Ухвала суду № 137829655, 19.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12906/26 2-о/760/356/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення заяви без руху/

19 червня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про отримання свідоцтва про смерть на громадянина України, який помер на тимчасово окупованій території,-

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про отримання свідоцтва про смерть на громадянина України, який помер на тимчасово окупованій території.

Суддя, перевіривши матеріали заяви, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Частина 3 ст. 42 ЦПК України встановлює, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 318 ЦПК України.

Питання державної реєстрації смерті, у тому числі осіб, які померли на тимчасово окупованій території України, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час чи про оголошення її померлою.

При цьому відповідно до частини першої статті 18 зазначеного Закону свідоцтво про державну реєстрацію смерті видається органом ДРАЦС після проведення відповідної державної реєстрації. Отже, видача свідоцтва про смерть не належить до повноважень суду та є наслідком проведення державної реєстрації смерті.

Разом із тим із поданої заяви не вбачається, чи звертається заявник до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України, чи фактично оскаржує дії (бездіяльність) органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Заявлене прохання про «прийняття рішення щодо видачі свідоцтва про смерть» не відповідає способам судового захисту в порядку цивільного судочинства та не дає можливості визначити предмет заявлених вимог.

Водночас усупереч вимогам частини першої статті 318 ЦПК України заява не містить чіткого визначення факту, який заявник просить встановити, мети його встановлення, причин неможливості отримання відповідних документів в іншому порядку та доказів на підтвердження заявлених обставин.

Разом з тим, усупереч зазначеним вимогам заява не містить чіткового зазначення факту, який заявник просить встановити, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника (в заяві йде мова про видачу свідоцтва про смерть на громадянина України, який помер на тимчасово окупованій території), не має належного обґрунтування мети встановлення факту, що має юридичне значення, не можливість вирішення питання в іншому порядку, не зазначено докази, що підтверджують факт.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Так, заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права й обов`язки.

Разом з тим, вбачається, що заявником не зазначено заінтересованих осіб, чиїх інтересів може стосуватися рішення у даній справі, тобто, на права і охоронювані інтереси яких може вплинути ухвалене у справі рішення, зокрема, органів чи установ, щодо яких постановлене рішення може потягнути за собою обов`язок вчинення ними будь-яких дій.

Таким чином, заявнику необхідно визначитися із обґрунтуванням заяви, повним суб`єктним складом учасників та додати копії заяви та копії всіх документів, що подаються з ним, відповідно до кількості учасників.

Також, згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У додатках до заяви відсутні докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Однак, як вбачається зі змісту вищевказаної норми, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

При цьому із поданої заяви не вбачається, що вона подана у зв`язку із обставинами, передбаченими пунктом 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 243/12928/18 (провадження № 61-5728св19).

Отже, заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року складає 3328 грн.

На підставі зазначеного, враховуючи враховуючи подання заяви у справі окремого провадження, заявнику необхідно сплатити 665,60 грн судового збору або надати документи, які підтверджують звільнення заявника від сплати судового збору.

Таким чином, вказаний судовий збір за подання даної заяви необхідно сплатити за наступними реквізитами Солом`янського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;

Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом_____, Солом`янський районний суду м. Києві.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про отримання свідоцтва про смерть на громадянина України, який помер на тимчасово окупованій території - залишити без руху.

Надати заявнику строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.А. Усатова