Ухвала суду № 137823579, 30.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/8767/26

Провадження №1-кс/712/3338/26

26 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017250000000044,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2017 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Черкаській області підполковник юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним клопотанням.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шомпа Картенського району Свердловської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,

Так, ОСОБА_5 , будучи особою без визначеного роду занять, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, у період з 13 по 28 вересня 2017 року неодноразово, повторно, за грошову винагороду збував громадянину ОСОБА_7 психотропні речовини, обіг яких заборонено mCPP (мета-хлорфенілпіперазин, 1,3?хлорфенілпіперазин) та афметамін, а також наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн, у особливо великих розмірах.

Окрім того, ОСОБА_5 у вересні 2018 року, перебуваючи у Республіці Польща, здійснив закінчений замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу бупренорфін.

14 листопада 2018 року у ході обшуку за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена відсутність останнього за вказаною адресою.

Згідно з відповіддю Адміністрації прикордонної служби України від 17 жовтня 2018 року № 0.184-41043/0/15-18-Вих ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18 жовтня 2017 року о 07 год 05 хв перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» та на територію України не повертався.

У подальшому, ОСОБА_5 письмовою повісткою викликано на 10 год 00 хв 16 листопада 2018 року до слідчого відділу УСБУ в Черкаській області для проведення за його участі слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак ОСОБА_5 до слідчого відділу УСБУ в Черкаській області у зазначені час і дату не з`явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки.

19 листопада 2018 року складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України. У відповідності до вимог ст.ст. 42, 135 КПК України, у зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_5 за місцем мешкання, письмове повідомлення про підозру останнього вручено представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації ОСОБА_5 , а саме голові МЖБК № 114 м. Черкаси, яке здійснює обслуговування будинку за № 451 по вул. Надпільній у м. Черкаси.

У той же день, підозрюваного ОСОБА_5 повторно, письмовою повісткою викликано на 10 год 00 хв 26 листопада 2018 року до слідчого відділу УСБУ в Черкаській області для проведення за його участі слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак підозрюваний до слідчого відділу УСБУ в Черкаській області у зазначені час і дату повторно не з`явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки.

26 листопада 2018 року підозрюваного ОСОБА_5 постановою слідчого оголошено в розшук, оскільки на теперішній час він знаходиться за межами України та переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

28 грудня 2018 року на підставі ст. 280 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017250000000044 від 07.09.2018 зупинено до встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5

27 березня 2019 року підозрюваного ОСОБА_5 постановою слідчого оголошено в міжнародний розшук, оскільки на теперішній час він знаходиться за межами України та переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Надалі, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 березня 2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У матеріалах кримінального провадження мається достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які містяться у протоколах слідчих дій та інших документах:

- матеріалах проведення оперативної закупки у громадянина ОСОБА_5 , відповідно до яких він 13.09.2017 збув шляхом продажу за гроші в сумі 20000 гривень 4442 таблетки та порошкоподібну речовину світло-бежевого кольору, упаковану в полімерний пакетик;

- висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № 2/2229 від 03.01.2018, про те, що збуті 13.09.2017 ОСОБА_5 ОСОБА_7 таблетки містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено, - mCPP (мета-хлорфенілпіперазин, 1,3-хлорфенілпіперазин), загальна маса якого складає 71,289 грама, порошкоподібна речовина містить у своєму складі психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежений, маса якого в перерахунку на амфетамін-основу складає 0,662 грама;

- матеріалах проведення оперативної закупки у громадянина ОСОБА_5 , відповідно до яких він 19.09.2017 збув шляхом продажу за гроші в сумі 4160 гривень порошкоподібну речовину білого кольору та порошкоподібну речовину світло-бежевого кольору;

- висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України №2/2302 від 04.10.2017, про те, що збута 19.09.2017 ОСОБА_5 ОСОБА_7 порошкоподібна речовина білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 1,258 грама, порошкоподібна речовина світло-бежевого уольор містить у своєму складі психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежений, маса якого в перерахунку на амфетамін-основу складає 0,277 грама;

- матеріалах проведення оперативної закупки у громадянина ОСОБА_5 , відповідно до яких він 29.09.2017 збув шляхом продажу за гроші в сумі 10000 гривень порошкоподібну речовину білого кольору та порошкоподібну речовину світло-бежевого кольору;

- висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України №2/2405 від 07.11.2017, про те, що збута 29.09.2017 ОСОБА_5 ОСОБА_7 порошкоподібна речовина білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 2,589 грама, порошкоподібна речовина світло-бежевого кольору містить у своєму складі психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежений, маса якого в перерахунку на амфетамін-основу складає 0,744 грама;

- легалізованих матеріалах за результатом проведення негласних розшукових заходів, згідно з якими ОСОБА_5 13.09.2017, 19.09.2017 та 29.09.2017 збув ОСОБА_7 психотропні речовини mCPP (мета-хлорфенілпіперазин, 1,3?хлорфенілпіперазин), амфетамін та наркотичний засіб кокаїн;

- протоколі від 17.10.2018 тимчасового доступу до речей і документів міжнародного поштового відправлення (проста бандероль) від імені ОСОБА_5 , якими вилучено вміст даного відправлення таблетки білого кольору;

- висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № 2/1602 від 30.10.2018, про те, що пігулки, поміщені в міжнародному поштовому відправленні від імені ОСОБА_5 містять у своєму складі наркотичний засіб бупренорфін масою 0,189 грама;

- інших зібраних в кримінальному провадженні доказах.

Згідно з інформацією сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ Національної поліції в Черкаській області, 18 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затриманий на території Республіки Польща.

У зв`язку з цим, та відповідно до Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та Додаткових протоколів до неї, Черкаською обласною прокуратурою підготовлено клопотання про видачу (екстрадицію) ОСОБА_5 та направлено до центрального органу України, відповідно до вимог ст. 575 КПК України. В свою чергу, Офіс Генерального прокурора 12 грудня 2025 року звернулося із запитом про видачу (екстрадицію) ОСОБА_5 до компетентних органів Республіки Польща.

За результатами розгляду запиту Офісу Генерального прокурора про видачу (екстрадицію) громадянина України ОСОБА_5 компетентними органами Республіки Польща прийнято рішення про видачу (екстрадицію) останнього Україні.

Фактичну передачу ОСОБА_8 здійснено 25 червня 2026 року на пунктах пропуску через державні кордони Республіки Польща та України «Зосін» та «Устилуг» відповідно.

Крім цього, з метою врегулювання окремих проблемних питань реалізації виконання зобов`язань під час видачі (екстрадиції) в Україну підозрюваних, обвинувачених та засуджених прийнято Закон України від 21.11.2023 № 3480?ІХ, яким запроваджено зміни правил тримання осіб, виданих в Україну.

Міністерству юстиції України надано повноваження затверджувати переліки установ попереднього ув`язнення, виправних чи виховних колоній, у яких триматимуться під вартою та відбуватимуть кримінальне покарання у виді позбавлення волі особи, які були передані в Україну за процедурою видачі (екстрадиції) для притягнення до відповідальності або виконання вироку, а також для відбування покарання.

Так, уповноваженим органом визначено державну установу «Черкаський слідчий ізолятор» місцем утримання під вартою виданого підозрюваного ОСОБА_5 .

Відповідно до положень ст. 331 КПК України, вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04.04.2013 № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд, у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, що зокрема визначені у п. п. 1 11 частини першої вказаної статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На теперішній час існують ризики передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на що вказує те, що ОСОБА_5 , розуміючи, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, може переховуватися від суду, а невідворотність вказаного покарання можуть спонукати останнього до зміни місця постійного мешкання, пов`язаного з виїздом за межі Черкаської області та України.

При цьому, варто зауважити, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про проведення стосовно нього досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, 18 жовтня 2018 року перетнув державний кордон України з Республікою Польща в пункті пропуску «Краківець» та понад сім років переховувався від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, що підсилює ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом зловживання своїми процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликами до суду з метою затягування судового розгляду.

Про ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення свідчить категорія та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а саме умисний характер злочину, вчиненого у сфері незаконного обігу наркотичних, що вказує на асоціальну поведінку підозрюваного.

Перелічені обставини в сукупності підтверджують те, що на сьогоднішній час ризики, визначені у п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, наявні.

Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але беручи до уваги те, що ОСОБА_5 тривалий час переховувався від суду, з 26 листопада 2018 року перебував у розшуку, ухилявся від виконання процесуальних обов`язків обвинуваченого, він може повторно переховуватися від суду, тому жоден інший із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Беручи до уваги викладене, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати досудовому розслідуванню іншим шляхом, просить слідчого суддю задоволити клопотання.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що не вважає за доцільне призначення менш суворого запобіжного заходу.

Слідчий підтримав думку прокурора та просив задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечив по суті клопотання та вказав, що сторона обвинувачення не довела наявності актуальних, конкретних та індивідуальних ризиків, які неможливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Ризики не підтверджені, підозра, на його думку, не обґрунтована. ОСОБА_6 просив обрати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Заперечення на клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивував, серед іншого, що в умовах тримання під вартою в медичній частині відсутні можливості перевірки роботи імплантованого електрокардіостимулятора, що потребує підозрюваний. Вказував, що клопотання слідчого не містить належного аналізу стану здоров`я підозрюваного і його потреб. У клопотанні відсутня оцінка того, як стан здоров`я, вік та залежність від стимуляції впливають на можливість тримання особи в умовах слідчого ізолятора.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження висновками експерта, протоколами за результатами НСРД, протокол тимчасового доступу до речей і документів, протоколами допиту свідка, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».

Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).

Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду.

Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк до дванадцяти рокуів, з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства.

Суд також враховує, що ризики здійснення підозрюваним спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК, суд приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування існують ризики переховуватись від слідства та суду, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та виходячи з вказаних міркувань такі ризики є реальним та існуючими, враховуючи також ступінь стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиняв дії, які мають ознаки переховування від слідства та суду, в зв`язку з чим перебував у міжнародному розшуку та був затриманий у рамках процедури екстрадиції, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, так як наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи та виправдовує тривалість тримання підозрюваного під вартою, при цьому менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи обставини кримінального правопорушення у контексті воєнного стану в державі та ступінь ризиків на етапі досудового розслідування.

Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114 КК України.

З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.

Забезпечення належної медичної допомоги підозрюваному якособі з імплантованим електрокардіостимулятором має забезпечуватись у відповідності до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 184, 193, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Шомпа, Картенського району, Свердловської області російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 25 червня 2026 року по 23 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_9

Дата проголошення повного тексту ухвали 30 червня 2026 року