Ухвала суду № 137833341, 08.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5596/26

Провадження № 1-кс/202/4072/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

08 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дніпровка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, останнє місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася до суду з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026040000001330 від 06.06.2026 року, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме у тому, що він 05 червня 2026 року, знаходячись біля будинку 5 по вулиці Незалежності в місті Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області, вступив у конфлікт з працівниками поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебували при виконанні службових обов`язків та здійснювали реагування на наслідки ворожої атаки безпілотного літального апарата. Надалі ОСОБА_4 , ігноруючи законні вимоги працівників поліції, умисно застосував до них фізичне насильство, завдавши численних ударів руками по голові та інших частинах тіла, внаслідок чого потерпілим були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забоїв щелепи, скулової кістки, підшкірних гематом, множинних саден обличчя та закритих черепно-мозкових травм.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується рапортом про виявлене кримінальне правопорушення, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 , протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколом огляду місця події від 06.06.2026 року, протоколом обшуку від 06.06.2026 року, протоколом огляду відеозапису з бодикамери, протоколом затримання особи, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Також слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За цих підстав, посилаючись на те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням його в умовах державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Вважали, що ризики, на які посилаються слідчий і прокурор, є необґрунтованими. Просили врахувати, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання.

Отже, просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати більш м`який запобіжний захід, непов`язаний із триманням під вартою.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання слідчого, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею установлено, що 06 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на цьому етапі досудового розслідування підтверджується протоколом огляду та протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

При цьому частиною другою статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною четвертою статті 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, санкція якої передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Водночас ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих та вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає недоведеними, оскільки прокурором у судовому засіданні не надано жодних об`єктивних та належних доказів, які б свідчили про намір підозрюваного здійснювати тиск на учасників кримінального провадження або продовжувати протиправну діяльність. Тим більше, що потерпілі є працівниками поліції та не перебувають у будь-якій залежності від підозрюваного.

При вирішенні питання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, окрім ризику, який слідчий суддя вважає доведеним, слідчий суддя також ураховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий.

Отже, оцінюючи всі обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.

За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з частиною 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням майнового і сімейного становища підозрюваного ОСОБА_4 , нетяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, всіх інших обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 49 920 гривень (15 х 3328 грн).

На переконання слідчого судді, такий розмір застави зможе запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є непомірним для підозрюваного з огляду на його вік, сімейний і майновий стан, спосіб його життя та рід занять.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді застави.

У зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожним викликом; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання чи перебування та роботи; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні з приводу кримінального правопорушення.

Керуючись ст. 176-178, 182, 194, 196-197 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 49 920 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн, яку він зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня застосування цього запобіжного заходу внести або забезпечити її внесення заставодавцем на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м. Києві) та надати документ, що це підтверджує, слідчому та/або прокурору.

Негайно звільнити ОСОБА_4 , затриманого в порядку статті 208 КПК України, з-під варти.

Одночасно покласти на ОСОБА_4 на строк до 06 серпня 2026 року обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожним викликом; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання чи перебування та роботи; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні з приводу кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що в разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_13