Рішення № 137830218, 25.06.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3327/26

(2/199/4149/26)

РІШЕННЯ

іменем України

25.06.2026

м. Дніпро

справа №199/3327/26

провадження №2/199/4149/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Дніпропетровська обласна прокуратура

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи», про припинення арешту нерухомого майна, -

за участі учасників судового процесу:

представника позивача адвоката Бардаченко Д.В.

представника відповідача Бойко Н.К.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Національні інформаційні системи", про припинення арешту нерухомого майна.

В обґрунтування позову посилаючись на те, що 27.11.2024 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.04.1997, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.11.2024, яке зареєстроване в реєстрі за № 2235.

Наприкінці 2025 року позивач вирішив подарувати свою частину квартири сестрі та коли звернувся до нотаріуса, вона йому повідомила, що на все його нерухоме майно зареєстровано обтяження, а саме 13.11.2012 накладено арешт на нерухоме майно на підставі постанови про арешт нерухомого майна, Б/Н, 13.11.2012, виданої Прокуратурою Дніпропетровської області.

З метою встановлення підстав реєстрації обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_1 було направлено адвокатський запит до ДП «Інформаційні системи», який є технічним адміністратором зазначеної інформації.

Відповіддю Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» № 4489/29-08 від 22.12.2025 було зазначено, що у Підприємства та його філії відсутня можливість надати запитувані документи.

З відповіді Дніпропетровської обласної прокуратури від 23.12.2025 № 31/1- 4400-25 вбачається, що 29.08.2017 Дніпропетровською обласною прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017040000001061 за матеріалами кримінальної справи №70129005 від 08.02.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017040000001061 здійснювалось Дніпровським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. За результатами досудового розслідування 18.09.2018 слідчим у кримінальному провадженні №42017040000001061 від 29.08.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України прийнято постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України.

В частині надання копії постанови про арешт нерухомого майна № Б/Н від 13.11.2012 інформація відсутня.

Точної інформації у зв`язку з чим було накладено арешт на все нерухоме майно встановити не вбачається за можливе, але позивач припускає, що дійсно в межах кримінального провадження № 42017040000001061 можливо й було накладено арешт на все його нерухоме майно за правилами, що передбачав КПК України 1960 року, зважаючи на суб`єкт винесення постанови про арешт майна, яке в майбутньому було закрито.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд припинити обтяження (реєстраційний номер обтяження: 13242630), яке зареєстровано: 13.11.2012 17:25:20 за № 13242630 реєстратором: Дніпропетровська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: Постанова про арешт нерухомого майна, Б/Н, 13.11.2012, Прокуратура Дніпропетровської області, Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, яке застосовано до власника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі. Витребувано від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75) належним чином засвідчену копію документів (матеріалів реєстраційної справи) на підставі яких було проведено державну реєстрацію обтяження, яке зареєстровано 13.11.2012 за реєстраційним №13242630 (реєстратор: Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Національні інформаційні системи"; підстава обтяження: Постанова про арешт нерухомого майна, б/н, 13.11.2012, Прокуратура Дніпропетровської області; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, яке застосовано до власника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 20.05.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

25.06.2026 справу розглянуто по суті та ухвалено рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бардаченко Д.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури Бойко Н.К. підтримала відзив на позовну заяву та просила суд ухвалити рішення згідно чинного законодавства. Зокрема, у поданому 14.04.2026 через систему «Електронний суд» відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що слідчим управлінням прокуратури Дніпропетровської області проводилось досудове розслідування по кримінальних справах №№ 70129005, 70129052 та 70129049 за ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України у відношенні ОСОБА_1 та інших осіб за фактом розтрати чужого майна службовими особами в період часу з 2010 по 2012 роки, поєднаного із службовим підробленням.

Встановлено, що 12.11.2012 постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних злочинів прокуратури області накладено арешт на майно ОСОБА_1 в рамках кримінальної справи №70129052 за ч. 2 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Арешт нерухомого майна зареєстровано 13.11.2012 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

За результатами досудового розслідування затверджено обвинувальні висновки по кримінальних справах №№ 70129005, 70129052 та 70129049 та направлено до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська для розгляду по суті.

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська матеріали кримінальних справ №№ 70129005, 70129052, 70129049 об`єднані в одне провадження №70129005.

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.11.2016 матеріали кримінальної справи № 70129005 направлено для проведення додаткового розслідування до слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області.

Слідчим управлінням прокуратури Дніпропетровської області 29.08.2017 відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000001061 за ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України, та в подальшому здійснення досудового розслідування доручено Дніпровському відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

За результатами досудового розслідування слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 17.09.2018 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42017040000001061 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, слідчим не було вирішено питання про зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Представник третьої особи Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» до суду не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.11.2024, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та зареєстрованого у реєстрі за №2235, є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №468280036 від 16.03.2026 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1587335512101 (кв. АДРЕСА_1 ) вбачається, що 13.11.2012 о 17:25:20 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження: 13242630, підстава обтяження: Постанова про арешт нерухомого майна, Б/Н, 13.11.2012, Прокуратура Дніпропетровської області, Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, яке застосовано до власника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації, наданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 22.04.2026 за вх. №17215, станом на 09.04.2026, за введеними параметрами, а саме: за номером обтяження №13242630 від 13.11.2012 в Державному реєстрі речових прав інформації не знайдено. Документи на підставі яких було проведено державну реєстрацію вищезазначеного обтяження до відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на зберігання не надавались.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Зі змісту ст. 386 ЦК України вбачається, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Положеннями ст. 317, ч.1 ст. 319, ч.1 ст. 321 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Проте, враховуючи досліджені матеріали справи та приймаючи до уваги відзив на позовну заяву, вбачається, що 12.11.2012 постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних злочинів прокуратури області накладено арешт на майно ОСОБА_1 в рамках кримінальної справи №70129052 за ч. 2 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України. 13.11.2012 арешт нерухомого майна зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.17.09.2018 за результатами досудового розслідування слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42017040000001061 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Утім, питання про зняття арешту з майна ОСОБА_1 слідчим вирішено не було.

Відповідно до ст. 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення арешту на майно позивача, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі №727/2878/19 спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, потрібно розглядати за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, закриття кримінального провадження, було юридичним фактом, який припинив кримінальні процесуальні відносини.

Водночас, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує права позивача, як законного власника нерухомого майна, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

За встановлених судом обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачем не ставиться питання розподілу судових витрат, суд вважає можливим віднести судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи», про припинення арешту нерухомого майна - задовольнити у повному обсязі.

Припинити обтяження (реєстраційний номер обтяження 13242630), яке зареєстровпане 13.11.2012 17:25:20 за №13242630 реєстратором: Дніпропетровська філія Державного підприємства "Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: Постанова про арешт нерухомого майна, Б/Н, 13.11.2012, Прокуратура Дніпропетровської області, Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, яке зареєстровано до власника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 30 червня 2026 року.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

відповідач Дніпропетровська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909938, місце знаходження - пр.Дмитра Яворницького, буд.38, м. Дніпро, 49000.

третя особа Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи», код ЄДРПОУ 39881799, місце знаходження - пр. Дмитра Яворницького, буд. 104а, м. Дніпро, 49000.

Суддя О.Б. Подорець