Постанова № 137832644, 22.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/3363/26

Провадження 3/362/1131/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2026 року о 16 год. 10 хв. в селищі Гребінки Білоцерківського району Київської області по вулиці Святопокровська, 37 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив підпункт "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху. Дане правопорушення вчинив повторно протягом календарного року, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 637955 від 11.04.2026, його дії кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Крім того, 11 квітня 2026 року о 16 год. 10 хв. в селищі Гребінки Білоцерківського району Київської області по вулиці Святопокровська, 37 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров`я КНП "Сквирська центральна міська лікарня" водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Дане правопорушення вчинено двічі протягом року, за яке ОСОБА_1 піддавався адміністративному стягненню, тож стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 серії ЕПР1 №637947, його дії кваліфіковано за частиною третьою статті 130 КУпАП.

У судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, на адресу місця проживання ОСОБА_1 , що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, з його слів, неодноразово надсилались судові повістки про виклик в судове засідання, які повернуті з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.

Крім того, на офіційному сайті "Судова влада України" у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. На думку суду, ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, адже був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення.

Приписами частини другої статті 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 126, 130 КУпАП.

За таких обставин суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, висвітленою, зокрема, у рішенні від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).

Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши матеріали справ та додані до них докази, дійшов таких висновків.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, суд зазначає таке.

За статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Підпунктом "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху) встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина п`ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП. До таких порушень належить, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (частина друга статті 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина третя статті 126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина четверта статті 126 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, повністю підтверджується:

даними протоколу серії ЕПР1 №637955 від 11.04.2026, складеного відповідно до вимог статті 256 КУпАП, який є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

довідкою щодо визначення повторності порушення Правил дорожнього руху разом з витягами з бази даних "Адмінпрактика" про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.05.2025 серії ЕНА № 4733386, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень, штраф не сплачено), також за частиною п`ятою статті 126 КУпАП (постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 у справі № 362/4889/25, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років, штраф не сплачено), за частиною п`ятою статті 126 КУпАП (постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2025 у справі № 362/7321/25, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, штраф не сплачено);

розпискою зобов`язанням ОСОБА_2 доставити автомобіль ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 та не допускати водія до керування ним;

диском з відеозаписом події, долученому до матеріалів справи та переглянутому в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 .

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, так як він керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Адміністративним правопорушенням за частиною третьою статті 130 КУпАП (за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 ) визнаються дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту наведеної диспозиції вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння).

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пунктів 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, на якому зафіксовано факти: зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та вимоги пред`явити посвідчення водія (16:11), на що водій повідомив, що він їхав в магазин, посвідчення водія відсутнє (16:19); повідомлення поліцейськими про неодноразове складання протоколів щодо водія за частиною першою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП, на що водій повідомляє, що знає про це (16:20); на запитання: "коли останній раз вживав наркотичні речовини?" повідомив, що до складання першого протоколу за статтею 130 КУпАП (16:24); повідомлення про виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння, пропозиція огляду (16:26); роз`яснення що в разі відмови від огляду буде складено відповідний протокол, на що водій відмовився (16:27), після чого його ознайомлюють з правами та повідомляють про складення відповідних матеріалі (16:28); передача автомобіля під розписку іншому водію (17:13).

Враховуючи застосування поліцейським згідно з вимогами статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, долучений до протоколу у встановленому законом порядку відеозапис відтворюється, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.

Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

- фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637947 від 11.04.2026, в якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Зазначений протокол, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- довідкою визначення повторності порушення Правил дорожнього руху з додаванням витягів з бази даних поліції "Адмінпрактика", з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 130, частиною п`ятою статті 126 КУпАП, два останніх рази постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 у справі №362/4889/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП (вчинено 21.06.2025) постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2025 у справі №362/7321/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною другою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП (вчинено 14.09.2025);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11.04.2026, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння до КНП "Сквирська ЦМЛ" у зв`язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння, але огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;

- даними акта огляду на стан наркотичного сп`яніння, в якому зафіксовані ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), а також те, що огляд не проводився;

- розпискою зобов`язанням ОСОБА_2 доставити автомобіль за адресою: АДРЕСА_2 та не допускати водія до керування ним;

- рапортом поліцейського від 11.04.2026.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми Інструкції № 1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу керує ним з ознаками наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (у найближчому закладі охорони здоров`я), однак останній відмовився від такого огляду.

При цьому суд звертає увагу, що пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов`язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія тощо) Правила дорожнього руху не містять.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.

У разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати стосовно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров`я.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази відповідно до статті 252 КУпАП, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.

Вивчивши матеріали адміністративних справ, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки стосовно ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №362/3363/26 (провадження №3/362/1131/26) і №362/3364/26 (провадження №3/362/1132/26), присвоївши їм спільний №362/3363/26 (провадження №3/362/1131/26), і накладати стягнення з дотриманням вимог частини другої статті 36 КУпАП.

Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 130 КУпАП, а тому стягнення згідно з вимогами статті 36 КУпАП накладається в межах санкції вказаної статті.

Вирішуючи питання адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, кваліфікуючу ознаку повторності за частиною п`ятою статті 126 (повторно протягом року), частиною третьою статті 130 КУпАП (двічі протягом року), дані, що характеризують особу правопорушника, зокрема, що накладені стягнення за попередніми судовими рішеннями у вигляді штрафу не мали належного виховного впливу на порушника, який навіть не сплатив ці суми штрафу, приходжу до переконання, що з метою виховання і запобігання вчинення нових правопорушень до правопорушника слід застосувати адміністративний арешт на строк, визначений санкцією статті, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, що сприятиме недопущенню вчинення ним подібних правопорушень в подальшому.

Водночас, беручи до уваги відсутність як документального підтвердження належності згаданого транспортного засобу на праві приватної власності саме ОСОБА_1 , так і протоколу про вилучення майна, що підлягає конфіскації (подання такого протоколу вимагається частиною четвертою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду), суд не має правових підстав застосувати додаткове стягнення, передбачене частиною третьою статті 130 КУпАП, у виді конфіскації транспортного засобу.

За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому ставка судового збору відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 27, 30, 33, 36, 38, 40-1, 122-2, 126, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за №362/3363/26 (провадження №3/362/1131/26) та № 362/3364/26 (провадження №3/362/1132/26) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об`єднаній справі № 362/3363/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до частини другої статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосувати до нього стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 обчислювати з часу його фактичного затримання після звернення постанови до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан