Ухвала суду № 137830986, 29.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6143/26

Провадження № 1-кп/638/1518/26

УХВАЛА

29 червня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62025140110000570 від 18.02.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушень, пере

Прокурор вважає, що положенням ч. 8 ст. 176 КПК УКраїни визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід. визначений пунктом 5 частини 1 ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.

Отже сторона обвинувачення доходить висновку, що відносно обвинуваченого слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 , 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого йому загрожує максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, тому думка про невідворотність покарання може спонукати його вчинити спроби переховуватися від правосуддя, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того ОСОБА_5 може фізично або психологічно незаконно впливати на учасників провадження, а саме примусити змінити свої показання або взагалі відмовитись від них, щоб уникнути покарання, оскільки судовий розгляд не розпочато, свідки судом не допитані, докази не досліджені, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 , сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується, він позбавляє можливості обвинуваченого ухилитися від суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження чи продовжити злочинну діяльність.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Обвинувачений проти клопотання заперечував, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід - домашній арешт.

Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання, вказувала на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, перелічених прокурором. Крім того, вказала, що обвинувачений по закону має право відмовитись від надання показань, а тому це не є ризиком, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За п. 2 ч. 3 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що матеріали досудового розслідування внесено до ЄРДР за №62025140110000570 від 18.02.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України та за №12026221200000503 від 06.03.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вигода, Біляївського району Одеської області, громадянин України, середня освіта, розлучений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 (який 23.05.2024 самовільно залишив військову частину), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризики переховуватися від органів досудового розслідування або суду, тиснути та впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи множинність правопорушень, передбачених різними статтями Кримінального кодексу України.

Під час розгляду клопотання суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я обвинуваченого судді не надано.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, суд вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, розміром спричиненої шкоди.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків має бути призначений у розмірі, що становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 199 680,00 грн.

Суд вважає, що вказаний розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого.

Керуючись ст. 183, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі шестидесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із Харківської області без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та Шевченківський районний суд м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали до 27 серпня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали, відповідно до частини другої статті 376 КПК України, буде оголошено учасникам судового провадження 29.06.2026 о 17:00.

Суддя ОСОБА_1