Ухвала суду № 137838591, 29.06.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6557/26

2/214/5371/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича, пред`явленої в інтересах ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту, накладеного на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сергієнко Д.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати арешт накладений постановою Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про арешт майна боржника АМ №108872 від 13.05.2009, номер запису про обтяження №8710495 від 13.05.2009, на майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали позовної заяви передано у провадження судді Ткаченка А.В.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, суддя дійшов таких висновків.

1. Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом. При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції. Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Як слідує з приписів ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України №3674-VI від 08.07.2011 «Про судовий збір» (далі Закон). Згідно з ст.3 цього Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Згідно із п.1 ч.2 ст.4 Закону, із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до суду фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» у 2026 році було установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн. Тобто, у вказаному випадку розмір судового збору буде становити 1331,20 грн. (3328,00 х 0,4).

Разом з тим, Закон передбачає можливість зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви до суду. Для цього необхідно подати їх у електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС. Як наслідок, буде застосовуватися коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, у цьому випадку розмір судового збору становить 1064,96 грн. (1331,20 х 0,8).

Отже, позивач повинен сплатити судовий збір у вказаному розмірі, на підтвердження чого надати суду відповідну квитанцію, або зазначити підстави, що надають право на звільнення від сплати судового збору.

2. Окрім того, суд звертає увагу позивача та його представника на доцільності уточнення кола учасників справи з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, які виникли з приводу накладення арешту на майно.

Так, відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, тобто стягувач (її правонаступник), а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

З огляду на викладене позивач та його представник мають визначитися з колом осіб, які повинні бути залучені до участі у справі, зазначити їх найменування, місцезнаходження, індекс, номери засобів зв`язку.

Вищевказані недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1 статті 185 ЦПК України, законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачу та його представнику строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач та її представник у встановлений судом строк виконають вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Керуючись ст.ст.4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича, пред`явленої в інтересах ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту, накладеного на нерухоме майно залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику 10-денний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175, ст.177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання ними копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачу та її представнику для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя А.В. Ткаченко