Ухвала суду № 137832060, 29.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21089/23

провадження № 6/753/506/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. Дарницький районний міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Петрової Т.О.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

відповідачки - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва заяву ОСОБА_3 про розстрочення виконання судового рішення та зняття арешту з майна

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09.08.2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.03.2026 року, позов ТОВ «Євро-Реконструкція» було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та за послугу постачання гарячої води у розмірі 74 111,46 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 15 219,94 грн., 3 % річних у розмірі 4 535,85 грн., а також судовий збір в сумі 2 684,00 грн., а всього 96 551,25 грн.

Рішення суду набрало законної сили. Відомості про оскарження рішення суду до суду апеляційної інстанції відсутні.

13.05.2026 року відповідачка ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09.08.2024 року, в якій також просила суд зняти арешт та припинити розшук її автомобіля.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву передано судді Осіпенко Л.М.

В обґрунтування заяви зазначила, що вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, працює на посаді касира та отримує мінімальну заробітну плату. Крім того стверджує, що на її утриманні перебуває малолітня дитина. Одноразове стягнення всієї суми боргу фактично призведе до втрати будь-яких засобів до існування.

15.06.2026 року представник позивача звернувся до суду із запереченням на заяву про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування зазначив, що у відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Натомість, ОСОБА_1 звернулась до суду через 1 рік та 9 місяців від дати ухвалення рішення у справі, тобто після спливу встановленого законом граничного строку для застосування такого процесуального механізму.

На думку представника, задоволення заяви всупереч вимогам частини п`ятої статті 435 ЦПК України призведе до порушення прав та законних інтересів позивача як стягувача, який тривалий час позбавлений можливості отримати присуджене судом виконання рішення. Таке рішення суперечитиме принципу обов`язковості судових рішень, правової визначеності та фактично створить для боржника процесуальну перевагу, не передбачену законом, необґрунтовано продовживши строк виконання рішення суду понад межі, встановлені процесуальним законодавством.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заяву про розстрочення виконання рішення судуз підстав, викладених у ній.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення заяви.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Суд, заслухавши відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заяву про розстрочення виконання судового рішення та зняття арешту з майна, дійшов до такого висновку.

Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Отже, за змістом вказаних норм права відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.

До подібних висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 905/2912/15 та Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі № 824/50/22.

В той же час, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою від 13.05.2026 року про відстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києві, ухваленого 09.08.2024 року.

Враховуючи те, що з дня ухвалення рішення, а також з дня набрання рішенням законної сили по справі минуло більше одного року, то боржниця порушила, встановлений ЦПК України, річний строк для відстрочення виконання рішення суду.

Що стосується вимог про скасування арешту з автомобіля «ЗАЗ LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 , то суд вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що відповідно до положень розділу VII Цивільного процесуального кодексу України, належним способом захисту права заявника у випадку незгоди з діями приватного виконавця є звернення до суду зі скаргою на дії чи рішення такого виконавця.

Заява ж про відстрочку виконання рішення суду та скасування арешту не можуть бути одночасно розглянуті в порядку, який обрала заявник, оскільки такі вимоги виходять за межі предмета розгляду у даному провадженні.

Враховуючи наведене, суд виснує про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення та скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 258-260, 435 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочення виконання судового рішення та зняття арешту з майна відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили, якщо її не скасовано, у разі повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, закриття апеляційного провадження або відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Суддя: Л.М. Осіпенко