Вирок № 13782807, 07.02.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

1-102/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвой С.С.,

при секретарі Пєйкова О.С.,

за участю прокурору Папакіца Ю.В.,

захисника-адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Скельний Чусовського району Пермської області Росія, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, що мешкає АДРЕСА_2,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2010 року, приблизно о 5 годині 25 хвилин ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись корисливими спонуканнями, з метою викрадення чужого майна, шляхом злому вхідних дверей, проник до квартири АДРЕСА_1 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, звідки таємно викрав майно громадянки ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон «Самсунг С3050» вартістю 630 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 2 гривні, мобільний телефон «Сіменс С-60», вартістю 100 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, мобільний телефон «Моторола С113» вартістю 250 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, тонометр «Microlife BP A50» вартістю 150 гривень, DVD програвач "LG", вартістю 470 гривень, а всього на загальну суму 1677 гривень, однак був застигнутий потерпілою на місці скоєння злочину, і ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що його злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна був розкритий потерпілою, утримуючи при собі викрадене, відкрито викрав майно громадянки ОСОБА_3, заподіявши останньої матеріальних збитків на вищевказану суму, з місця злочину з викраденим зник.

Підсудний ОСОБА_2 визнаючи провину в повному обсязі в судовому засіданні пояснив, що 11 вересня 2010 року він у вечірній час зустрічався зі своїми знайомими та розпивав з ними спиртні напої. Додому він у цей вечір не поїхав, а зайшов в під'їзд будинку 245 по вулиці Таганрозькій. У нічний час він проник в одну з квартир вказаного будинку, як він думав квартиру свого знайомого, і побачив сплячих людей. Людей він не будив, а пройшов на кухню, де взяв зі столу два мобільні телефони, а в кімнаті ще один мобільний телефон і тонометр, а так само ДВД програвач. У цей час прокинулась потерпіла і стала кричати, він після цього вибіг з квартири, але в коридорі його зупинила потерпіла ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і він віддав їм ДВД програвач, а потім втік разом з викраденими телефонами. Телефон Сіменс він викинув по дорозі, бо зрозумів, що він дешево коштує і продати його не зможе. Мобільний телефон Моторола він віддав своєї сусідці в рахунок повернення боргу, а телефон Самсунг заклав за 150 гривень ОСОБА_5, а потім викупив його і подарував своїй подрузі ОСОБА_6. Викрадений тонометр він віддав у заставу продавцю в магазині. У скоєному щиросердно розкаявся та просив суворо його не карати.

Враховуючи, що підсудний в судовому засіданні свою провину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його свідчення як об'єктивні, відповідні фактичним обставинам справи і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, відповідно до ст. 299 КПК України, вважав за можливе розглянути справу без дослідження доказів щодо фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина підсудного доведена повністю, а його дії необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч.3 КК України, так як він навмисне скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з проникненням у житло.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується негативно, скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, що суд визнає обставиною яка обтяжує покарання, не працює, частково відшкодував заподіяні злочином збитки, щиросердно розкаявся у скоєному, що суд визнає, обставинами, що пом'якшують покарання. За таких даних про особу, суд прийшов до переконання, що підсудному має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах передбачених санкції статті кримінального закону, при цьому не знаходить підстав для призначення покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Заявлений у справі цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 427 гривень підлягає задоволенню у повному обсязі та стягненню з підсудного, як особи яка його заподіяла.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка заподіяла його.

Підсудний ОСОБА_2 позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 визнав у повному обсязі.

Речові докази: мікрооб'єкти вилучені у ході огляду місця події, долучені до матеріалів кримінальної справи, необхідно зберігати при справі; мобільний телефон «Самсунг С3050», тонометр, ДВД програвач, долучені до матеріалів кримінальної справи та передані під схорону розписку потерпілої ОСОБА_3 необхідно залишити в її користуванні.

У справі є судові витрати в сумі 160,70 гривень за проведення судово-дактилоскопічної експертизи, які відповідно до ст.93 КПК України, підлягають стягненню з підсудного на користь експертної установи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання за ст. 186 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з відбуттям покарання у кримінально-виконавчому установі закритого типу.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити колишню утримання під вартою в СІЗО-7 міста Маріуполя. Термін покарання обчислювати з 25 вересня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, яка мешкає в АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 427 гривень.

Речові докази: мікрооб'єкти вилучені у ході огляду місця події, які було долучено до матеріалів кримінальної справи, зберігати при справі; мобільний телефон «Самсунг С3050», тонометр, ДВД програвач, долучені до матеріалів кримінальної справи і передані під схорону розписку потерпілої ОСОБА_3 залишити в її користуванні.

Стягнути з ОСОБА_2 кошти за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 160,70 гривень, які необхідно перераховувати за наступними реквізитами: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВСУ Україні в Донецькій області; КОД ОКПО 25574914 банк одержувача УДК у Донецькій області МФО 834016; розрахунковий рахунок 31253272210095; послуги НДЕКЦ 16.89.14.01.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд у п'ятнадцятиденний термін з моменту проголошення, засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Судья