Рішення № 137820963, 29.06.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/480/26

Провадження №2-о/534/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року місто Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Морозова В.Ю., присяжних: Дудко О.В., Неклеги С.А., за участі секретаря судового засідання Костюченко О.А., заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , представника органу опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області Плетінь О.Г.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Чернушенко Володимира Юрійовича, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,

установив:

Представник заявника звернувся до суду із зазначеною заявою в якій прохає визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , - недієздатною. Призначити опікуном над недієздатною ОСОБА_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_2 . Призначити судово-психіатричну експертизу та витребувати докази.

Свої вимоги, серед іншого, мотивує тим, що відповідно до довідки комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 19.01.2026 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на лікуванні в лікаря-психіатра з приводу вираженої розумової відсталості.

Наявність такого психічного розладу позбавляє ОСОБА_3 здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тож вона потребує постійного стороннього догляду.

Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 05.03.2026 у справі була призначена судово-психіатрична експертиза, проведення якої доручено експертам Полтавської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (36013, м. Полтава, вул. Медична,1)

24.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання експерта Хоменка Ігора Алімовича, в якому останні просить суд вказати в ухвалі суду про призначення експертизи форму її проведення, а саме амбулаторна.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що 23 березня 2026 року до Полтавської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» надійшли матеріали цивільної справи №534/480/26 (провадження №2-о/534/17/26), медична карта амбулаторного хворого та копія ухвали Горішньоплавнівського міського суду від 05.03.2026 про призначення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 .

Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 08.04.2026 у справі була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза.

Ухвалою суду від 18.05.2026 провадженні у справі поновлено у зв`язку з поверненням матеріалів справи з висновком експертизи.

Після пред`явлення згаданої заяви, до суду в порядку ст.60 ЦК України надійшло подання органу опіки та піклування виконкому Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо призначення заявника опікуном над недієздатною особою.

В судовому засіданні заявник та його представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у заяві.

Представник органу опіки та піклування підтримала подання та просила суд задовольнити заяву.

Суд з`ясувавши думку учасників справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Встановленню судом факту відповідають цивільні правовідносини про визнання фізичної особи недієздатною, які регулюються нормами ЦК України та ЦПК України.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 зроблено висновок, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях (ЦПК в редакції станом на 19.10.2016).

Судом встановлено, що заявник, є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 5-21).

Також ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 (а.с. 10) та копією довідки МСЕК серія ВТЭ-33 № 066565 від 04.09.1990 (а.с. 19).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 241 від 01.05.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості, ускладненої судинною енцефалопатією.

Наявний у ОСОБА_3 психічний розлад не відноситься до категорії стійкого хронічного, але істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 66-69).

Рішенням виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 79 від 07.04.2026 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про можливість виконувати обов`язки опікуна громадянкою ОСОБА_4 » затверджено Подання, яким виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає за доцільне призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_3 у випадку визнання її недієздатною (а.с. 57).

Суд звертає увагу, що дієздатність - це категорія цивільного та цивільно-процесуального права. Набуття дієздатності, обмеження дієздатності та визнання особи недієздатною встановлюються зазначеними галузями права та відбувається за рішенням суду. Обмеження дієздатності та визнання особи недієздатною обмежує здатність фізичної особи самостійно вступати в правовідносини, та після визнання такого факту особі призначається опікун чи піклувальник.

Таким чином, недієздатність - втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов`язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в Цивільному кодексі України. Стан недієздатності характерний тільки для фізичних осіб та встановлюється в судовому порядку після обов`язкового проведення судово-психіатричної експертизи.

Визнання особи недієздатною - це не тільки визначення стану здоров`я, але й складне юридичне поняття, яке містить в собі два критерії: медичний та юридичний (психологічний).

Під медичним критерієм слід розуміти "хронічний, стійкий психічний розлад". Другий, юридичний (психологічний) критерій, вказує на нездатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Але чіткого категоричного розмежування юридичного (психологічного) та медичного критеріїв існувати не може.

Вказані критерії одночасно несуть як медичний, так і юридичний характер. Юридичний критерій недієздатності має, перш за все, психологічну природу. Він свідчить про тяжкість психічного захворювання, ступінь розладів у інтелектуально-мнестичної та емоційно-вольовій сферах психічної діяльності. Не кожний психічний розлад призводить до нездатності особи приймати участь у цивільних відносинах, а тільки такий його ступінь (глибина), який суттєво впливає на волю, пам`ять та інтелект хворого, що позбавляє особу можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, для визнання особи недієздатною встановити, у передбаченому порядку, тільки наявність психічного захворювання недостатньо. Суттєве значення має встановлення наслідків, які настали в результаті захворювання у вигляді глибини ураження інтелектуально-мнестичної та емоційно-вольової сфери. Межа між дієздатністю та недієздатністю психічно хворого встановлюється відповідно до юридичного (психологічного) критерію - здатності особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, визначення якого віднесено до компетенції судово-психіатричних експертів.

Суттєве ураження інтелектуально-мнестичної та емоційно-вольової сфери психічної діяльності, яке проявляється у неможливості особи усвідомлювати значення своїх дії та (або) керувати ними, може потягнути за собою важливі наслідки правового характеру у вигляді визнання громадянина недієздатним.

Дослідивши подані до суду медичні документи та матеріали проведеної судово-психіатричної експертизи вбачається, що у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наявний психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, який не відноситься до категорії стійкого хронічного, що свідчить про відсутність абсолютної неспроможності усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, що є підставою для визнання особи недієздатною.

За встановлених обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про визнання особи недієздатною задоволенню не підлягає.

Щодо вимог заявника про встановлення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення опікуна, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Цивільного кодексу України передбачено наслідки визнання фізичної особи недієздатною, одним з яких є, встановлення опіки над такою особою.

Окрім того, положеннями частини 1 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Таким чином, заявлені вимоги про встановлення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення опікуном останній - заявника у справі ОСОБА_1 , є похідними від вимог про визнання особи недієздатною, а тому також не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 10, 13, 19, 76-77, 81, 263-265, 293-294, 300, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Чернушенко Володимира Юрійовича, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна відмовити повністю.

Судові витрати пов`язані із проведенням експертизи віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за веб-адресою: http://kom.pl.court.gov.ua.

Повне найменування заінтересованої особи: Орган опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 04057646, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця Миру, 24;

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя В`ячеслав МОРОЗОВ

Присяжні: Світлана НЕКЛЕГА

Олена ДУДКО

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2026.