Рішення № 137835111, 16.10.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12284/25

Провадження № 2/752/6945/25

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Нікітенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Коллект Центр» з посиланням на те, що 09.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 3431048 у електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 15000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 9000 грн.. Відповідач не виконала умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого має заборгованість в сумі 79914,74 грн., з яких 11016 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 68898,74 грн. - заборгованість по нарахованих процентах на дату відступлення права вимоги. Крім того, 08.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 100390453 у електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 20000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 5280 грн.. Відповідач не виконала умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого має заборгованість в сумі 98512,61 грн., з яких 17878 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 79234,61 грн. - заборгованість по нарахованих процентах на дату відступлення права вимоги та 1400 грн. - заборгованість за комісіями.

28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3431048 від 09.08.2021. 17.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 17-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100390453 від 08.09.2021.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3431048 в розмірі 79914,74 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11016 грн. та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68898,74 грн..

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100390453 в розмірі 98512,61 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17878 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 79234,61 грн. та заборгованість за комісіями - 1400 грн..

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договорами № 3431048 від 09.08.2021 та № 100390453 від 08.09.2021 в розмірі 178427,35 грн., понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 25000 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 148-149). Відповідачу надано строк на подання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ «Коллект Центр» в позовній заяві зазначило, що просить справу розглядати без участі представника (а.с. 1-6).

Відповідач в судове засідання не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася. Судова повістка, направлена судом по місцю реєстрації останньої, повернулася до суду з довідкою, в якій причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 153).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов анкети-заяви на кредит № 3431048 від 09.08.2021 (а.с. 35) та кредитного договору № 3431048 від 09.08.2024 (а.с.23-32), позикодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений в п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктом 6. даного кредитного договору встановлено порядок укладення договору, відповідно до якого кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на доступний зокрема через веб-сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальнику шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну адресу або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком розрахунків), договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною договору (п. 6.3 договору).

Відповідно до вищевказаної анкети-заяви та п. 1.2. - 1.4. договору, сума кредиту становить 15000 грн.; кредит надається строком на 30 днів з 09.08.2021; термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 08.09.2021.

Загальні витрати позичальника за кредитом відповідно до п. 1.5. договору включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла кредиту) складають 11850 грн. в грошовому виразі та 119128 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 26850 грн..

Відповідно до п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 2850 грн., яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом: 9000 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п. 1.5.2. договору).

Пунктом 1.6. договору встановлено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.3.1 договору погоджено, що продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

На підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором позивач надав копію довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.61), в якій зазначено одержувачем ОСОБА_1 , номер картки одержувача НОМЕР_1 хх-хххх-хх08, дата проведення операції- 09.08.2021 сума операції: 15000 грн., номер договору 3431048.

На 62-65 аркуші справи знаходиться складений ТОВ «Мілоан» документ під назвою «Відомість про щоденні нарахування та погашення» по кредитному договору 3431048, ПІБ ОСОБА_1 , ОКПП НОМЕР_2 , з відображенням найменування, дати і суми операції щодо надання кредиту, нарахування процентів.

Крім того, відповідно до умов анкети-заяви на кредит № 100390453 від 08.09.2021 (а.с. 49-50) та кредитного договору № 100390453 від 08.09.2024 (а.с. 37-46), позикодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений в п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктом 6. даного кредитного договору встановлено порядок укладення договору, відповідно до якого кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на доступний зокрема через веб-сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальнику шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну адресу або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком розрахунків), договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною договору (п. 6.3 договору).

Відповідно до вищевказаної анкети-заяви та п. 1.2. - 1.4. договору, сума кредиту становить 20000 грн.; кредит надається строком на 30 днів з 08.09.2021; термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 08.10.2021.

Загальні витрати позичальника за кредитом відповідно до п. 1.5. договору включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла кредиту) складають 6680 грн. в грошовому виразі та 3232,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 26680 грн..

Відповідно до п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 1400 грн., яка нараховується за ставкою 7 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом: 5280 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. договору).

Пунктом 1.6. договору встановлено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.3.1 договору погоджено, що продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

На підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором позивач надав копію квитанції від 08.09.2021, в якій платником зазначено Tengo (надання) отримувачем 516875*10, призначення кошти згідно договору 100390453 (а.с. 67).

На 68-70 аркуші справи знаходиться складений ТОВ «Мілоан» документ під назвою «Відомість про щоденні нарахування та погашення» по кредитному договору 100390453, ПІБ ОСОБА_1 , ОКПП НОМЕР_2 , з відображенням найменування, дати і суми операції щодо надання кредиту, нарахування процентів, комісій.

28 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до якого клієнт ТОВ «Мілоан» відступив за плату право грошової вимоги, а фактор ТОВ «Вердикт капітал», здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором прийняв право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача за кредитним договором 3431048 в розмірі 47968,34 грн., з яких: 11016 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 36952,34 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 75-79, 80, 81, 82-86).

17 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно до якого клієнт ТОВ «Мілоан» відступив за плату право грошової вимоги, а фактор ТОВ «Вердикт капітал», здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором прийняв право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача за кредитним договором 100390453 в розмірі 64544,41 грн., з яких: 17878 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 45266,41 грн. - заборгованість за процентами так 1400 грн. - заборгованість по комісії (а.с. 87-91, 92, 93, 94-97).

Відповідно до розрахунків заборгованостей за вказаними кредитними договорами, складеними ТОВ «Вердикт капітал» (а.с. 71, 72), ТОВ «Вердикт капітал» за кредитним договором 3431048 за період з 28.12.2021 по 23.02.2022 нарахувало проценти за користування кредитом в розмірі 31946,40 грн. та за кредитним договором 100390453 за період з 17.01.2022 по 23.02.2022 - 33968,20 грн..

10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Вердикт капітал» відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Коллект Центр» належні первісному кредитору, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором 3431048 в розмірі 79914,74 грн., з яких: 11016 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 68898,74 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 7, 98-98-103, 104, 105, 106-109).

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Вердикт капітал» відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Коллект Центр» належні первісному кредитору, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором 100390453 в розмірі 98512,61 грн., з яких: 17878 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 79234,61 грн. - заборгованість за процентами та 1400 грн. - заборгованість по комісії (а.с. 8, 110-115, 116-117, 118-121).

Відповідно до розрахунків заборгованостей за вказаними кредитними договорами, складеними ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 73, 74), ТОВ «Коллект Центр» жодних нарахувань не здійснювало.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанняабо оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог стало підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачем не представлено суду доказів підписання відповідачем кредитних договорів електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, який надсилався у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий або ж в іншому порядку, зазначеному у договорі. Вказані кредитні договори містять підпис генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В., з зазначенням дати та часу його вчинення, проте, підпис відповідача на даних договорах відсутній, а отже, не доведено факту укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договорів про споживчий кредит № 3431048 від 09.08.2021 та № 100390453 від 08.09.2021.

Щодо наявної в матеріалах справи копії квитанції від 08.09.2021, наданої позивачем на підтвердження виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 20000 грн. відповідачу на її картковий рахунок згідно кредитного договору № 100390453, суд вважає, що дана копія квитанції не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу коштів, оскільки вона не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, крім того, платником вказано Tengo (Надання).

Наявна в матеріалах справи копія довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 19.09.2024, надана позивачем на підтвердження виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 15000 грн. відповідачу на її картковий рахунок згідно кредитного договору № 3431048 також не містить повного номеру картки та не зазначено що саме ТОВ «Мілоан» було перераховано кошти через систему LidPayST.

Вказані обставини позбавляють суд можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Мілоан» коштів на картковий рахунок, який належить саме відповідачу.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами про споживчий кредит № 3431048 від 09.08.2021 у розмірі 79914,74 грн. та № 100390453 від 08.09.2021 у розмірі 98512,61 грн., оскільки докази підписання відповідачем вказаних кредитних договорів у спосіб, передбачений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в матеріалах справи відсутні, а у розділі 10 «Реквізити сторін» договору інформація про накладення електронного підпису не зазначена взагалі, а також відсутні належні та допустимі докази перерахування коштів відповідачу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 207, 509, 526, 610, 611, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 83, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133 м. Київ вул. Мечнікова, 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя К.Г. Плахотнюк