду відсутні підстави в межах цієї справи вирішувати питання щодо наявності або відсутності винуватості Потерпілого у порушенні тих чи інших вимог Правил дорожнього руху.

Накладення стягнення

Оскільки Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 251-252, 279, 283-285 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов