Рішення № 137821260, 23.06.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/558/2026

Справа № 537/8113/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2026 місто Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді Дряхлова Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

представника позивача Шишко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом:

Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,

після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (надалі за текстом позивач, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

2. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в силу приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у період з листопада 2022 по березень 2025 було виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам категорії населення і відповідні послуги були комунальними.

ОСОБА_1 була одним зі споживачів послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті невиконання відповідачкою зобов`язань щодо оплати наданих послуг за період з 01 листопада 2022 року по 31 березня 2025 року у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 19.12.2025 складала 18 288,81 грн. Окрім цього, позивачем на вказану суму заборгованості було нараховано індекс інфляції у розмірі 2 888,43 грн та 3% річних у розмірі 813,47 грн. За таких обставин позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача зазначених вище сум.

3. У поданих 30.03.2026 представником позивача до суду додаткових поясненнях, остання надала пояснення щодо обставин застосування підприємством тарифів на свої послуги, а також щодо правових висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 28.01.2026 по справі № 524/2748/24, фактично з ними не погодившись.

4. Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалась, ані відзиву, ані будь-якого іншого процесуального документу до суду не надала.

ІІ. Пояснення учасників справи.

5. Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просила суд відповідний позов задовольнити повністю. Окремо пояснила суду, що сума заборгованості відповідача перед позивачем розрахована останнім на підставі тарифів, встановлених підприємству рішеннями Полтавської обласної ради. На пропозицію головуючого надати розрахунок суми заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених останнім у Постанові від 28.01.2026 за наслідками розгляду справи № 524/2748/24, представник позивача зазначила, що підприємство не вважає за необхідне надавати інший, окрім того, що є матеріалах справи розрахунок, оскільки останній є коректним, розрахованим на підставі встановлених для позивача тарифів.

6. Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 26.02.2026 відкрито провадження у цій справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 30.03.2026.

8. 30.03.2026 у зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 29.04.2026.

9. Ухвалою суду від 29.04.2026 здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.05.2026, визнано явку представника позивача у судове засідання обов`язковою.

10. Ухвалою суду від 21.05.2026 підготовче провадження в цій справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 23.06.2026, визнано явку представника позивача у судове засідання обов`язковою.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

11. ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 455414104 від 08.12.2025).

12. Відповідач у період з листопада 2022 року по березень 2025 року була споживачем послуг ПОВПТГ «Полтаватеплоенерго» з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, особовий рахунок НОМЕР_1 .

13. 28.01.2026 колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду було прийнято Постанову за наслідками розгляду справи № 524/2748/24, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок непередбачуваних обставин відбулася зміна постачальника тепла та гарячої води для споживачів лівобережної частини міста Кременчук у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (попередній постачальник) у господарське відання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (новий постачальник). Тому саме за таких обставин зміна постачальника у договорі зі споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику, до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу.

Зазначеного правового висновку Верховний Суд притримувався і в подальшому, ухваливши ряд постанов в інших аналогічних справах.

V. Оцінка суду.

14. Першочергово суд наголошує, що справи з аналогічним предметом позову були на розгляді судів міста Кременчука з 2023 року по теперішній час. Відповідна категорія справ є дуже поширеною, зважаючи на кількість споживачів, що проживають на лівобережній частині міста Кременчука і які користувались послугами позивача з постачання теплової енергії та гарячої води, а відтак формування єдиної судової практики в цій категорії справ є вкрай важливим.

15. Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Цивільним кодексом України.

16. В силу приписів зазначених нормативно-правових актів відповідач, будучи власником житла (див. п. 11), була споживачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води і вважається такою, що приєдналася до умов індивідуального договору, який опублікований на офіційному веб-сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а відтак відповідач зобов`язана була сплачувати надані їй послуги.

17. Позивачем надано до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача, у якому застосовано тарифи, встановлені для підприємства рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022, яким збережений розмір тарифів, встановлений рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 року № 286.

Суд пропонував позивачу надати розрахунок заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.01.2026 у справі № 524/2748/24, тобто за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1867 від 30.12.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022».

Позивач відповідними пропозиціями не скористався, у додаткових поясненнях зазначив про недоцільність застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.01.2026 у справі № 524/2748/24, в межах цієї справи, підтвердила відповідну позицію позивача також і представник, безпосередньо у судовому засіданні зазначивши про вірність наданого суду розрахунку.

18. Приписами ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, серед яких окремо виділено обов`язковість судового рішення.

19. Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (надалі за текстом Закон) розширено відповідну засаду та встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

20. Єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності у вирішенні спірних ситуацій для учасників справи.

В Україні завдання забезпечення єдності судової практики відповідно до Закону та Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом ЦПК України), інших процесуальних кодексів покладається саме на Верховний Суд.

21. Зазначена вище норма Закону (ст. 13 прим.) зобов`язує всіх суб`єктів публічного права, до якого зокрема відноситься і відповідач, застосовувати у своїй діяльності відповідні висновки Верховного Суду.

22. Згідно приписів ч. 4 ст. 263 ПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

23. Також приписами ЦПК України встановлено обов`язкову преюдиційність судових рішень щодо звільнення від обов`язку встановлювати обставини, які раніше були встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили.

Приписами ч. 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

24. Встановлення Верховним Судом в межах розгляду справи № 524/2748/24 неправомірної поведінки ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо застосування до побутових споживачів тарифу на постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі вищому, аніж був станом на 24.02.2022 є преюдицією і має бути враховано судами нижчих інстанцій без необхідності наново перевіряти чи встановлювати відповідні обставини.

Аналогічно й ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на підставі відповідних висновків Верховного Суду зобов`язано було переглянути свою позицію в бік добровільного здійснення перерахунку всім без виключення споживачам лівобережної частини міста Кременчук, яким відповідні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води надавались у період з листопада 2022 року по березень 2025.

25. Розглядаючи цю справу суд не знайшов підстав для застосування іншого, окрім встановленого Верховним Судом, підходу для її вирішення, а відтак встановивши, що відповідач дійсно була споживачем послуг позивача (див. п. 11, 12) у період з листопада 2022 року по березень 2025 року, суд дійшов висновку, згідно якого мораторій, запроваджений ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» розповсюджувався й на відносини з постачання теплової енергії та гарячої води між позивачем та відповідачем.

А відтак рівень тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що застосовувались відповідачем до позивача, не міг перевищувати рівня тарифів на теплову енергію, відповідні комунальні послуги, що застосовувалися до неї станом на 24.02.2022. Зміна постачальника у договорі з споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику.

26. Позовні вимоги у цій справі ґрунтуються на застосуванні позивачем тарифу для розрахунку заборгованості за надані ним послуги, який не відповідає рівню, встановленого для відповідача рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1867 від 30.12.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022».

Попри висловлену позицію Верховного Суду, викладену ним у Постанові від 28.01.2026 по справі № 524/2748/24, позивач наполягав на застосуванні для визначення розміру заборгованості тарифу, затвердженого для нього рішеннями Полтавської обласної ради.

Суд не знайшов підстав для здійснення самостійного розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки самостійне визначення судом суми боргу за іншим тарифом призведе до порушення принципу диспозитивності, оскільки суд фактично визначить за позивача нову базу нарахування, з якою останній категорично не згоден.

Також суд не знайшов підстав для перекладання обов`язку щодо здійснення розрахунку суми заборгованості за надані послуги за іншим тарифом на відповідача, як на слабку сторону у договорі, яка підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

27. На підставі викладеного, зважаючи на всі обставини справи та необхідності дотримання основоположної засади здійснення судочинства забезпечення єдності судової практики, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості.

28. Позовна вимога про стягнення індексу інфляції та 3% річних є похідною, відтак, задоволенню також не підлягає.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

29. Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору необхідно віднести за рахунок позивача.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03338030, адреса: вулиця Польська, 2-А, місто Полтава, 36008).

Відповідач: ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Євгеній ДРЯХЛОВ

Повний текст Рішення суду складено 30.06.2026.