Рішення № 137819134, 30.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/892/26

Провадження № 2/357/3012/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з нього суму заборгованості за Договором про споживчий кредит №2415464 у розмірі 26240 грн., вирішити питання відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 було укладено Договір №2415464.

Згідно з цим договором відповідач отримав грошові кошти в сумі 8000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

21.04.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021.

Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №2415464 від 20.05.2020 року.

Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості по договору від 20.05.2020 року становить 26240 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн.; заборгованість за процентами - 18240 грн.

Представником відповідача, на адресу суду направлено відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач визнає заявлені вимоги частково в частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 8 000 грн та процентів за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору в сумі 24 грн. Згідно з умовами кредитного договору строк кредитування становив 30 днів, а сума процентів за весь строк користування кредитом складала 24 грн. Нарахування процентів після спливу погодженого сторонами строку кредитування суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду та усталеній судовій практиці, відповідно до яких право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється після закінчення строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Також представник відповідача вважає явно завищеними заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн, оскільки дана справа є малозначною, не відзначається складністю, а подана позовна заява є типовою та шаблонною. Враховуючи принципи розумності, співмірності та справедливості, вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну допомогу в сумі 500 грн.

З урахуванням викладеної у відзиві позиції, представник відповідача просить позов задовольнити частково, не аперечив стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на загальну суму 8024 грн, а в решті частини позову просив відмовити.

Представник позивача скористався своїм правом та скерував до суду письмовві пояснення по спарві, де зазначив, що відповідно до п. 1.4, Договору, кредит надавався загальним строком на 30 днів з 20.05.2020р. (дата надання кредиту). Відповідно до п. 1.5. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:-Знижена процентна ставка 0,01 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та - у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та - у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України .

Детальні дати (терміни) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Щодо розміру нарахованих відсотків позивач послався на п.п.. 3.1 де зазначено, що нарахування Кредитодавцем процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Якби відповідач вважав умови (зокрема розмір процентів) неспівмірними або несправедливими, він мав право відмовитися від укладення Договору письмово повідомивши про це Товариство не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання та отримання примірника цього Договору. Позичальник цим правом не скористався, що підтверджує його повну згоду з усіма фінансовими зобов`язаннями на момент укладання угоди.

Отже, позивач вважає, що відсотки нараховані за умовами кредитування є цілком правомірними. Відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданого розрахунку здійснював окремі платежі, погашав заборгованість, але таких платежів було недостатньо для повного виконання умов кредитного договору, у зв`язку з чим нарахування відсотків продовжувалося за стандартною (базовою) ставкою, за умовами кредитного договору, про що Відповідач був належним чином повідомлений.

Процесуальні дії та рішення у справі.

03 лютого 2026 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

24.02.2026 року на виконання ухвали суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла запитувана інформація.

28.04.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мочинський А.Р. подав суду клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

15.06.2026, 25.06.2026 року представник ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" адвокат Усенко М.І. через систему «Електронний суд» подав письмові пояснення по справі, клопотання про долучення до матеріалів справи додатків.

19.06.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мочинський А.Р. через систему «Електронний суд» сформував заяву про визнання позову часково.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Кредит Капітал», позов підтримано.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, представник відповідача подав суду заяву про визнання позову частково та заяву про розгляд даної справи без участі сторони відповідача.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з такого.

Фактичні обставини справи.

Встановлено, що 20.05.2020 між Товариством «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2415464.

Зі змісту п.п. 1.2 1.8 п. 1 Договору вбачається, що укладення договору відбувається за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється про вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту складає 8 000,00 грн, строк 30 днів, дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору

Відповідно до п.1.5.1 договору знижена процентна ставка складає 0,01 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

У відповідності до п.1.5.2 договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в.п.1.4 договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку кредиту, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п.п. 4.1-4.6 договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Згідно з п.4.1 договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативи споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 договору.

Споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.3 договору.

За змістом п.4.3 договору пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмір не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Якщо споживач, здійснюючи платіж, не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, сума кредиту - 8 000,00 грн., строк кредитування - 30 днів, знижена процента ставка: 3,66% річних (0,01% в день), стандартна процента ставка: 695,40% річних (1,90% в день).

Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Встановлено, що 21.04.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21042021.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №№ККАУ-21042021 від 21.04.2021 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2415464 від 20.05.2020 року у загальному розмірі 26240 грн.,

12.01.2026 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» на адресу відповідача надіслано досудову вимогу, відповідно до якої зазначено, що необхідно негайно погасити заборгованість у сумі 26240 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №2415464 від 20.05.2020 року складає 26240 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн.; заборгованість за процентами - 18240 грн.

В порядку виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) .

Клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 11-10-2018 р.

Крім того повідомили, що по рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) було зарахування коштів на суму 8000 UAH за період 20.05.2020-20.05.2020 р.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги по кредитному договору №2415464 від 20.05.2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.81, ч. 1 ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку не надав. Доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав, частково визнав позов.

Щодо розміру заборгованості, зокрема, нарахування первісним кредитором відсотків за Договором про споживчий кредит, то суд вважає, що розмір відсотків 18240 грн. є необгрунтованим. Так, позивач не надав належного розрахунку відсотків, із відображенням періоду, відсоткової ставки та підстав здійсненої пролонгації (автопролонгації) кредиту. При цьому, відповідач категорично заперечує вчинення дій (надіслання повідомлень) щодо продовження строку кредитування.

Дійсно, п.4.3 Договору про споживчий кредит №2415464 передбачена пролонгація строку кредитування, однак невідомо в який спосіб позичальник має продовжити строк користування коштами, де це відображено та фіксується. Натомість, Договір про споживчий кредит №2415464 чітко передбачає строк кредитування 30 днів ( передбаченого п. 1.4. договору про надання споживчого кредиту). Споживачу було доведено до відома розмір відсотків, розрахованих лише за 30 днів, що також, чітко відображено в паспорті споживчого кредиту,

Договір про споживчий кредит №2415464 не містить інших графіків, з іншим розміром загальної вартості кредиту на випадок пролонгації строку кредитування на 90 днів, чи на інший період.

Так, умовами договору, зокрема Розділом 4, передбачено умови пролонгації договору №2415464.

За змістом п.4.1 Договору договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативи споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору. Відповідач вчиняв дії на пролнгацію Договору здійснивши останній платіж 17.09.2020, що вбачається з розрахунку заборговності наданого первісним кредитором. Відтак строк кредитування за даним Договором з урахуванням п.4.1 Договору закінчився 17.10.2020.

Отже, позивач нарахував до стягнення відсотки за користування кредитом після закінчення терміну дії договору. Позивач не довів наявність у відповідача боргу за вищевказаним кредитним договором на суму 18240 грн.

Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

На підставі викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме з ОСОБА_1 на користь ТОВ ««Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 12560,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн.; заборгованість за процентами - 4560,00 грн.

Судові витрати .

Позивач просив відшкодувати судові витрати, що складаються із суми судового збору (2662,40 грн.) та витрат на правничу 8000 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, що заявлені позивачем в розмірі 8 000 грн., суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатським об`єднанням "Апологет" на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від № 0107 від 01 липня 2025 року.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від № 0107 від 01 липня 2025 року, копію акту №1219 від 12.01.2026; копію детального опису наданих послуг до акту №1219 від 12.01.2026.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 01 серпня 2019 року по справі № 915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява N 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючи розмір суми за надану правничу допомогу, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, та існує багато судової практики в даній категорії спору, аналогічних спорів де позивачем є саме ТОВ «Кредит-Капітал», а також, враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи клопотання сторони відповідача щодо розміру судових витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача становлять суму 5 662,40 грн. (судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн), та оскільки позов задоволено на 47,86%, то з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивача в сумі 2710,02 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2415464 від 20.05.2020 року в загальному розмірі 12560,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень, 00 копійок ) та судові витрати по справі в сумі 2710,02 грн. (дві тисячі сімсот десять гривень, 02 копійок).

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження юридичної особи: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 /

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 30.06.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола