Ухвала суду № 137836001, 25.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/2773/19

Номер провадження 1-кп/337/10/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Колегія суддів Хортицького районного суду міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про допит свідків у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.2,3 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні суду перебуває на розгляді вказана кримінальна справа.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про допит в якості свідків працівників ПрАТ «»Карлсберг Україна» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Пояснив, що вони можуть підтвердити версію обвинуваченої про те, що інші бухгалтери також вносили зміни до відомостей про нарахування заробітної плати, підтвердять існування каси на підприємстві.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала свого захисника.

Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечили.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст.65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

За ч.1 ст.95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Як зазначав Європейський суд з прав людини в рішенні від 24.04.2008 у справі «Жогло проти України» (п.38), усі докази зазвичай мають бути представлені у відкритому слуханні справи в присутності обвинуваченого для забезпечення можливості надати аргументи іншій стороні. Існують винятки із цього правила, але вони не повинні порушувати права захисту. §1 та п.«d» §3 ст.6 конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечити, а також ставити запитання свідкові обвинувачення або під час давання показань, або на пізнішому етапі (див. також п.49 рішення ЄСПЛ у справі «Ludi v. Switzerland»).

Для тих випадків, коли клопотання про допит свідка на користь обвинуваченого було заявлено відповідно до внутрішньодержавного законодавства, ЄСПЛ з урахуванням викладеного формулює трьохелементний тест:

1) чи було клопотання допитати свідка досить обґрунтовано і чи стосується воно суті обвинувачення?

2) чи розглянули внутрішньодержавні суди питання про належність показань свідка і чи навели вони достатні підстави для свого рішення не допитувати свідка в судовому засіданні?

3) чи порушило рішення внутрішньодержавних судів не допитувати свідка загальну справедливість судового розгляду (п.158 рішення від 18.12.2018 у справі «Муртазалієва проти Росії»?

Щодо першого елемента ЄСПЛ зазначає, що, виходячи з тесту, напрацьованого у справі «Перна проти Італії», питання про те, обґрунтував обвинувачений своє клопотання про виклик свідка захисту в суд, вирішується шляхом посилання на належність показань цієї особи для встановлення істини у справі. Хоча в деяких справах, розглянутих після винесення постанови Великої палати ЄСПЛ у справі «Перна проти Італії», аналізувалося питання про те, чи були показання свідка значущими для «встановлення істини» у справі, в інших скаргах акцент робився на здатність показань вплинути на результати судового розгляду (див. п.105 рішення у справі «Тарасов проти України»), обґрунтовано підтвердити алібі обвинуваченого (див. п.34 рішення у справі «Поляков проти Російської Федерації») і, ймовірно, привести до виправдання обвинуваченого (див. п.72 рішення у справі «Дорохов проти Російської Федерації») або посилити позицію сторони захисту чи навіть призвести до виправдання заявника (див. п.42 рішення у справі «Топич проти Хорватії»).

Звісно ж, належність показань свідка по суті обвинувачення та їх здатність вплинути на результат розгляду у справі об`єднують усі перераховані стандарти. У світлі еволюції прецедентної практики за ст.6 конвенції ЄСПЛ вважає за необхідне уточнити цей стандарт, включивши в його сферу дії не тільки клопотання сторони захисту про виклик свідків, здатних вплинути на результат судового розгляду, а й інших свідків, від яких можна розумно очікувати показань, які підсилюють позицію сторони захисту (п.160 рішення від 18.12.2018).

Другий елемент тесту вимагає від внутрішньодержавних судів ураховувати значимість показань, запитуваних стороною захисту, і зобов`язує їх зазначати достатні мотиви для своїх рішень (п.162 рішення від 18.12.2018).

Як правило, значимість показань і достатність доказів, висунутих стороною захисту в обставинах конкретної справи, будуть визначати обсяг і ступінь деталізації оцінки внутрішньодержавними судами необхідності забезпечення присутності на суді й допиту свідка. Відповідно, чим сильніші й вагоміші доводи сторони захисту, тим суворішою повинна бути перевірка й тим переконливішою мотивація судів, якщо вони відмовляють стороні захисту в клопотанні допитати свідка (п.166 рішення від 18.12.2018).

ЄСПЛ уважає, що оцінка впливу рішення про відмову в допиті свідка захисту на загальну справедливість процесу є неодмінною в кожній справі. Дотримання вимог справедливого судового розгляду повинне розглядатися в кожній конкретній справі з урахуванням ходу провадження у справі в цілому, а не на основі ізольованого розгляду окремого аспекту або інциденту (п.167 рішення від 18.12.2018).

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Захисник обвинуваченої обґрунтовує необхідність допиту в якості свідків працівників підприємства ПрАТ «Карлсберг Україна» тим, що свідки нададуть пояснення суду щодо правил ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Суд відзначає, що показання працівників підприємства, допитаних в якості свідків щодо правил ведення бухгалтерського обліку на підприємстві не є значущими для встановлення істини у справі, оскільки обвинувачення ґрунтується на долучених до справи бухгалтерських документах, висновках експертів. При цьому сама обвинувачена ОСОБА_6 не заперечує підписання нею всіх долучених до справи відомостей про нарахування заробітної плати, визнає факт зміни сум у відомостях та нарахування завищених сум на банківські картки.

Тому показання таких свідків про те, як відбувалось складення бухгалтерських документів на підприємстві, не здатні вплинути на результати судового розгляду, а тому слід відмовити в їх допиті.

Суд вважає, що заявлення клопотання про виклик та допит в якості свідків працівників підприємства ПрАТ «Карлсберг Україна» спрямоване не на вплив на результат розгляду у справі та посилення позиції сторони захисту, а на затягування розгляду справи.

Оскільки одним із завдань кримінального провадження згідно статті 2 КПК України є забезпечення швидкого судового розгляду, а проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд (ч.2 ст. 28 КПК України), колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Керуючись статтею 42, 139, 142 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої про допит свідків відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 30.06.2026 року о 11:35 годині.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

суддя: ОСОБА_2

суддя: ОСОБА_3