Рішення № 137832814, 26.06.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1774/26

2/171/3191/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2026 р. м. Апостолове

Апостолівськийрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючогосудді Кодрян Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Перепеткевич Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним б/н від 14.07.2021 року у розмірі 128019,15 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 14.07.2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Право зміни розміру наданого на платіжну карту кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 22.05.2026 року має заборгованість в розмірі 128019,15 гривень, яка складається з: 91809,89 гривень заборгованість за кредитом; 36209,26 гривень заборгованість по відсоткам. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання. На момент звернення позивача до суду, відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і не погашає заборгованість за договором. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності,проти проведення заочного розглядусправи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлені ч.7 ст.178 ЦПК України строки до суду не подав.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, неявки без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, неподання відзиву, та якщо позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справідоказів.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що14.07.2021 року відповідач звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківськихпослуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», якою підтвердила свою згоду,що дана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

До матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем 14.07.2021 року, копію Витягу з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Зелена».

Відповідно до копії довідки за картками, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в АТ «Акцент Банк» відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картки № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_6 - строком дії до липня місяця 2028 року; № НОМЕР_7 - строком дії до березня місяця 2028 року.

Відповідно до копії довідки за лімітами виданої АТ «Акцент-Банк» зазначено, що на підставі кредитного договору б/н (внутрішньобанківський референсSAMABWFC10073948762) від 14.07.2021 року за період з 14.07.2021 року по 22.05.2026 року, встановлювались та змінювались ліміти наступним чином: 14.07.2021 року клієнтом встановлено 34000,00 гривень ліміту; 14.07.2021року банком збільшено ліміт до 34000,00 гривень; 17.01.2022 року банком збільшено ліміт до 41000,00 гривень; 02.03.2022 року банком зменшено ліміт до 14710,00 грн.; 10.03.2023 року банком збільшено ліміт до 30000,00 гривень; 21.10.2023 року банком зменшено ліміт до 1820,00 грн; 31.01.2024 року банком збільшено ліміт до 30000,00 грн.; 31.01.2024 року клієнтом збільшено ліміт до 30000,00 грн.; 25.02.2024 року банком збільшено ліміт до 37000,00 грн.; 25.02.2024 року клієнтом збільшено ліміт до 37000,00 грн.; 23.04.2024 банком збільшено ліміт до 44000,00 грн.;23.04.2024 клієнтом збільшено ліміт до 44000,00 грн.; 03.05.2024 банком збільшено ліміт до 51000,00 грн.; 20.05.2024 року банком збільшено ліміт до 58000,00 грн.; 20.05.2024 року клієнтом збільшено ліміт до 58000,00 грн.; 23.05.2024 року банком збільшено ліміт до 68000,00 грн.; 28.05.2024 року банком збільшено ліміт до 70000,00 грн.; 14.01.2025 року банком збільшено ліміт до 95000,00 грн.; 14.01.2025 року банком зменшено ліміт до 95000,00 грн.. .

З виписки по картці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , від 22.05.2026 року, вбачається, що за період з 14.07.2021 року по 22.05.2026 року: сума витрат становить 296231,65 грн; сума зарахувань 235162,44грн; сума комісій 4738,28 грн, сума кешбеку 1,20 грн.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26.05.2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01.12.2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 30.11.2022 року № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 року № 1512/2-214/11; від 21.09.2022 року № 381/1647/21; від 01.08.2022 року № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 року № 128/2269/20; від 01.06.2022 року № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 року № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 року № 219/7527/16; від 25.05.2022 року № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 року № 336/4796/18; від 09.02.2022 року № 161/5648/20; від 02.02.2022 року № 205/7751/16-ц.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.07.2021 року, укладеного між банком та клієнтом, вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 22.05.2026 року становить 128019,15 грн, яка складається з: залишку заборгованості за тілом кредиту91809,89 грн; залишок заборгованості за процентами 36209,26 грн.

Пунктом 2.1.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг закріплено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Її тип визначено в Договорі. Договір укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», Заяви про відкриття поточного рахунку та Тарифів. Датою укладення Договору є дата отримання картки, зазначена в Заяві.

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.5.6., 2.1.1.5.7. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Держатель зобов`язаний стежити за витратою коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту або перевищення платіжного ліміту.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення клієнтом термінів платежів по будь якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до п.п. 2.1.1.3.3., 2.1.1.3.5. Умов та правил надання банківських послуг, клієнт доручає банку списувати з картрахунку суми коштів у розмірі здійснених клієнтом або його довіреними особами операцій відповідно до правил міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, визначену Тарифами банку при настанні термінів платежу. Клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів, а також списання коштів з картрахунку у разі настання термінів платежів по інших договорах клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунку.

Пунктом 2.1.1.8.7 Умов та правил надання банківських послуг закріплено, що банк інформує клієнта про заборгованість за кредитними договорами (у тому числі про заборгованість за кредитними картками), розмір поточних платежів, активацію продуктів і послуг банку, а також інші правила користування платіжною карткою та умови кредитного договору, включаючи внесені в них зміни шляхом використання функції SMS-повідомлень, мобільного додатку або E-Mail.

Згідно п. 2.1.1.11.7. Умов та правил надання банківських послуг, банк стягує комісію за обслуговування відповідно до Тарифів/Пам`ятки Клієнта/Довідки про умови кредитування, тарифів Банку, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.11.8. Сплата комісії здійснюється відповідно до п. 2.1.1.3.3. Умов і правил.

Відповідно до п. 2.1.1.11.7.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі відсутності грошових коштів на картковому рахунку позичальника, що призвело до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання зі сплати комісії за обслуговування у відповідності з Пам`яткою клієнта/Довідкою про умови кредитування, Тарифами, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 100% від розміру неналежно від сплаченої комісії. Сплата штрафу здійснюється позичальником за кожний місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця неналежного виконання позичальником зобов`язання зі сплати винагороди за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.11.8. Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення позичальником термінів зі сплати комісії за обслуговування кредиту, передбаченого в Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування, п. 2.1.11.7. Умов, згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України, банк стягує комісію за обслуговування договору в розмірі фактично сплаченої позичальником. При цьому позичальник за весь період неналежного виконання зобов`язань зі сплати комісії сплачує банку неустойку в розмірі, передбаченому п. 2.1.1.11.7.1. даних Умов.

Пунктом 2.1.1.12.2. Умов та правил надання банківських послуг закріплено, що за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,000001% від суми операцій за рахунок кредиту.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згіднозі ст. 527 ЦК Україниборжникзобов`язанийвиконатисвійобов`язок, а кредитор прийнятивиконанняособисто, якщоінше не встановлено договором або законом, не випливаєізсутізобов`язаннячизвичаївділового обороту.

Згідно вимог ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідачазаборгованості за тілом кредиту в розмірі 91809,89 грн., за процентами в розмірі 36209,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

Обґрунтовуючи право на нарахування заборгованості, банк посилався на Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, але в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку підписаної відповідачем 14.07.2021 року, яка містить лише персональні дані відповідача, дату та його підпис, та не містить таких основоположних умов, виходячи з яких суд мав би реальну можливість установити укладення договору, а саме дані про істотні умови кредитного договору відповідно до узгоджених тарифів обслуговування кредитної карти (відсоткова ставка, яка мала б відповідати правовідносинам сторін, розмір пені, номер кредитної картки, рахунок та строк його дії, цільове призначення кредиту), відсутнє посилання на вид банківських послуг, які споживач мав бажання отримати, разом з тим, що до Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку долучено Витяг з Тарифів по картці «Зелена», що є неможливим для суду повно та всебічно надати оцінку доказам, які є суперечливими. Також на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 14.07.2021 року, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 22.05.2026 року. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) у Постанові від 03.07.2019 року зауважила, що розрахунок кредитної заборгованості, не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку. У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26.05.2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13.10.2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01.12.2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 30.11.2022 року № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 року № 1512/2-214/11; від 21.09.2022 року № 381/1647/21; від 01.08.2022 року № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 року № 128/2269/20; від 01.06.2022 року № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 року № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 року № 219/7527/16; від 25.05.2022 року № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 року № 336/4796/18; від 09.02.2022 року № 161/5648/20; від 02.02.2022 року № 205/7751/16-ц.

Із наданої виписки по картці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 22.05.2026 року, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та, частково погашаючи заборгованість за кредитом, фактично визнавав факт отримання ним кредитних коштів.

Доказів на спростування отримання кредитних коштів у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав.

На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано та заборгованість повністю не погашена, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та заборгованість по відсоткам.

На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості із відповідача представник АТ «Акцент-Банк» надав суду витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена». Разом з тим, вказані документи не підтверджують умов кредитування та розміру заборгованості за договором. Як вбачається, Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не містять підпису відповідача на момент підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ БАНК» з огляду на те, що вони змінювалися. Виходячи з правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) та у постанові Великої Палати ВС від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, які було ухвалено в аналогічних справах, Правила надання банківських послуг, які не підписані та не визнаються позичальником, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору. Що вказує на відсутність підстав для стягнення з відповідачки відсотків та пені за користування кредитними коштами. Окрім цього відповідно до позиції, викладеної у постанові ВС у складі Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістомякої договором приєднання є договір, умовиякоговстановленіоднією з сторін у формулярах абоіншихстандартних формах, якийможе бути укладенийлише шляхом приєднаннядругоїсторони до запропонованого договору в цілому, оскількиУмови та Правила наданнябанківськихпослуг в А-Банку, щорозміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «АКЦЕНТ БАНК», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ БАНК» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ БАНК», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Правил наданнябанківськихпослуг в АТ «АКЦЕНТ БАНК» та Тарифи, в якихвідсутнійпідписборжника, не можутьрозцінюватися як стандартна (типова) форма, щовстановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскількидостовірно не підтверджують вказаних обставин.

У постанові Верховного Суду у складіколегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.01.2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разіукладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заявавід 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду вказала, що Банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За наданим позивачем витягом із умов та правил надання банківських послуг між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру відсотків, оскільки зазначені складові договору не містять підпису відповідача на дату підписання анкети-заяви.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 36 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захистуспоживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Суду не підтверджено належним чином існування за вказаним кредитним договором визначеного позивачем розміру відсотків, а отже суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 36209,26 гривень.

У той же час, на підтвердження заборгованості, кредитор надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, який при наявності виписки з карткового рахунку підтверджує виникнення заборгованості з боргових зобов`язань та їх розмір, отже, є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року, справа № 219/7527/16-ц, провадження № 61-17922св20).

На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано та заборгованість повністю не погашена, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в межах фактичного використання, що становить 91809,89 гривень, в решті позовних вимог слід відмовити.

Як вбачається з наданого платіжного доручення № 6005315586878 від 22.05.2026 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1909,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «»Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, р/р № НОМЕР_8 , місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, б.11 заборгованість за кредитним договором № б/н від14.07.2021року у розмірі 91809,89 грн. та судовий збір у розмірі 1909,40 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяЛ. І. Кодрян