Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 190/1024/24
Провадження №2/190/34/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2026 року м. П?ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.
за участю секретаря судового засідання - Пронської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П?ятихатки Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору недійсним,-
встановив :
Представник позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») - Шкапенко О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування даного позову представник АТ «Акцент-Банк» посилається на те, що 08.11.2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. А-Банком відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 29.04.2024 року має заборгованість у розмірі 71792,79 грн., яка складається з наступного: 43420,82 грн. - заборгованість за кредитом; 28371,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить суд стягнути з відповідача та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
05.06.2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сербін Б.О. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимоги просить відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не підписував Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку 08.11.2020 і що на наданих позивачем документах, не його підпис. Зазначає, що А-Банк надав копію паспорта на ім`я ОСОБА_1 , який був викрадений та видано новий паспорт. Крім того, у підписаній нібито сторонами Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк від 08.11.2020 року, відсутня інформація про те, яка кредитна картка видавалася відповідачу, а також не надано доказів про те, які Тарифи і які відсотки були погоджені А-Банком з відповідачем при підписанні Анкети-Заяви. Крім того, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не містять підпису відповідача, не конткретизують який саме Тариф обслуговування та який вид кредитної картки застосований до правовідносин з відповідачем, в зв`язку з чим вважають, що їх не можна розцінювать як частину кредитного договору. За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у формі відсотків за користування кредитом, як і відсутні підстави вважати, що Умови та Правила надання банківських послуг є договором приєднання, у розумінні ст.634 ЦПК України. (т.1 а.с.44-45)
Крім того, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.(т.1 а.с.47)
Також, 05.06.2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сербін Б.О. подано до суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору недійсним (т.1 а.с.68-69)
14.06.2024 року ухвалою суду здійснено перехід від розгляду справи за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, до розгляду справи в порядку загального провадження. (т.1 а.с.49)
08.07.2024 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому просять задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного: відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається із розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, так як даний договір є договором оферти. Відповідач підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Доказів того, що кредитний договір був укладений не відповідачем не данано останнім. Крім того, з виписки по рахунку відповідача вбачається активне використання картки протягом усього періоду. Просять задовольнити позовні вимоги, а розгляд справи проводити у відсутність представника позивача. (т.1 а.с.52-56)
Ухвалою суду від 26.08.2024 року вирішено питання про об`єднання первісного позову із зустрічним позовом. (т.1 а.с.66-67)
06.01.2025 року представником відповідача - адвокатом Сербін Б.О. подано через канцелярію суду та через систему «Електронний суд» клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. (т.1 а.с.94,95-96)
21.05.2025 року ухвалою суду по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 (т.1 а.с.119-120)
24.06.2025 року на адресу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання експерта №1521-25 про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення первинної судової почеркознавчої експертизи, а також надано Акт №1521-25 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №1521-25. (а.с.148-149,151-153)
Ухвалою суду від 27.06.2026 року провадження у справі поновлено, по справі призначено підготовче засідання.
08.08.2025 року представником АТ «А-Банком» подано відзив на зустрічний позов, в якому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору недійсним, просить відмовити. (т.1 а.с.165-166).
Ухвалою суду від 13.03.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (т.2 а.с.25).
Ухвалами суду від 13.04.2026, 12.05.2026 та 05.06.2026 року (т.2 а.с.35,44, 58), розгляд справи був відкладений за клопотанням представника відповідача (представника позивача по зустрічному позову) - адвоката Сербіна Б.О.
В судове засідання, що було призначене на 09.30 год. 23.06.2026 року, сторони не з`явились, про місце та час слухання справи сповіщені належним чином, поважних причин своєї неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи від них не надходило.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.02.2022 АТ "Акцент-Банк" зареєстроване як юридична особа 30.06.1994, вид економічної діяльності, 64.19 - інші види грошового посередництва (основний) (а.с.28).
Відповідно до витягу з Державного реєстру банків, витяг сформовано 16.08.2021, АТ "Акцент-Банк" ідентифікаційний код юридичної особи 14360080, реєстраційний номер у Державному реєстрі банків 127, дата внесення до Державного реєстру банків 30.10.1992, запис у Державному реєстрі банків про право юридичної особи на здійснення банківської діяльності номер 16, статус чинна банківська ліцензія (зворот.бік а.с.29).
Судом встановлено, що08.11.2020 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а A-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засіб доступу до рахунку, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) становить 240 місяців. Мета отримання кредиту - на споживчі цілі.
У заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, правилами користування становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані у письмовому вигляді. Зазначена заява скріплена підписом позичальника (відповідача). Анкета-Заява підписана відповідачем власноручним підписом. (а.с.10)
До кредитного договору банк додав Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" який підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінка 08.11.2020 року 15:49 з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності до Умов та Правил надання банківських послуг, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк" та тарифи користування кредитною карткою "Універсальна", " Універсальна Gold", «Зелена» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі "Умови та правила"
(т.1, а.с.19-25,26).
Відповідно до п. 2.1.1.2.2-2.1.1.2.4 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до довідки за картами виданої АТ "Акцент Банк", ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ), відкрито рахунок № НОМЕР_3 та видано картки: № НОМЕР_4 , строком дії до липня місяця 2027 року. (т.1, а.с. 17).
Згідно довідки за лімітами виданої АТ "Акцент Банк" клієнту ОСОБА_1 , за період з 08.11.2020 по 29.04.2024 року збільшувався та зменшувався кредитний ліміт з 20000 грн, до 43500 грн.( т.1, а.с 16).
Факт отримання кредитних коштів та користування ними відповідачем підтверджено випискою по рахунку від 08.11.2020 року по 21.02.2024 рік. (т.1, а.с.10-15).
У порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав, не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 29.04.2024 року складала 71792,79 грн., яка складається з: 43420,82 грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений), 28371,97 грн. - заборгованості за процентами.( т.1, а.с.8-9)
Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ "Акцент-Банк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника від 08.11.2020 року процентна ставка не зазначена.(а.с.10)
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.11.2020, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" розміщений на сайті https://а-bank.com.ua/terms в розділі "Умови та правила" як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" розміщені на сайті: https:////a-bank.com.ua/terms визначені, в тому числі: права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов зрозумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ "Акцент-Банк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Окрім того, паспорт споживача кредиту, належним доказом бути також не може, оскільки позивачем не надано підтвердження, що відповідач отримав кредит саме на підставі запропонованої відповідачу інформації про умови кредитування, до того ж відсутнє посилання на неї у анкеті-заяві, а відомості в інформації про умови кредитування не містять посилань саме на підписаний сторонами кредитний договір.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ "Акцент-Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк" розміщений на сайті https://a-bank.com.ua/terms, який містяться в матеріалах даної справи та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 08.11.2020 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів»(далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ "Акцент-Банк" дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 08.11.2020 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Акцент-Банк" не повернуті, а також положення частини другої статті 530 ЦК України за змістом яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, стягнувши з відповідача суму непогашеного тіла кредиту в розмірі 43420,82 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1831 грн. 36 коп. (43420,82 грн *3028,00 грн / 71792,79 грн).
Що стосується зустрічного позову, судом встановлено наступне.
На обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач АТ «А-Банк» посилається на те, що 08.11.2020 року з метою отримання банківських послуг він звернувся до АТ «А-Банк» та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. З довідки за картками вбачається, що позивачу було видано картки зі строком дії до липня 2027 року. Позивач стверджує, що не підписував Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку 08.11.2020 року. Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документів, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. ОСОБА_1 стверджує, що не підписував Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку» від 08.11.2020 року.
Окрім того, А-Банк надає копію паспорта на ім`я ОСОБА_1 , № НОМЕР_5 , виданого 30.10.2019 року, орган що видав 1256, РНОКПП: НОМЕР_2 , (а.с.27) на який відповідач у первісному позові стверджує, що даний паспорт було викрадено, але при цьому достовірної інформації суду не надано та яка в свою чергу ніяким чином не підтверджується відповідачем, що нічим не спростовує заключення договору з позивачем та користування кредитним лімітом.
Згідно доданої копії паспорта громадянина України ID карти виданого 17.02.2023 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано паспорт, орган що видав -1223, РНОКПП: НОМЕР_2 . (а.с.70)
ОСОБА_1 стверджує, що ніколи не укладав кредитний договір, ні шляхом укладення єдиного документа у формі договору, угоди, анкети, заяви, будь-яких заяв не підписував, та вважає , що анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 08.11.2020 року повинна бути визнана недійсною та має намір провести почеркознавчу експертизу.
Згідно копії довідки МСЕК від 25.04.2023 року серія 12 ААГ - ОСОБА_1 , є інвалідом ІІ-ї групи з 24.04.2023 року загального захворювання, безстроково. (т.1, зворот.бік а.с.70)
Крім того, за клопотанням представника відповідача ( позивача по зустрічному позову)- адвоката Сербін Б.О., судом була призначена судово- почеркознавча експертиза. Проведення якої було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції. Витрати пов`язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 ..
Однак, у встановлений п.1.13 та п.4.10 Інструкції термін клопотання судового експерта (від 18.06.2025 року вих..№5288/05-14/13-25) про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи не було виконано, попередня оплата відповідно до рахунку №409 від 16.06.2025 року не здійснена відповідачем. В зв`язку з чим, не надано висновок судового експерта у цивільній справі №190/1024/24.
З викладеного слідує, що при підписанні документів з АТ «А-Банк» Серібн О.М. вказав всі свої дані: серію і номер паспорта, ким виданий, дату народження, місце реєстрації ІНН та номер його телефону, який використовувався для користування його картрахунками та розпорядження грошовими коштами на цих рахунках.
Крім того, суду надано виписку по картці ОСОБА_1 , в якій відображені фінансові операції з користування грошима - зарахування переказу на карту, поповнення карти, оплата товарів та послуг, погашення кредиту розстрочка, тощо, тобто ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.
Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц (провадження№ 61-517св18), від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, первинним є документ, який містить відомості про операцію. Зокрема, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Пунктом 62 цього ж Положення передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20, від 01.12.2021 у справі № 752/14554/15-ц, від 01.06.2022 у справі № 175/35/16-ц.
ОСОБА_1 у своєму зустрічному позові просив визнати недійсною Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 08.11.2020 року, посилаючись на те, що він не підписував Анкету-Заяву прро приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ А-Банку 08.11.2020 року та надав копію паспорта який було викрадено та видано новий паспорт на його ім`я.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.08.2023 у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відсутність на кредитному договорі підпису особи, від імені якої він складений, свідчить про недотриманням установленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема щодо його підписання.
За такого, у випадку укладання кредитного договору, законом вимагається обов`язкова письмова форма, зокрема і підписання його сторонами, та передбачений наслідок недотримання цих вимог нікчемність кредитного договору.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Оскільки підстави заявленого зустрічного позову фактично свідчать про можливу нікчемність кредитного договору, на укладенні якого наполягає Банк, вимога ОСОБА_1 про визнання цього договору недійсним (нікчемним) не є належним способом захисту, оскільки на такі обставини ОСОБА_1 міг посилатися як на підставу своїх заперечень проти первісного позову.
Таким чином, вимога зустрічної позовної заяви про визнання договору (Анкети-Заяви) недійсним не відповідає належному способу захисту у вказаній справі. Обрання позивачем за зустрічною позовною заявою неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, оскільки доказів того, що кредитний договір був укладений не відповідачем, фактично до суду не було надано. Крім того, з виписки по рахунку відповідача вбачається активне використання картки протягом усього періоду.
Щодо зазначення відповідачем інформації, що долучена Анкета-Заява підписана не ним, то в даному випадку єдиним доказом було провести почеркознавчу експертизу, яка в свою чергу за клопотанням відповідача за первісним позовом була призначена, але останнім не оплачена, клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, не виконано. Щодо посилання позивача по зустрічному позову на те, що у нього «викрали» паспорт, суд не бере до уваги, оскільки при підписанні Анкети-Заяви від 08.11.2020 року він користувався паспортом громадянина України, який був виданий 30.10.2019 року та який долучено позивачем по первісному позову до матеріалів справи. Коли саме та при який умовах був викрадений чи втрачений даний паспорт, позивач жодних підтверджень не надав.
З підстав зазначених вище, суд відмовляє в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «А-Банк» про визнання кредитного договору недійсним, у повному обсязі, оскільки є недоведеним та необгрунтованим.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №6005315414705 від 29.04.2024 року при пред`явленні позову до суду позивачем за первісною позовною заявою були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень (т. 1 а.с.6).
Оскільки суд прийшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісною позовною заявою та відмовлено у задоволенні зустрічної позовної заяви, з відповідача за первісною позовною заявою на користь позивача за первісною позовною заявою підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1831,36 грн.(43420,82х3028/71792,79 грн.).
В зв`язку з тим, що позивач за зустрічною позовною заявою звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, зазначені витрати слід віднести на рахунок держави
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
ухвалив:
Позоні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє - адвокат Сербін Богдан Олександрович до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору недійсним, відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.11.2020 року в сумі 43420 (сорок три тисячі чотириста двадцять гривень) 82 коп.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства"Акцент-Банк" в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 1831 (одну тисячу вісімсот тридцять одну гривню) 36 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Сторони:
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, рах.№ НОМЕР_6 , МФО №307770;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 26.06.2026 року.
Головуюча суддя: Ю.В.Кудрявцева
Судове рішення № 137833673, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 190/1024/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: