Ухвала суду № 137827151, 30.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/773/26

Провадження № 2-п/147/9/26

УХВАЛА

30 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Тростянець, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.06.2026 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 26119 грн. 99 коп. Стягнуто судові витрати.

Справа була розглянута у відсутність відповідача в порядку ст. ст. 280-282 ЦПК України заочно на підставі наявних доказів.

17.06.2026 року відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, мотивуючи це тим, що вона не отримувала будь-яких повідомлень та рішень по справі, а тому в свою чергу і об`єктивно унеможливилась її присутність в засіданнях та подання нею відзиву для захисту її прав. Ознайомившись із заочним рішенням, зазначає, що категорично з ним не погоджується, вказала, що дана сума боргу не відповідає дійсності, відсутні розрахунки заборгованості і підписувала договір на зовсім інших умовах, а позивач їх змінював в односторонньому порядку. Також, звертає увагу, що у позовній заяві не вказано, коли саме відповідач отримала кредит.

Так, враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд, скасувати заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області по справі №147/773/26 за позовом «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Будь-яких заяв, клопотань до суду не надсилав.

В судове засідання відповідач не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.

Суд розглянув заяву у відсутність сторін, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи, що передбачено положеннями ч. 1 ст. 287 ЦПК України.

Дослідивши заяву та інші матеріали справи, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 18.06.2026 було призначено вказану заяву до розгляду.

Разом з тим, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач у поданій заяві зазначає, що вона не отримувала будь-яких повідомлень та рішень по справі, про що свідчить відсутність підписів на зворотних повідомленнях АТ «УКРПОШТА», чим в свою чергу і об`єктивно унеможливилась її присутність в засіданнях та подання нею відзиву для захисту її прав.

Судом встановлено, що відповідач в судові засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що відповідає положенню п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та правовій позиції КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/77944/18 (61-185-св23). Однак, судові повістки повернулися на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Окрім того, суд вважає, що факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об`єктивними причинами, а є наслідком суб`єктивної поведінки відповідача, про що вказано у рішенні суду від 01.06.2026.

Варто зазначити, що при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач вказує адресу: АДРЕСА_1 . Разом з тим, як під час розгляду справи по суті, так і під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, судові повістки, спрямовані за вказаною адресою, повертаються без вручення.

Тому, суд вважає, що відповідач була належним чином повідомлена про судові засідання у даній справі, заяв та клопотань до суду не подавала.

Разом з тим, неявка відповідача в судове засідання є лише однією з необхідних умов скасування заочного рішення.

Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за одночасної наявності двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в удове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин. Другою умовою є наявність доказів, на які посилається відповідач, та їх істотність для правильного вирішення справи. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі могло б бути ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідачем у поданій заяві зазначається, що позивачем не долучено доказів того, що відповідачем були отримані кредитні кошти, розмір наданого кредиту, графіку погашення заборгованості, виписки з карткового рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості позивачем суду не надано. Також відповідач звертає увагу, що у позовній заяві не вказано, коли саме відповідач отримала кредит. Цим фактично відповідач обґрунтовує та вказує на докази, які мають значення для справи.

Однак, судом встановлено, що матеріали справи містять довідку надану ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №1-2403 від 24.03.2026, встановлено, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 06.05.2025, 12:53:51 на суму 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., номер картки: 5354321045127736, номер транзакції в системі iPay.ua 732946849, призначення платежу: видача за договором кредиту №06.05.2025-100001039, також позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за договором 06.05.2025-100001039 від 06.05.2025 року, станом на 17.03.2026, вказаний доказ було надано позивачем при зверненні до суду з позовом. Приймаючи рішення по справі судом враховано дані докази на підтвердження заборгованості відповідача. Жодних доводів, що вказана довідка та розрахунок заборгованості є невірними, чи суперечить іншим матеріалам справи, відповідач не вказує.

Відповідач не зазначає про наявність інших доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, не надає суду такі докази.

Таким чином судом встановлено, що відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення, не надала та не послалась на докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи. Таким чином, у даному випадку відсутня сукупність двох підстав, наявність яких є необхідною умовою для скасування судом ухваленого ним заочного рішення. Відтак, відсутні підстави для скасування заочного рішення та його перегляду.

Керуючись ст. ст. 286, 287 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Олена НАТАЛЬЧУК