Рішення № 137820255, 08.06.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1470/26

Провадження 2-1575/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

при секретарі Таценку М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - позивач, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами від 15.08.2025 року № 71348675, від 21.07.2025 року № 8186553.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 15.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 71348675, за умовами якого ОСОБА_1 отримала в позику 5 000,00 грн строком на 17 днів. Дата надання позики 15.08.2025 року, дата повернення - 31.08.2025 року.

Разом із цим, відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором позики - не повернув позику та не сплатив проценти, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 15 403,35 грн, яка складається з: 4 859,10 грн - заборгованість за тілом кредиту, 826,05 грн - заборгованість за відсотками, пенею/неустойкою - 9 718,20 грн.

Крім того, 21.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8186553, за умовами якого ОСОБА_1 отримала в позику 1 500,00 грн строком на 360 днів. Дата надання позики 21.07.2025 року, дата повернення - 15.07.2026 року.

Разом із цим, відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором позики - не повернув позику та не сплатив проценти, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 5 707,50 грн, яка складається з: 1 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 282,50 грн - заборгованість за відсотками за користування, пеня/неустойка - 2 925,00 грн.

Посилаючись на зазначене, на підставі ст.ст. 526, 629, 530, 1048-1054 ЦК України, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Положеннями ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини.

15.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 71348675, за умовами якого ОСОБА_1 , умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5 000,00 грн, строком на 17 днів ( з 15.08.2025 року по 31.08.2025 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,246% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 500,00 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 62453, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

01.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 15685643 до договору позики № 71348675, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 17 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 34 днів тобто до 18.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,246 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 02721, що був надісланий на Відповідачем/Позичальником електронну адресу - siacooperate@gmail.com).

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 62453 - 15.08.2025 15:13:10, 02721 - 01.09.2025 14:50:34, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно з довідкою АТ «ТАКОМБАНК» про успішне проведення платіжної операції № 96123293-C3DC-4425-981D-2DBD60A46490 про переказ коштів в розмірі 5 000,00 грн. на картковий рахунок N? НОМЕР_2 .

Враховуючи наведене вище, позивач свої зобов`язання за кредитним договором - виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 15 403,35 грн, зокрема: 4 859,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 826,05 грн - сума заборгованості за процентами; 9 718,20 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

21.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 8186553, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1 500,00 грн, строком на 360 днів (з 21.07.2025 року по 15.07.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 258,75 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 75 грн за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 534821, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора для підписання документів, а саме підпис 534821 - 21.07.2025 18:21:16, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 8186553 від 21.07.2025 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн, що підтверджується довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про успішне проведення платіжної операції № 033334956170 на картковий рахунок № НОМЕР_3 .

Враховуючи наведене вище, у відповідача виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 5 707,50 грн, зокрема: 1 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 282,50 грн - сума заборгованості за процентами; 2 925,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинам, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належними та допустимими доказами у справі доведено, що позичальник ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, внаслідок чого виникла заборгованість.

Розмір заборгованості за договорами:

№ 71348675 в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі4 859,10 грн та нарахованими відсотками у розмірі 826,05 грн, підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунками заборгованості, які узгоджуються з умовами договору та відповідачем не спростовані.

№ 8186553 в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 500,00 грн та нарахованими відсотками у розмірі 1 282,50 грн, підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунками заборгованості, які узгоджуються з умовами договору та відповідачем не спростовані.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафу за договором № 71348675 у розмірі 9 718,20 грн та за договором № 8186553 у розмірі 2 925,00 грн, суд вважає, що у цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону, стягнення штрафу у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу суд, вважає за необхідне задовольнити частково вимогу представника позивача та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним під час розгляду справи, у розмірі 3 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суд задовольняє частково, то відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 067,89 грн сплаченого судового збору.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ЄРДПОУ: 39861924, відповідно до договору позики № 71348675 від 15.08.2025 року, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 859 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 10 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ЄРДПОУ: 39861924, відповідно до договору позики № 8186553 від 21.07.2025 року, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 1 282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн 50 коп., а всього стягнути заборгованість за договорами у розмірі 8 467 (вісім тисяч чотириста шістдесят сім) грн 60 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ЄРДПОУ: 39861924, сплачений судовий збір у розмірі 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) грн 89 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Т.Г. Сташків