Рішення № 137835122, 28.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/31755/25

Провадження № 2/752/5383/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді: Плахотнюк К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами -

в с т а н о в и в:

позовні вимоги мотивовані тим, що 14.09.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» був укладений кредитний договір № 412536, згідно з умовами якого відповідач отримав 5 500,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до кредитного договору № 412536 від 14.09.2022 року) повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. Згідно п. 2.1. кредитного договору кредит наданий відповідачу у безготівковій формі шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Селфі Кредит». ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач не виконав умови кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. кредитного договору № 412536 від 14.09.2022 року позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 412536 від 14.09.2022 року, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором 412536 від 14.09.2022 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» згідно договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року. Сума заборгованості відповідача становить 44346,08 грн, відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5456 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 38890,08 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 412536 від 14.09.2022 року в сумі 38890,08 грн., судові витрати у виді суми сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 03.03.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу наданий строк для надання відзиву (а.с. 107-108).

В позовній заяві міститься клопотання представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про розгляд справи без його участі.

Відповідач відзиву на позов не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався. На адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на ім`я відповідача з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 14.09.2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 412536 за умовами якого позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору (103 дні) надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній в п. 1.2. договору (5 500,00 грн), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с. 25-44).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. цього договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що він укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальникові шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно із п. 7.1. цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатками до договору є графік платежів за договором, паспорт споживчого кредиту, де зазначені: загальна вартість кредиту 51606,37 грн, складові частини сукупної вартості кредиту, в тому числі проценти за користування кредитом 46150,37 грн (а.с. 45-46,47-49).

Згідно довідки ТОВ «Селфі Кредит» акцепт договору ОСОБА_1 вчинено одноразовим ідентифікатором Р628, час відправлення ідентифікатора 14.09.2022 року, номер телефону на який відправлено ідентифікатор 380637330992 (а.с.50).

Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення по закінченню пролонгованого строку кредитування ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів та комісії не виконав, продовживши використання кредитних коштів. Внаслідок цього відбулася пролонгація строку кредитування на 60 днів відповідно до положень п. 2.3.1 кредитного договору, протягом яких застосовувалася процентна ставка, визначена п. 1.6 кредитного договору ( а.с. 25-44).

01.02.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 68-77).

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року права вимоги переходять до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у день здійснення фінансування (оплати) на користь ТОВ «Селфі Кредит» у повному обсязі в сумі, вказані у п. 7.1. договору після чого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до п. 7.1 договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зобов`язалося сплатити на користь ТОВ «Селфі Кредит» 2 528 538,65 грн.

З платіжного інструкції № 74877 від 01.02.2024 року судом встановлено, що на виконання умов договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було перераховано на користь ТОВ «Селфі Кредит» 2 528 538,65 грн. (а.с. 79).

Як вбачається з акта приймання-передачі реєстру боржників від 01.02.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало від ТОВ «Селфі Кредит» реєстр боржників за формою згідно додатку № 1 до договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року (а.с. 78).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги ТОВ «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 412536 від 14.09.2022 року, яка складається з права вимоги заборгованості у загальному розмірі 44346,08 грн, з яких: 5456,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 38890,08 грн - заборгованість по відсоткам.

Таким чином, судом встановлено факт отримання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 412536 від 14.09.2022 року.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 претензію про те, що на підставі договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 412536 від 14.09.2022 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у зв`язку з чим вимагає від останнього виконати зобов`язання за кредитним договором протягом 3 днів та погасити заборгованість у сумі 44346,08 грн.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.03.2020 року в справі № 404/502/18 вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, який оформлено ними в електронній формі з використанням електронного підпису.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування наданими йому кредитними коштами, а також на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Більше того, відповідачем не надано суду контррозрахунок суми заборгованості, який суд міг би належним чином оцінити про невірність наданого позивачем розрахунку, клопотань про призначення судової економічної експертизи для перевірки правильності розрахунку умовам кредитного договору не заявлялось.

Відтак, у суду відсутні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 44346,08 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з цією позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, що стверджується платіжною інструкцією від 28.11.2025 року (а.с. 24).

Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до договору №0107 від 01.07.2025 про надання правової допомоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатське об`єднання «Апологет» уклали договір відповідно до якого останній зобов`язався надати правову допомогу при зверненні до суду та розгляді в суді цивільної справи.

Відповідно до розрахунку суми судових витрат, сума витрат на правничу допомогу адвоката складає 8 000 грн., із них: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі; оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи.

Судом встановлено, що сума витрат відповідно до розрахунку становить 8 000 грн., однак беручи до уваги складність справи, об`єм позовної заяви, вважає заявлені витрати на правову допомогу завищеними.

З урахуванням складності справи та виконаних робіт адвокатом, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до суми 3000 грн., яка відповідає розумному розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 205, 207, 512-514, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76-81, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 274-279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 346 (сорок чотири тисячі триста сорок шість) гривень 08 копійок., сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок., витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, ЄДРПОУ: 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя К.Г. Плахотнюк