Вирок № 137820120, 26.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

"26" червня 2026 р.

Єдиний унікальний № 371/882/24

Номер провадження № 1-кп/371/99/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/882/24

Провадження № 1-кп/371/99/26

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024111220000133, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 травня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Яромель Ківерцівського району Волинської області, адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 , має професійно-технічну освіту, займає посаду керівника Комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове», розлучена, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Встановлені обставини кримінального правопорушення

Обвинувачена ОСОБА_4 розпорядженням голови Миронівської міської ради Київської області №345-к від 24 жовтня 2022 року призначена на посаду керівника Комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове».

Згідно статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно до частин першої та третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 366-2 КК України є суб`єктом декларування та суб`єктом злочину.

Абзацом 2 частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особа, яка претендує на зайняття посади, подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Частиною першою Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.

Подання декларації в інший спосіб та формі, у тому числі паперовій, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішеннями Національного агентства з питань запобігання корупції: № 1 від 18 серпня 2016 року, № 20 від 06 вересня 2016 року, № 132 від 02 грудня 2016 року, № 273 від 06 липня 2017 року, № 609 від 01 березня 2019 року, Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 168/19 від 12 грудня 2019 року затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Водночас ОСОБА_4 , станом на 31 січня 2024 року, будучи суб`єктом декларування та попередженою про обов`язок подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи всі необхідні умови, навички та технічну можливість, вступаючи на службу в органи місцевого самоврядування на посаду керівника Комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове», діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, знехтувала вимогами законодавства та достовірно знаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, останнього разу відповідно до Указу Президента України № 734/2023 від 10 листопада 2023 року, - умисно не подала до 31 січня 2024 року до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, яка претендує на зайняття посади, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік - за 2021 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

ОСОБА_4 , яка за розпорядженням голови Миронівської міської ради Київської області №345-к від 24 жовтня 2022 року займала посаду керівника Комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове» з часу призначення, з 01 листопада 2022 року по цей час, станом на 31 січня 2024 року була суб`єктом декларування та попереджена про обов`язок подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Маючи всі необхідні умови, навички та технічну можливість, перебуваючи на службі в органах місцевого самоврядування на посаді керівника Комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове», діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, знехтувала вимогами законодавства та достовірно знаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, останнього разу відповідно до Указу Президента України № 734/2023 від 10 листопада 2023 року, ОСОБА_4 умисно не подала до 31 січня 2024 року до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за минулий рік - за 2022 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачена ОСОБА_4 не визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України, вказала, що заперечує фактичні обставини кримінального правопорушення в частині неподання декларацій умисно, на підтвердження встановлених в ході досудового розслідування обставин надала показання.

Прокурор відмовився від проголошення вступної промови, не заперечив встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченої в частині заперечення встановлених досудовим розслідуванням обставин. Вважає, що дії обвинуваченої можуть бути кваліфіковані як адміністративне правопорушення, підстави для притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за вчинені дії відсутні.

Заслухавши позиції учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження, суд дійшов висновку про наявність підстав для дослідження зібраних в ході досудового розслідування доказів у повному обсязі.

Показання обвинуваченої

Обвинувачена надала показання, з яких слідує, що вона з 2022 року займає посаду керівника Комунального підприємства «Польове». Її роботодавцем є Миронівська міська рада Обухівського району Київської області. Працює за сумісництвом на посаді інженера з охорони праці. У підпорядкуванні має двох працівників бухгалтера та енергетика.

Коли КП «Польове» входило до складу сільської ради, то вона не мала обов`язку подавати декларації. Коли утворилася Миронівська ОТГ, підприємство приєднали до ОТГ та пояснили, що потрібно буде подавати декларації.

Вона зверталася до Миронівської міської ради з відповідними питаннями у 2021, 2022 та 2023 роках. У 2022 році її повідомляли, що вона є суб`єктом декларування. Вона сподівалась, що у неї є роботодавець, є виконавчий комітет міської ради та депутати, в ОТГ є комунальне підприємство, яке їх веде, в міській раді є юристи, які її скерують в питаннях подання декларації.

Їй відомо, що 11 жовтня 2023 року було поновлено процес подання декларацій та внесені відповідні зміни до антикорупційного законодавства. На її думку законодавчі зміни щодо відновлення процесу подання декларацій стосувалися переліку декларантів, до якого вона не відноситься. Згідно змін, які було внесені до законодавства, підрозділи, які є структурними підрозділами організацій, не підпадають під декларування, залишаються лише топ чиновники. Вона присяги не складала, не є державним службовцем, у неї немає премії, вона отримує лише мінімальну заробітну плату.

Вона не знала, що є декларантом на основі змін, які були внесені до закону, не була обізнана з тим, що до 31 січня 2024 року їй потрібно подати декларації за 2021 та 2022 роки. Їй було роз`яснено, що декларацію потрібно буде подати після закінчення бойових дій. Вона не була повідомлена належним чином роботодавцем про необхідність подання декларацій за 2021 та 2022 року саме до 31 січня 2024 року. Понадіялася на юридичний відділ Миронівської міської ради, думала, що їй нададуть необхідну інформацію та документи. Миронівська міська рада не надала жодних повідомлень про необхідність подавати декларацію.

Дізналася, що їй потрібно було подати декларацію за 2021 та 2022 року, лише 15 березня 2024 року, після того як їй зателефонували із міської ради та повідомили, що вона не подала декларації, які їй потрібно було подати до 31 січня 2024 року. Після цього повідомлення вона мала намір подати декларацію, проте отримала інформацію, що не може подати декларацію, оскільки щодо неї внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо неподання декларації.

Її викликали до юридичного відділу Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, де вона написала всі пояснення та повідомила, що в той час, коли потрібно було подавати декларацію, її взагалі не було на території України, загинули її син та племінник, її мама залишилася одна в Німеччині.

Декларації за 2021 та 2022 роки вона подала 24 травня 2024 року. Їй пояснили, що потрібно подати декларацію, щоб у майбутньому не виникало проблем з цього приводу. Після подання декларації було перевірено НАЗК, їй надіслано повідомлення, за змістом якого жодних ознак порушення не виявлено, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів не встановлено. На цей час вона обізнана з тим, що подання декларації не залежить від розміру отриманого нею доходу.

Справу щодо неї сформовано на основі законодавства, яке діяло станом на 2021 рік, хоча і були відповідні зміни у 2023 році. У справі немає жодних повідомлень щодо необхідності нею подавати декларацію. Оскільки її ніхто не повідомив про необхідність подати декларації за 2021 та 2022 роки, то вона почала орієнтуватися на розмір своєї заробітної плати, оскільки має мінімальну заробітну плату. За 2021 рік та за 2022 рік вона задекларувала дохід в 35 000 гривень та 36 000 гривень відповідно. Вона не має жодних доплат до заробітної плати, а комунальне підприємство взагалі є збитковим.

На цей час вона розуміє, що якщо вона є суб`єктом декларування, то мала слідкувати сама за процесом та строками подання декларації, що це лише її відповідальність, проте не визнає того факту, що вона навмисне не подала декларацію, такого умислу у неї не було.

Вона не мала на меті свідомо приховувати свій майновий стан, не має доходу чи майна, які хотіла б приховати. Її майновий стан за останні роки не змінився, єдиний її прибуток це заробітна плата, розмір якої нею не приховувався. Вважає, що у сторони обвинувачення відсутні докази її умислу, спрямованого на приховування майнового стану, її майновий стан не зазнав суттєвих змін. Вона як мала квартиру на двох із онучкою тридцять років тому, так і має. Також у її власності протягом тривалого часу перебувають земельний пай та земельна ділянка. Вона подала відповідну декларацію за 2023 рік і Миронівська міська рада тоді вже пояснила все, що стосується подання декларації, та надала всі необхідні для цього документи. Вважає, що у її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України. Просила закрити кримінальне провадження на підставі пункту другого частини першої статті 284 КПК України.

Показання свідків

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання про те, що він перебуває на посаді міського голови Миронівської міської ради Обухівського району Київської області. З обвинуваченою перебуває у робочих відносинах. ОСОБА_4 займає посаду керівника КП «Польове». На цій посаді працює з 2010 року. Про те, що нею не було подано декларацію, дізнався з листа НАЗК. Інші особи подали декларації із запізненням, лише ОСОБА_4 зовсім не подала декларації. Щодо майнового стану ОСОБА_4 він не обізнаний. Інформація щодо подання декларації є загально-доступною. Про необхідність подавати декларацію було повідомлено неодноразово засобами масової інформації: на телебаченні, по радію та в газетах. Щодо строку подання декларації за 2021 та 2022 року теж була інформація в загальному доступі. Той факт, що обвинувачена не подала декларацію, є лише її виною.

З показань свідка ОСОБА_7 слідує, що вона є головним спеціалістом юридичного відділу Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, цю посаду займає з червня 2022 року. На неї покладено відповідні обов`язки з контролю за виконанням працівниками міської ради законодавства в сфері запобігання корупції. Оскільки є багато підприємств, які підпорядковані міській раді, проте знаходяться територіально віддалено від міста Миронівка Обухівського району Київської області, вона фізично не може контролювати виконання розпорядження міського голови що стосується антикорупційного законодавства, на таких підприємствах. Подання декларацій посадовцями є загальновідомим фактом. Вона намагається нагадувати особам, які є суб`єктами декларування, про необхідність вчасно подати декларацію, останнього разу надсилались письмові нагадування.

Міським головою Миронівської міської ради Обухівського району Київської області будо видано наказ №16-од від 26 січня 2021 року щодо запобігання та протидії корупції у Виконавчому комітеті Миронівської міської ради Обухівського району Київської області. Відповідно до цього наказу керівники підприємств на місцях мали визначитися з відповідальними особами, на яких буде покладено обов`язки щодо дотримання законодавства щодо запобігання корупції. У разі не визначення такого працівника, керівники підприємств виконували таку функцію. Відповідно до вказаного наказу потрібно було розробити та затвердити відповідне положення.

ОСОБА_4 є керівником КП «Польове». Наказ було скеровано до комунального підприємства. Обвинувачена мала сама визначити особу, яка буде відповідати за вказаний напрямок на очолюваному нею підприємстві.

Після закінчення терміну подачі декларацій вона здійснювала перевірку. Перевіряла подання декларацій посадовими особами та працівниками міської ради за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. Під час перевірки виявила факт неподання ОСОБА_4 декларацій за 2021 та 2022 роки, про що надіслала відповідне повідомлення до НАЗК.

Письмові докази на підтвердження встановлених обставин

За правилами статті 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

На підставві наданих доказів судом встановлено, що розпорядчим документом від 24 жовтня 2022 року обвинувачену ОСОБА_4 призначено на посаду керівника комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове» за контрактом з 01 листопада 2022 року. За змістом цього документа строк дії контракту, який підлягав укладенню зі ОСОБА_4 - з 01 листопада 2022 року до 31 жовтня 2025 року.

28 жовтня 2022 року Миронівською міською радою зі ОСОБА_4 укладено контракт, за яким ОСОБА_4 призначено на посаду керівника комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове».

Ця обставина підтверджується даними розпорядження міського голови Миронівської міської ради Обухівського району Київської області №345-к від 24 жовтня 2022 року «Про призначення на керівника комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове» ОСОБА_4 » та контракту, укладеного 28 жовтня 2022 року Миронівською міською радою Обухівського району Київської області зі ОСОБА_4 (а.с. 124, 125-129 т.1).

Згідно зі Статутом Комунального підприємства Миронівської міської ради «Польове», затвердженим рішенням Мироніввської міської ради від 23 грудня 2021 року № 2819-19-УІІ,

КП «Польове» є комунальним підприємством, що засноване на комунальній власності територіальної громади Полівської сільської ради, та є власністю Миронівської сіської ради. Засновником підприємства та його органом управління є Миронівська міська рада, яка представляє інтереси Миронівської міської територіальної громади. Керівництво підприємством здійснюється через керівника, який призначається рішенням засновника. З керівником укладається трудовий контракт, у якому зазначається строк наймання, права, обов`язки і відповідальність директора, умови матеріального забезпечення і звільнення його з посади (пункти 1.1, 1.3, 6.1 Статуту) (а.с. 115-123 т. 1).

Тобто ОСОБА_4 є посадовою особою підприємства, засновником якого є орган місцевого самоврядування.

Миронівською міською радою Обухівського району Київської області 19 березня 2024 року, на виконання листа Обухівської окружної прокуратури Київської області, складено список підпорядкованих працівників, які не подали щорічну декларацію за 2021, 2022 роки. У пункті 3 списку керівників комунальних підприємств Миронівської міської ради зазначено керівника КП «Польове» ОСОБА_4 . У примітках навпроти її прізвища зазначено : «немає декларацій за 2021, 2022 роки» (а.с. 97-98 т. 1).

Згідно даних результатів пошуку документів в Єдиному державному реєстрі декларацій станом на 26 березня 2024 року реєстр містить запис щодо поданої ОСОБА_4 щорічної декларації за 2023 рік (а.с. 99, т. 1).

30 квітня 2024 року Миронівською міської радою Обухівського району Київської області начальнику Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_8 надіслано лист №02-37/2686 щодо можливого порушення вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» підпорядкованими працівниками, серед яких зазначено ОСОБА_4 . До листа додано належним чином завірені копії документів, в тому числі, щодо керівника КП «Польове» ОСОБА_4 у виді розпорядження про призначення її на посаду та особової картки (а.с. 100-101 т.1).

16 травня 2024 року з 14 години 20 хвилин до 14 години 55 хвилин слідчим проведено огляд офіційної інтернет сторінки розділу Єдиного державного реєстру декларацій на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, який надає вільний доступ до інформації реєстру. За результатами огляду офіційної Інтернет сторінки встановлено, що ОСОБА_4 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2023 рік 26 березня 2024 року о 10 годині 32 хвилини. Станом на вказану дату щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2021, 2022 роки відсутні (а.с. 102-109 т. 1).

Розпорядженням Виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області №16-од від 26 січня 2021 року «Про роботу щодо запобігання та виявлення корупції у Миронівській міській раді та її виконавчому комітеті» керівників комунальних підприємств, установ (юридичних осіб) та інших закладів, які підпорядковані Миронівській міській раді та її виконавчому комітету зобов`язано: визначити уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції на підвідомчих підприємствах (установах) з покладанням на уповноважену особу обов`язків із забезпечення діяльності, пов`язаної з виконанням вимог Закону України «Про запобігання корупції»; розробити та затвердити Положення про уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції на підвідомчих підприємствах (установах) відповідно до чинного законодавства (а.с. 136-137 т. 1).

Правова кваліфікація кримінального правопорушення

Відповідно до статті 94 КПК України, кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Суд дійшов висновку, що досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження докази є належними, достовірними, допустимими і достатніми, такими, що містять фактичні дані, що підтверджують факт вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою. Обєктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних у суді свідків у суду немає.

Статтею 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

На підставі статті 3 наведеного Закону, посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

На підставі підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України « Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Абзацом 2 частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 (крім осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів) частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 , які виразились в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», правильно кваліфіковані за статтею 366-3 КК України, обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону. На підставі частини першої та частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 366-2 КК України, вона є суб`єктом декларування та суб`єктом кримінального правопорушення.

Займаючи посаду керівника комунального підприємства, будучи посадовою особою місцевого самоврядування, ОСОБА_4 повинна була розуміти, що в силу Закону України «Про запобігання корупції» вона є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону та має обов`язок на подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» та несе за це відповідальність.

Крім того, саме до обов`язків ОСОБА_4 як керівника комунального підприємства, за розпорядженням Виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області №16-од від 26 січня 2021 року, входило визначення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції на підвідомчому підприємстві, з покладанням на таку особу обов`язків із забезпечення діяльності, пов`язаної з виконанням вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також розроблення та затвердження Положення про уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції на підвідомчому підприємстві.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 була обізнана з тим фактом, що має обов`язок подавати декларацію після утворення Миронівської ОТГ та реорганізації комунального підприємства шляхом приєднання до ОТГ.

В ході судового розгляду обвинувачена підтвердила ті факти, що у 2022 році її повідомляли, що вона є суб`єктом декларування і їй потрібно подавати декларації. Вона була обізнана, що 11 жовтня 2023 року було поновлено процес подання декларацій та внесені відповідні зміни до антикорупційного законодавства.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачена 26 березня 2024 року о 10 годині 32 хвилини подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2023 рік. Встановлено, що при поданні цієї декларації обвинуваченій представник Миронівської міської ради надав відповідні необхідні їй роз`яснення, що стосувалися подання декларацій.

Незважаючи на це, навіть станом на вказану дату щорічні декларації за 2021 та 2022 роки подані не були. Такі декларації обвинувачена подала після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Отже, судом встановлено і доведено, що ОСОБА_4 як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов`язок подати декларації, передбачені статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», про строк їх подання, проте усвідомлено з будь-яких мотивів вирішила не подавати декларації і умисно не подала їх.

Твердження сторони захисту, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 , як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», суд вважає необґрунтованими та не може прийняти до їх уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, встановленим судом, та спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, для притягнення суб`єкта декларування до кримінальної відповідальності за статтею 366-3 КК України не вимагається попереднього письмового повідомлення від НАЗК про факт неподання особою декларації.

Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 4 лютого 2025 року у справі № 629/5254/21 (провадження № 51-1404км24).

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як умисне неподання суб`єктом декларування декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 є винуватою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене.

Мотиви призначення покарання

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які, у відповідності до статей 36 - 43 КК України, виключають кримінальну протиправність діяння обвинуваченої, а також підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених статтями 44 - 49 КК України.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченої примусових засобів виховного чи медичного характеру, та обставин, які свідчать про те, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (частина перша статті 50 КК України). Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України).

Керуючись загальними засадами призначення покарання (стаття 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи його. Покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини і захистом інтересів держави й суспільства.

Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 судом враховується, що вона вчинила кримінальне правопорушення у виді нетяжкого злочину, до вчинення кримінального правопорушення дотримувалася правомірної поведінки, має родину, позитивно характеризується за місцем проживання, місцем роботи та органом пробації, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Такі фактичні обставини підтверджуються даними характеристики, виданої Миронівською міською радою 24 травня 2024 року, довідки Полівського старостинського округу №15/13-24/69 від 20 травня 2024 року, характеристики, виданої старостою Полівського старостинського округу №13 Миронівської міської ради Обухівського району Київської області №15/13-25/7 від 20 травня 2024 року, довідок Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» від 16 травня 2026 року, вимоги УІП МВС Київської області від 16 травня 2024 року.

Ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої.

Відповідно до досудової доповіді Обухівського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області від 09 серпня 2024 року, органом пробації ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та ризик її небезпеки для суспільства оцінено як середні.

Дослідження інформації, що характеризує ОСОБА_4 за місцем її проживання та роботи, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також її імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Обставин, передбачених частини першої статті 66 КК України, які пом`якшують покарання за скоєне, та обставин, передбачених частиною першою статті 67 КК України, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обвинуваченій має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченої штрафу як найбільш м`якого виду покарання, передбаченого санкцією статті 366-3 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк два роки.

Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», розяснив, що, призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного (обвинуваченого), наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Обвинувачена спроможна сплатити штраф, оскільки має дохід, не має на утриманні неповнолітніх дітей.

Суд вважає, що таке покарання сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, оскільки є для обвинуваченої важким, але реальним для виконання. Вказане покарання, яке пов`язане з обмеженням майнових прав обвинуваченої, суд вважає достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Мотиви суду щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження

Речові докази у кримінальному провадженні та процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі

двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк два роки.

Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок (IBAN) UA628999980313080106000010748, код ЄДРПОУ 37955989, МФО 899998, отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Відповідно до частини шостої статті 376 КПК України копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1