Ухвала суду № 137820451, 25.06.2026, Тетіївський районний суд Київської області

25.06.2026 Справа № 940/909/26

Провадження по справі № 4-с/940/9/26

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.

представника заявника Столярчука В.М.

представника Тетіївського В ДВС Сющук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві скаргу ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби,

встановив:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Столярчука В.М. звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність начальника відділу ДВС Колесник С. щодо незняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , який накладено згідно постанови, б/н, 01.03.2011 року, реєстраційний номер - 10888340, ВДВС Тетіївського РУЮ, та зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , який накладено згідно постанови, б/н, 01.03.2011 року, реєстраційний номер - 10888340, ВДВС Тетіївського РУЮ, та вилучити запис про обтяження всього нерухомого майна.

В обґрунтування скарги зазначено, що у травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся із запитом до Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, в якому просив: вказати на якій стадії перебуває виконавче провадження, а також, чи є матеріали таких виконавчих провадження і чи не були вони знищені; у разі знищення вказаних виконавчих проваджень, зняти арешти з майна в межах виконавчого провадження про арешт майна.

На вказаний запит надійшла відповідь начальника Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Колесник С., в якій зазначено, що при перевірці даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує чинний запис про обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер 10888340, який внесено на підставі постанови, б/н, 01.03.2011, ВДВС Тетіївського РУЮ, підстави для внесення якого із даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановити не можливо. Також з листа вбачається, що скасування арешту можливе лише за рішенням суду.

Водночас зазначено, що за наявності арешту, накладеного ВДВС Тетіївського РУЮ на нерухоме майно ОСОБА_1 , порушується право власності, внаслідок чого скаржник позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном на власний розсуд.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Столярчук В.М. скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В.о. начальника Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сющук А.В. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення скарги в частині зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , вказуючи, що при перевірці даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує чинний запис про обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер 10888340, який внесено на підставі постанови, б/н, 01.03.2011, ВДВС Тетіївського РУЮ, підстави для внесення якого із даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановити не можливо. Поряд з цим, заперечувала проти задоволення скарги в частині визнання протиправною бездіяльність начальника відділу ДВС Колесник С. щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників скарги, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини скарги, оцінивши зібрані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається із матеріалів скарги та встановлено судом, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.06.2026 № 480480040, до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені відомості про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , підстава обтяження: постанова, б/н, 01.03.2011, ВДВС Тетіївського РУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, що перебуває у власності боржника, обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Тетіївського районного управління юстиції (а. с. 32).

У відповіді на заяву ОСОБА_1 від 21.04.2026 начальником Тетіївського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Колесник С. зазначено, що при перевірці даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує чинний запис про обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер 10888340, який внесено на підставі постанови, б/н, 01.03.2011, ВДВС Тетіївського РУЮ, підстави для внесення якого із даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановити не можливо.

Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами ми про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Також зазначено, що станом на 13.05.2026 у Відділі на примусовому виконанні не перебувають виконавчі провадження, у яких ОСОБА_1 є боржником (а. с. 16-17).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21 зазначив, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У постанові від 30.04.2025 у справі № 753/12589/23 Верховний Суд зазначив, що збереження упродовж понад 10 років після повернення виконавчого листа арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення щодо боржника, є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння своїм майном.

Водночас, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що підтверджує неодмінність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Отже, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови, коли немає виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 07.07.2021 у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 26.01.2022 у справі №127/1541/14-ц.

Судом встановлено, що через відсутність інформації в Автоматизованій системі виконавчого провадження та знищення паперових матеріалів через закінчення термінів їх зберігання не можливо ідентифікувати виконавче провадження, згідно з яким у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує чинний запис про обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер 10888340, який внесено на підставі постанови, б/н, 01.03.2011, ВДВС Тетіївського РУЮ.

За таких обставин, оскільки виконавче провадження, у межах якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , на теперішній час на примусовому виконанні, зокрема, у Тетіївському відділі ДВС у Білоцерківському районі Київської області, не перебуває, скаржник позбавлений права розпоряджатися своїм нерухомим майном.

Отже, враховуючи наявність протягом тривалого часу арешту, накладеного на підставі постанови б/н, від 01.03.2011, винесеної відділом ДВС Тетіївського РУЮ на нерухоме майно скаржника, та відсутність відкритих виконавчих проваджень, суд дійшов висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 в частині зняття арешту з нерухомого майна.

Разом з тим, щодо визнання протиправною бездіяльність начальника відділу ДВС щодо незняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності начальника відділу ДВС, оскільки на звернення ОСОБА_1 з заявою про зняття арешту йому була надана відповідь про вичерпний перелік випадків зняття державним виконавцем арешту та рекомендовано звернутися до суду, так як обставини, що на думку скаржника дають підстави для можливості державним виконавцем зняти накладений арешт, не підпадають під перелік, встановлений чинним законодавством, згідно з яким органи державної виконавчої служби знімають накладений арешт на майно.

За даних обставин, вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність начальника відділу ДВС щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 10, 13, 354, 447- 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби - задовольнити частково.

Зобов`язати Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений згідно з постановою, б/н, 01.03.2011, ВДВС Тетіївського РУЮ, реєстраційний номер обтяження: 10888340.

У задоволенні іншої вимоги скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Дата складення повного тексту ухвали: 30 червня 2026 року.

Суддя С.В.МАНДЗЮК