Ухвала суду № 137838146, 18.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/543/21

Провадження № 6/211/364/26

У Х В А Л А

18 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Строганової Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в порядку виконання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», стягувач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача) та видачу дублікату виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» Гомера В.В., 28.05.2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до суду із заявою, в якій просила суд замінити стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у виконавчому листі 211/543/21 на нового як його правонаступника ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»; видати дублікат виконавчого листа.

В обґрунтування заяви зазначила, що 03.11.2022 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором №б/н від 02.08.2007, на виконання якого видано виконавчий лист. 22.08.2025 року між ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір про відступлення права вимоги № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС Крім того зазначає, що на примусовому виконанні у Саксаганському відділі державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП №71939262 з примусового виконання виконавчого листа. 02.11.2023 вищезазначене виконавче провадження було завершено державним виконавцем, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного Виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з цим ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» позбавлене можливості реалізувати свої права як стягувача через відсутність виконавчого документа. Заявник також зазначає, що єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого документа є його втрата, при цьому сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби, на думку заявника, свідчить про його втрату.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до положення ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За даних обставин, суд вважає за можливе заяву про заміну сторони виконавчого провадження розглянути за відсутності учасників справи, що не суперечитиме ч.3 ст.442 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши вимоги заяви, письмові докази у справі, доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Довгинціського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2022 року (справа № 211/543/21) позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від №б/н від 02.08.2007задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за договором №б/н від 02.08.2007, що виникла станом на 03.12.2020, в сумі 27 920 (двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 78 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. (а.с.101-102).

Рішення суду набрало законної сили 05.12.2022 року.

На виконання вищезазначеного рішення, Довгинціським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 15.03.2023 року було видано виконавчий лист стягувачу (а.с. 104).

Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №71939262 було відкрито 05.06.2023 року, та на теперішній час завершено (а.с. 112).

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Байбіковою О.Л. від 02.11.2023 року, виконавчий лист №211/543/21 у ВП №71939262 повернуто стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 125).

Частиною 1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).

У п.9 ст.129, ст.129-1 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

22.08.2025 року між ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір відступлення прав вимоги №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, за умовами якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» як первісний кредитор передає (відступає) на користь нового кредитора ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення і сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені договором (п.1 договору).

Відповідно до ч.ч.1,2, ч.5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №201/16014/13-ц вказано, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.515 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення вказаної матеріальної норми дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Детальне розуміння змісту відступлення права вимоги в його ідеальному значенні визначено в п.п.14.1.255 Податкового кодексу України, відповідно до якого відступлення права вимоги це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Отже, виходячи з положень чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу як до, так і після ухвалення судового рішення.

Дійсно, факт укладення договору відступлення прав вимоги №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» як сторонами договору відступлення права вимоги, має місце та підтверджується наявними у справі доказами. Доказів або обставин, які б свідчили про недійсність договору, матеріали справи не містять.

Разом з тим, сама по собі наявність укладеного договору відступлення права вимоги не є достатньою підставою для процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні, оскільки можливість заміни сторони залежить від стадії виконавчого провадження та наявності відкритого виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21 уточнила висновок щодо неможливості заміни сторони виконавчого провадження після його закінчення без відновлення виконавчого провадження.

Зокрема, у п.п.80-81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні, як юридичному процесі, правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст.442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст.55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст.55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч.5 ст.442 ЦПК України.

Отже, питання про заміну сторони виконавчого провадження може вирішуватися лише до моменту його закінчення, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не підлягає повторному відкриттю, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до абзацу другого ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не може бути розпочате повторно, за винятком випадків, визначених цим Законом. Зокрема, згідно з ч.1 ст.41 зазначеного Закону, виконавче провадження може бути відновлено у разі, якщо постанова державного виконавця про його закінчення або про повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч.1 ст.2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.

Окрім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2022 року у справі №1519/2-1141/11 (провадження №61-4323 св22, ЄДРСРУ №106264415) зазначив, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та триває до фактичного виконання судового рішення або до спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому у разі пропуску такого строку виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем без прийняття до виконання, що виключає можливість вчинення виконавчих дій у межах відповідного провадження. Таким чином, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є процесуальною межею, протягом якої можливе відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17.

Згідно копії постанови державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Байбікової О.Л. від 02.11.2023 року, виконавчий лист №211/543/21 у ВП №71939262 повернуто стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до відомостей АСВП, виконавче провадження №71939262 від 05.06.2023 року завершено.

Разом з тим, представником заявника до матеріалів заяви не долучено належних та допустимих доказів того, що виконавчий документ був повторно пред`явлений до виконання в межах встановленого строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який, відповідно до змісту постанови державного виконавця визначено до 15.03.2022.

Також представником заявника не надано доказів: оскарження постанови державного виконавця від 02.11.2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу та/або її скасування у встановленому законом порядку; не заявлено вимоги про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що є істотним з огляду на правову природу спірних правовідносин та обставини, пов`язані із перебігом відповідного процесуального строку, як і не надано відомостей щодо відновлення виконавчого документа у разі його втрати.

У постанові від 18 квітня 2025 року у справі №2034/11082/2012 Верховний Суд зазначив, що відсутність підтвердження стягувачем належними та допустимими доказами факту втрати виконавчого листа є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа. Суд також роз`яснив, що дублікат виконавчого листа є документом, який видається замість втраченого оригіналу та має таку ж юридичну силу, як і первісний виконавчий документ. При цьому оригінал виконавчого листа може вважатися втраченим у випадках його втрати, викрадення, знищення або істотного пошкодження, що унеможливлює його подальше використання та виконання.

Отже, видача дубліката виконавчого документа є виключним процесуальним засобом відновлення втраченого документа і можлива лише за умови надання заявником належних, допустимих та достатніх доказів факту його втрати.

На переконання суду, належними та допустимими доказами відсутності (втрати) виконавчого листа у стягувача як первісного, так і його правонаступника можуть бути, зокрема: акт або довідка про те, що під час укладення договору відступлення права вимоги (факторингу) первісний кредитор не передавав правонаступнику виконавчі документи за відступленими правами вимоги; у разі передачі таких документів документ правонаступника, що підтверджує подальшу втрату оригіналу виконавчого документа із зазначенням конкретних обставин його втрати.

Крім того, належним доказом може бути акт перевірки або довідка первісного стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що оригінал виконавчого листа не надходив йому після повернення його органом державної виконавчої служби; у разі його фактичного отримання документ первісного стягувача або правонаступника, який підтверджує подальшу втрату виконавчого документа із зазначенням обставин такої втрати.

Однак таких або аналогічних доказів, що підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа як первісним стягувачем, так і його правонаступником, матеріали заяви не містять.

За таких обставин суд позбавлений можливості дійти обґрунтованого висновку про факт втрати виконавчого документа та, відповідно, про наявність правових підстав для видачі його дубліката, оскільки самі по собі припущення представника заявника не можуть замінювати належні та допустимі докази у розумінні процесуального закону.

Отже, враховуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача) та видачу дублікату виконавчого листа.

Керуючись ст.ст.55, 260-261, 351-353, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача) у цивільній справі №211/543/21 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та видачу дублікату виконавчого листа відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Лебеженко