Ухвала суду № 137830562, 30.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/610/20

Провадження № 4-с/202/32/2026

УХВАЛА

Іменем України

30 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

скаржника (боржника) ОСОБА_1 ,

приватного виконавця - Осельського Є.С.,

представника заінтересованої особи (стягувача ТОВ «Бромікс») - Дивляша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округуДніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 травня 2026 року, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс»,-

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра зі скаргою в якій просить: визнати неправомірними дії приватного виконавця Осельського Є.С. щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 травня 2026 року в рамках виконавчого провадження № 79851887; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 травня 2026 року, якою в рамках виконавчого провадження № 79851887 накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги скарги обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця Осельського Є.С. перебуває виконавче провадження № 79851887 з виконання виконавчого листа № 202/610/20, виданого 11.12.2025 року Індустріальним районним судом м. Дніпра про стягнення зі ОСОБА_1 користь ТОВ «Бромікс» заборгованості в розмірі 205257,19 гривень.

13 травня 2026 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В даній постанові приватний виконавець вказав суму заборгованості у розмірі 205257,19 грн., тим самим штучно завищив суму боргу, оскільки проігнорував той факт, що божником частково погашено заборгованість в розмірі 75113,27 гривень, які надходили на рахунок виконавця. З урахуванням 10% винагороди виконавця (20 525,71 грн.) та здійснених виплат (75 113:27 грн.), дійсний залишок заборгованості за виконавчим листом № 202/610/20, на момент опису складав 150 669,63 грн.

Отже, сума боргу не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а описане й арештоване майно, є єдиним житлом боржника, тому в силу вимог ч. 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на нього не здійснюється.

Крім того, в арештованій квартирі зареєстрована та постійно проживає неповнолітня дитина. Однак, приватний виконавець вчинив опис майна без обов`язкового попереднього дозволу Органу опіки та піклування, чим створив реальну. загрозу порушення житлових прав дітей.

Скаржник зазначає, що провадження успішно та безперервно погашається за рахунок щомісячних відрахувань із його заробітної плати та самостійних погашень через банківські установи, а дії виконавця щодо опису квартири с неспівмірними, агресивними та грубо порушують вимоги ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні засідання скаржник ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Приватний виконавець в судовому засіданні зазначив, що він діяв згідно з вимогами чинного законодавства, а скарга є невмотивованою й задоволенню не підлягає. Зазначив, що сплата частини боргу не може зменшити встановлений законодавством для виконавчої служби граничний розмір, в межах якого може бути накладено арешт на майно боржника.

Представник заінтересованої особи (стягувача ТОВ «Бромікс») в судовому засіданні підтримав думку приватного виконавця.

Судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року по справі № 202/610/20 частково задоволено позовні вимоги та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс», суму заподіяної шкоди в розмірі 205 257,19 грн..

На виконання даного рішення 11.12.2025 року Індустріальним районним судом місті Дніпра видано виконавчий лист № 202/610/20, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округуДніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича.

13 травня 2026 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_2 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, на думку скаржника, дії приватного виконавця щодо винесення даної постанови є неправомірними, неспівмірними та агресивними, а сама постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 56 Закону № 1404-VIII).

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (абз.1 ч. 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII).

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису (абз.2 ч. 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII).

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (абз.3 ч. 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII).

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. п. 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII).

Якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Пунктом 10 розділу VIII «Інструкції з організації примусового виконання рішень» передбачено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. Також визначено відомості, які має містити така постанова.

Ознайомившись зі змістом оскаржуваної постанови приватного виконавця від 13.05.2026 року, встановлено, що останнім було внесено усі відомості, визначені положеннями п. 10 розділу VIII «Інструкції з організації примусового виконання рішень», ч.5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», що стосується конкретного майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 .

Частиною п`ятою статті 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

З метою захисту прав боржників законодавець у чинному законодавстві передбачив, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2026 року - 172 940,00 гривень), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Як встановлено судом, сума стягнення за виконавчим документом складає 205257,19 гривень, яка й була зазначена приватним виконавцем в оскаржуваній постанові, тому доводи скаржника про штучне завищення суми боргу, є безпідставними.

Щодо посилань скаржника на необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування для вчинення опису майна в якому зареєстрована й постійно проживає неповнолітня дитина, суд зазначає наступне.

За нормами ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

Дозвіл органу опіки та піклування - обов`язковий, якщо дитина є власником (співвласником) або зареєстрована у житлі, що відчужується, а приватний виконавець зобов`язаний отримати попередню згоду органу опіки та піклування у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.

Водночас, чинним законодавством не передбачено необхідності приватним виконавцем отримувати дозвіл органу опіки та піклування при проведені опису майна в якому зареєстрована неповнолітня дитина.

Окрім того, саме по собі здійснення опису та арешту майна боржника, не свідчить про звернення стягнення належної йому квартири, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону № 1404-VIII боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення або ж іншим чином виконати рішення суду.

Отже, за своїм змістом, постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича від 13.05.2026 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, а також дії приватного виконавця під час її винесення, відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством.

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В ході розгляду скарги, встановлено, що оскаржуване рішення та дії приватного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону та в межах повноважень приватного виконавця, права скаржника не були порушені, тому суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 447-453 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 травня 2026 року, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Мачуський