Ухвала суду № 137819062, 26.06.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2017/25

Провадження № 1-кс/355/194/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року слідчий суддя Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023112130000032 від 20.03.2023 рокупро відсторонення від посадипро обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рожище, Волинської області, українця, громадянина України, працюючого на посаді директора комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар», не інваліда, маючого на утриманні малолітню дитину- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.240 КК України,

УСТАНОВИВ:

слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112130000032 від 20.03.2023р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.06.2020р. проведено державну реєстрацію Комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар», код ЄДРПОУ 43664194, місцезнаходження: Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, провулок Банний, 3-Б. Засновником та власником зазначеного підприємства с Баришівська селищна рада Київської області.

Відповідно до статуту підприємства (п.1.4.), КП БСР «Господар» є юридичною особою публічного права з дня його державної реєстрації.

Згідно п. 1.5., Підприємство здійснює свою діяльність на засадах господарської самостійності, має самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунків в установах банків, рахунки у Державній казначейській службі України, круглу печатку зі своїм повним або скороченим найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, бланки, емблему тощо.

Відповідно до п. 1.6. Статуту, підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому на праві власності майна відповідно до чинного законодавства України. Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями Держави та Засновника/Власника, a держава та Засновник/Власник не несуть відповідальності за зобов`язаннями підприємства.

Таким чином, комунальне підприємство Баришівської селищної ради «Господар» є юридичною особою публічного права, засновником якого є Баришівська селищна рада Броварського району Київської області, тобто в розумінні примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України є юридичною особою, прирівняною до комунальних підприємств.

Згідно з п. 7.4 Статуту КП БСР «Господар», поточне управління підприємством здійснює директор підприємства.

Відповідно до п. 7.8 Статуту, директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства відповідно до законодавства України та Статуту; розпоряджається майном і коштами підприємства відповідно до законодавства України та Статуту; видає у межах своєї компетенції письмові накази та усні розпорядження, обов`язкові до виконання працівниками підприємства; несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань, дотримання фінансової дисципліни, ефективне використання та збереження комунального майна, закріпленого за підприємством, а також за дотримання вимог законодавства України.

На підставі Розпорядження Баришівської селищної ради №03-03-05 від 04.01.2023р., ОСОБА_5 призначено на посаду виконувача обов`язків директора комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар» з 05.01.2023р. без увільнення від основної роботи на період відсутності директора підприємства.

Наказом КП БСР «Господар» від 05.01.2023р. №002, ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків директора КП БСР «Господар» з 05.01.2023р. без увільнення від основної роботи на період відсутності директора підприємства.

На підставі Розпорядження Баришівської селищної ради від 10.08.2023р. №144-03-05, ОСОБА_5 призначено на посаду директора комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар».

Наказом комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар» від 10.08.2023р. №107, ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків директора КП БСР «Господар» з 10.08.2023р.

10.08.2023р. між секретарем Баришівської селищної ради ОСОБА_9 та ОСОБА_5 укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_5 призначається на посаду директора КП БСР «Господар». Згідно з умовами зазначеного контракту, ОСОБА_5 здійснює поточне керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом, представляє інтереси підприємства у відносинах з іншими підприємствами, установами та організаціями, розпоряджається коштами і майном підприємства, видає обов`язкові для виконання працівниками накази та розпорядження, контролює діяльність підлеглих працівників та здійснює інші організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції.

На підставі Розпорядження секретаря Баришівської селищної ради «Про продовження терміну дії контракту з керівником комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар» від 08.08.2025р. №202-03-05, продовжено дію контракту від 10.08.2023р., укладеного з керівником комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар» ОСОБА_5 строком на 2 роки з 11.08.2025р. по 10.08.2027р. включно.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора КП БСР «Господар», а з 10.08.2023р. - посаду директора КП БСР «Господар», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, був наділений повноваженнями з управління діяльністю підприємства, організації роботи підпорядкованих працівників, використання майна, обладнання, споруд і мереж підприємства, а тому є службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Водного кодексу України, водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Згідно з Водним кодексом України, підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр.

Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України. Тобто прісні підземні води це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися як водним законодавством, так і законодавством про надра.

Відповідно до визначення, наданого у статті 1 Кодексу України про надра, надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до Господарського кодексу України та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Статтею 21 Кодексу України про надра, передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров`я України на місцях.

Згідно з положеннями статті 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою посвідчуються державними актами, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.

Згідно з вищевказаними нормами законодавства, надрокористувачі та водокористувачі, які не є землевласниками та землекористувачами у розумінні положень ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, зобов`язані здійснювати добування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме підземних прісних вод, лише за наявності спеціальних дозволів.

Відповідно до інформаційної довідки № 464612007 від 17.02.2026р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, КП БСР «Господар» не має зареєстрованого права власності чи користування земельними ділянками, у межах яких здійснювалося видобування підземних вод із свердловини № 998.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», забезпечення споживачів питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання на підставі передбачених законом документів, зокрема дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами у разі використання підземних вод.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно із законом дозвіл на користування надрами.

Таким чином, КП БСР «Господар» як суб`єкт господарювання, що здійснював видобування підземних вод із водозабірної свердловини № 998 для подальшого використання у діяльності з водопостачання, мало право здійснювати таке видобування лише за умови набуття у встановленому законом порядку права користування надрами, зокрема шляхом отримання спеціального дозволу на користування надрами, якщо інше прямо не передбачено законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», підземні прісні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Разом з тим, КП БСР «Господар» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування підземних вод із свердловини № 998 не отримувало, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Незважаючи на встановлені вимоги законодавства, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків директора КП БСР «Господар», будучи обізнаним про необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами та достовірно знаючи про його відсутність у підприємства, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 05.01.2023р., сформував злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення підземних вод зі свердловини № 998, розташованої в с. Коржі Броварського району Київської області.

Надалі, після призначення на посаду директора КП БСР «Господар» 10.08.2023р., ОСОБА_5 продовжив реалізацію раніше сформованого злочинного умислу та забезпечував незаконне видобування підземних вод за відсутності передбаченого законом спеціального дозволу на користування надрами.

З метою реалізації зазначеного умислу у період часу з 05.01.2023р. по 13.10.2025р. ОСОБА_5 , спочатку перебуваючи на посаді виконувача обов`язків директора КП БСР «Господар», а з 10.08.2023р. - на посаді директора КП БСР «Господар», використовуючи надані йому організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження керівника підприємства, залучив підпорядкованих працівників підприємства до здійснення видобування води з підземного водоносного горизонту, при цьому такі працівники не були обізнані про відсутність у КП БСР «Господар» спеціального дозволу на користування надрами та незаконний характер такої діяльності.

Таким чином, у період часу з 05.01.2023р. по 13.10.2025р. ОСОБА_5 , будучи службовою особою КП БСР «Господар», спочатку як виконувач обов`язків директора, а згодом як директор підприємства, використовуючи надані йому організаційно-розпорядчі адміністративно-господарські повноваження, організував незаконне видобування підземних вод, які відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, належать до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно до ст. 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання. Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі таких документів: дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод); та інші документи.

Відповідно до частини 5 ст. 17 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані, зокрема, використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища тощо. Права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Незважаючи на зазначені вимоги законодавства, у період з 05.01.2023р. по 13.10.2025р. року ОСОБА_5 забезпечив подальше використання незаконно видобутих із свердловини № 998 підземних вод загальним обсягом 70 618,0 м 3 у господарській діяльності КП БСР «Господар», унаслідок чого такі води через комплекс об`єктів, споруд та розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води поставлялися третім особам (споживачам).

Внаслідок незаконного користування надрами у період з 05.01.2023р. по 13.10.2025р. державі завдано матеріальних збитків на загальну суму 39 712 032,30 грн.

Отже, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, спочатку перебуваючи на посаді виконувача обов`язків директора КП БСР «Господар», а з 10.08.2023р. на посаді директора КП БСР «Господар», діючи умисно та використовуючи своє службове становище, у порушення вимог ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра, а також ст. 21 Кодексу України про надра в редакції, чинній на момент виникнення умислу та початку реалізації протиправної діяльності, ст.ст. 16, 17 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», встановленого законодавством порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який протягом усього інкримінованого періоду передбачав обов`язковість отримання спеціального дозволу для користування надрами у випадках, визначених законом, вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме підземних вод зі свердловини № 998, розташованої в с. Коржі Броварського району Київської області, чим заподіяв державі матеріальну шкоду на суму 39 712 032,30 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

19.06.2026р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 22.02.2024р., протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14.10.2025р., листом Державної служби геології та надр України, листом Державної служби геології та надр України від 23.02.2026р., листом Державної служби геології та надр України щодо надання інформації в рамках кримінального провадження №42023112130000032, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 28.02.2024р., розпорядженням Баришівської селищної ради №03-03-05 від 04.01.2023, наказом КП БСР «Господар» №002 від 05.01.2023р., розпорядженням Баришівської селищної ради №144-03-05 від 10.08.2023р., наказом КП БСР «Господар» №107 від 10.08.2023р., контрактом від 10.08.2023р. та розпорядженням про продовження строку дії контракту від 08.08.2025р., статутом КП БСР «Господар», журналами обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням за формою ПОД-11 по свердловині №988, розпочаті 01.06.2022р. та 01.06.2023р., розрахунками розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами КП БСР «Господар», складений Державною службою геології та надр України на виконання постанови про залучення спеціаліста від 18.12.2025р., відповідно до якого розмір збитків становить 39 712 032,30 грн; допитом в якості свідка ОСОБА_10 від 22.04.2026р., допитом в якості свідка ОСОБА_11 від 24.04.2026р., допитом в якості свідка ОСОБА_12 від 24.04.2026р., допитом в якості свідка ОСОБА_13 від 28.04.2026р., висновком судової інженерно-екологічної експертизи №1091 від 07.04.2026р., проведеної експертами ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», повідомленням про підозру ОСОБА_5 ; іншими матеріалами у їх сукупності.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вказані вище дії.

При цьому слід вважати наявними ризики за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до вимог ст. 177, 181 КПК України, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі без належних обмежень, може здійснити дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від органів досудового розслідування та суду.

Вказаний ризик обґрунтовується тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, характером пред`явленої підозри, значним обсягом зібраних доказів та розміром завданих державі збитків, який становить 39 712 032,30 грн. Усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності у разі доведення вини, а також тяжкість наслідків для себе як службової особи та депутата місцевої ради, підозрюваний може вжити заходів для уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_5 має сталі соціальні, професійні та службові зв`язки, а також матеріальні можливості, набуті за час перебування на керівній посаді комунального підприємства, що об`єктивно полегшує можливість зміни місця проживання, тимчасового переховування та ухилення від виконання процесуальних обов`язків.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 на даний час продовжує обіймати посаду директора КП БСР «Господар», діяльність якого безпосередньо пов`язана з обставинами вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Сам факт вилучення частини документів органом досудового розслідування не виключає наявності зазначеного ризику, оскільки досудове розслідування триває, а коло доказів не обмежується документами, які вже перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення. Продовжуючи здійснювати керівництво підприємством, підозрюваний має доступ до поточної документації, службового листування, цифрових носіїв інформації та інших відомостей, які можуть містити дані щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та мають доказове значення для кримінального провадження.

Крім того, враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення вчинялося протягом тривалого часу з 05.01.2023р. по 13.10.2025 року, а розмір заподіяної державі шкоди становить 39 712 032,30 грн, останній об`єктивно зацікавлений в уникненні кримінальної відповідальності та мінімізації негативних для себе правових наслідків.

За таких обставин існують достатні підстави вважати, що підозрюваний, використовуючи надані йому організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження керівника комунального підприємства, може створити перешкоди для подальшого отримання та дослідження доказів, впливати на збереження та доступність документів, електронних даних та інших носіїв інформації, які мають значення для кримінального провадження, а також вживати заходів, спрямованих на приховування або спотворення відомостей щодо фактичних обсягів видобування підземних вод, їх постачання споживачам та інших обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Зазначений ризик є особливо актуальним з огляду на те, що значна частина свідків у кримінальному провадженні є працівниками КП БСР «Господар» або особами, які перебувають із підозрюваним у службових, професійних чи особистих відносинах.

Перебуваючи на посаді директора підприємства та будучи депутатом Баришівської селищної ради, ОСОБА_5 користується авторитетом серед працівників підприємства та мешканців громади, має організаційно-розпорядчі повноваження, тривалий час здійснює управління діяльністю підприємства та зберігає фактичний вплив на підлеглих працівників.

За таких обставин існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний може схиляти свідків до відмови від надання показань, зміни раніше наданих показань, узгодження позицій між собою або надання відомостей, вигідних стороні захисту.

Крім того, свідки ще не допитані судом, а тому ризик незаконного впливу на них залишається актуальним протягом усього строку досудового розслідування.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 продовжує обіймати посаду директора КП БСР «Господар» та одночасно є депутатом Баришівської селищної ради, у зв`язку з чим має значне коло службових, професійних та особистих зв`язків серед працівників органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та інших установ громади.

З урахуванням займаної посади, наявного адміністративного ресурсу та авторитету в громаді, підозрюваний має реальну можливість використовувати свій службовий і суспільний статус для створення штучних перешкод кримінальному провадженню, зокрема шляхом координації дій зацікавлених осіб, організації збору та подання відомостей, спрямованих на спотворення фактичних обставин кримінального правопорушення, а також вчинення інших дій, які можуть ускладнити проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.

При цьому встановлені під час досудового розслідування обставини кримінального правопорушення свідчать, що інкриміновані ОСОБА_5 дії вчинялися протягом тривалого періоду часу із використанням службового становища директора комунального підприємства та залученням до їх реалізації підпорядкованих працівників. Зазначене свідчить про наявність у підозрюваного організаційних можливостей та фактичного впливу на інших осіб, що створює реальний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - продовження кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення мало не одноразовий, а тривалий та системний характер і вчинялося протягом періоду з 05.01.2023р. по 13.10.2025р. із використанням службового становища директора комунального підприємства.

При цьому після припинення інкримінованого періоду підозрюваний не втратив контроль над діяльністю підприємства та продовжує обіймати посаду його керівника, зберігаючи повний обсяг організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень.

Таким чином, перебуваючи на посаді директора КП БСР «Господар», підозрюваний має реальну можливість продовжити протиправну діяльність, пов`язану з використанням надр та господарською діяльністю підприємства, а також вчинити інші кримінальні правопорушення з метою приховування обставин раніше вчиненого злочину та уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, встановлені під час досудового розслідування ризики є реальними, обґрунтованими та такими, що продовжують існувати на момент розгляду клопотання. При цьому вони обумовлені не лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та значним розміром завданої державі шкоди, яка становить 39 712 032,30 грн, а й тим, що підозрюваний продовжує обіймати посаду директора КП БСР «Господар» та є депутатом Баришівської селищної ради, зберігаючи службовий авторитет, управлінські повноваження, широке коло професійних і особистих зв`язків та фактичний вплив на працівників підприємства.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки не позбавить його можливості використовувати своє службове становище, наявний адміністративний ресурс та особисті зв`язки для перешкоджання кримінальному провадженню, впливу на його учасників та вчинення інших дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, яке, за даними досудового розслідування, вчинялося систематично протягом тривалого періоду часу з використанням службового становища керівника комунального підприємства, лише застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту здатне забезпечити його належну процесуальну поведінку, мінімізувати встановлені ризики, унеможливити безконтрольні контакти з працівниками підприємства та іншими особами, які мають значення для кримінального провадження, а також забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків і досягнення мети застосування запобіжного заходу.

У своїй сукупності наведені обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків, як для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування і суду підозрюваного ОСОБА_5 , так і щодо впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , існує необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці нічний за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Саме цілодобовий домашній арешт є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім цілодобового домашнього арешту, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до підозрюваного.

Крім того, слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Тому застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідає суспільному інтересу.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що брання її підзахисному такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт фактично призведе до неможливості виконання ним посадових обов`язків директора КП БСР «Господар». Поряд з цим, КП БСР «Господар» віднесено до критичної інфраструктури ( що підтверджується відповідним Розпорядженням) та його безперервне та належне функціонування є критично важливим для Баришівської громади. Підприємство є критично важливим та відсторонення його керівника від посади може мати низку негативних наслідків, зокрема, неможливість сплачувати податки у державний бюджет, нараховувати та сплачувати заробітну плату працівникам, продовжувати бронювання певної категорії військовозобов`язаних працівників, через що підприємство може втратити статус «критичного», що у свою чергу призведе до колапсу водопостачання та водозабезпечення не тільки по усій Баришівці, а й за її межами по всій громаді. Крім того, на даному підприємстві відсутній заступник директора, що підтверджується відповідною довідкою, дана посада є вакантною. Працівник, який виконує обов`язки директора даного підприємства, не наділений правом підпису фінансових та розпорядчих документів. Знайти фахівця, який за рівнем освіти та кваліфікації здатен виконувати обов`язки директора підприємства критичної інфраструктури, у стислі терміни досить проблематично, зокрема, посада заступника директора є вакантною тривалий час.

Досудове слідство у даному кримінальному провадженні триває з березня 2023р. За цей час проведені усі необхідні обшуки та виїмки документів, отже доводи клопотання в тій частині, що перебуваючи на посаді, ОСОБА_5 може знищити чи підробити речі і документи, є неспроможними, оскільки це вже навіть фізично не можливо зробити всі необхідні документи вже вилучені органами досудового слідства . Свідки по справі допитані, отже твердження прокурора, що перебуваючи на свободі та використовуючи своє службове становище ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків є безпідставним. Жодної скарги або заяви щодо тиску/впливу на свідків від останніх не надходило.

Крім того, на утриманні ОСОБА_5 перебуває дружина та неповнолітня дитина, а також літні батьки, які мають проблеми зі здоров`ям. Обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обмежить її підзахисного ОСОБА_5 фізичної свободи та свободи пересування, та у свою чергу залишить його родину без підтримки у скрутному становищі.

ОСОБА_5 має позитивні характеристики, сталі соціальні зв`язки, належну процесуальну поведінку, що у сукупності є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні клопотання через його необґрунтованість .

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, заначивши, що усі перелічені прокурором ризики та доводи клопотання є необґрунтованими, у зв`язку з чим клопотання не підлягає до задоволення. Також наголосив, що він має на утриманні неповнолітню дитину, дружину, яка за станом здоров`я потребує регулярного та систематичного відвідування медичного закладу, допомоги у побуті; має літніх батьків, які живуть у іншій області та потребують підтримки. Обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту унеможливіть надання ним допомоги та підтримки своєї родини. У зв`язку з вищевикладеним, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Крім того, на адресу суду надійшло клопотання Виконавчого комітету Баришівської селищної ради, згідно якого Виконавчий комітет Баришівської селищної ради звертається до суду з метою донесення критично важливої інформації щодо наслідків, які можуть настати для життєдіяльності громади у разі задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту директора Комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар» ОСОБА_5 .

Зі змісту клопотання вбачається, що Комунальне підприємство Баришівської селищної ради «Господар» є об`єктом критичної інфраструктури сектору життєзабезпечення і забезпечує цілодобове централізоване водопостачання та водовідведення мешканців селища Баришівка та ще 14 сіл громади, лікувальних закладів, закладів освіти, а також підрозділу ДСНС для гасіння пожеж. В умовах воєнного стану країни безперебійна робота вказаного об`єкта є питанням національної безпеки та цивільного захисту на місцевому рівні.

Виконавчий комітет Баришівської селищної ради наголошує на наступних обставинах, які унеможливлюють застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ( шо в свою чергу призведе до неможливості виконувати ОСОБА_5 свої посадові обов`язки ) на даний час:

1.Критичний кадровий вакуум та відсутність права підпису: на підприємстві штатна посада заступника директора підприємства по виробництву є вакантною. Інші посадові особи відповідно до Статуту підприємства та посадових інструкцій не мають права першого фінансового та розпорядчого підпису.

2. Загроза повної зупинки підприємства: застосування запобіжного заходу у вигляді відсторонення директора від посади призведе до автоматичного блокування електронних цифрових підписів у системі Державної казначейської служби України та обслуговуючих банках. Без підпису єдиного легітимного керівника підприємство не зможе здійснити:

-закупівлю реагентів для очищення питної води, що призведе до екологічної та санітарної катастрофи в обслуговуючих підприємством населених пунктах;

-розрахунки за електроенергію, результатом чого стане знеструмлення насосних станцій водопостачання та водовідведення;

-закупівля палива для виїзду аварійних бригад, які ліквідовують пориви мереж та наслідки можливих обстрілів у цілодобовому режимі;

-здійснення виплату заробітної плати і податків та інших платежів, важливих для виробничого процесу підприємства.

3. Цілодобовий режим роботи та ліквідація надзвичайних ситуацій: керівник підприємства, основним видом діяльності якого є надання послуг з безперебійного водопостачання та водовідведення, працює в режимі ненормованого робочого часу та є керівником штабу цивільного захисту підприємства. Його цілодобова відсутність паралізує систему ухвалення рішень під час ліквідації аварій у нічний час чи під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

При вирішенні питання про цілодобовий домашній арешт слідчий суддя зобов`язаний врахувати такі наслідки для інших осіб. У даному випадку шкода від цілодобового домашнього арешту є неспівмірною з інтересами досудового розслідування, оскільки ставить під загрозу конституційне право тисяч громадян на безпечне довкілля та доступ до питної води в умовах війни.

Виконавчий комітет Баришівської селищної ради гарантує повне сприяння органам досудового розслідування з боку підприємства та надання всіх необхідних документів без застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту керівника, виконанням обов`язків якого є життєзабезпечення жителів Баришівської територіальної громади.

Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, з`ясувавши позицію підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.131КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, колегія суддів вважає, що на даний час стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України Кодексу, і на які вказує прокурор.

У рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, під час вирішення питання про обрання/ продовження запобіжного заходу, слідчий суддя/суд повинен дослідити заявлені прокурором обставини, які підтверджують, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про те, що ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися, обставини, які свідчать, що завершити судовий розгляд даного кримінального провадження без обрання/продовження запобіжного заходу не є можливим.

Як вбачається з матеріалів клопотання,19.06.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

У клопотанні сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту запобіганням ризикам у вигляді переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування або суду, знищення, приховування, спотворення чи підроблення документів та речей, які мають значення для досудового розслідування, впливу на свідків в рамках кримінального провадження та можливості останнім перешкоджати кримінальному провадженню аюо продовженню кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років.

Інкриміноване останньому кримінальне правопорушення вчинене, під час перебування на займаній посаді.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення у період часу з 05.01.2023р. по 13.10.2025р. Після 13.10.2025р. і по даний момент підозрюваний продовжує перебувати на посаді директора КП БСР « Господар». За цей час порушень підозрюваним ОСОБА_5 своїх процесуальних обов`язків не встановлено; скарг щодо тиску або впливу на свідків з боку підозрюваного не надходило; інформація про вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, в тому числі з використанням службового становища, відсутня.

Слідчий суддя враховує, що покладення на підозрюваного при застосування запобіжного заходу обов`язків щодо обмеження у спілкуванні зі свідками у кримінальному провадженні, про яке також клопоче орган досудового слідства, хоча і не виключає наявності подальшого ризику впливу на свідків, проте зменшує відповідні ризики, з урахуванням усвідомлення підозрюваним, що в разі недотримання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано біль жорсткий запобіжний захід.

Також слідчий суддя приймає до уваги міцні соціальні зв`язки підозрюваного, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, батьків похилого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання.

Посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь яку з речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий суддя відхиляє з огляду на те, що усі обшуки вже проведені, а речові докази закріплені.

Також, стороною обвинувачення не зазначено яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.

Отже, конкретних фактів негативної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з часу початку проведення досудового розслідування та до повідомлення йому про підозру, які б вказували на вчинення будь-яких дій, направлених на існування ризиків, зазначених у клопотанні сторони обвинувачення, слідчим суддею не встановлено та прокурором не доведено наявність таких у судовому засіданні.

Аналізуючи зміст клопотання, слідчий суддя зазначає, що воно не містить обставин, передбачених у ст. 177 КПК України, які б свідчили про доцільність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурором не доведено, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке призведе до неможливості виконання останнім своїх посадових обов`язків як керівника ( директора) КП БСР « Господар» необхідне для припинення або запобігання протиправній поведінці останнього, не доведено наявності ризиків того, що перебуваючи на займаній посаді без обмеження фізичної свободи та свободи пересування ( які передбачає цілодобовий домашній арешт) підозрюваний може негативно впливати на хід досудового розслідування, шляхом впливу на свідків у кримінальному провадженні, інших учасників кримінального провадження, протиправним перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином, а отже під час розгляду клопотання прокурора було встановлено відсутність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді застосування цілодобового домашнього арешту.

Беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження у виді цілодобового домашнього арешту, яке автоматично унеможливіть виконання підозрюваним ОСОБА_5 його посадових обов`язків як директора КП БСР « Господар» , не відповідає засадам розумності і пропорційності, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи даної особи.

Крім того, слідчий суддя враховує існування негативних наслідків пов`язаного із обранням цілодобового домашнього арешту фактичного відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки Комунальне підприємство Баришівської селищної ради «Господар» є об`єктом критичної інфраструктури сектору життєзабезпечення і забезпечує цілодобове централізоване водопостачання та водовідведення мешканців селища Баришівка та ще 14 сіл громади, лікувальних закладів, закладів освіти, а також підрозділу ДСНС для гасіння пожеж. В умовах воєнного стану країни безперебійна робота вказаного об`єкта є питанням національної безпеки та цивільного захисту на місцевому рівні.

Неможливість виконання керівником своїх посадових обов`язків на даний час може призвести до критичного кадрового вакууму та відсутність права підпису; існує загроза повної зупинки підприємства, оскільки застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту фактично призведе до відсторонення директора від посади та, відповідно, до автоматичного блокування електронних цифрових підписів у системі Державної казначейської служби України та обслуговуючих банках. Без підпису єдиного легітимного керівника підприємство не зможе здійснити: закупівлю реагентів для очищення питної води, що призведе до екологічної та санітарної катастрофи в обслуговуючих підприємством населених пунктах; розрахунки за електроенергію, результатом чого стане знеструмлення насосних станцій водопостачання та водовідведення; закупівля палива для виїзду аварійних бригад, які ліквідовують пориви мереж та наслідки можливих обстрілів у цілодобовому режимі; здійснення виплату заробітної плати і податків та інших платежів, важливих для виробничого процесу підприємства.

У разі неможливості виконання ОСОБА_5 як керівника підприємства своїх посадових обов`язків під загрозою може опинитись цілодобовий режим роботи та ліквідація надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Слідчий суддя вважає, що негативні наслідки обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який унеможливлює подальше виконання підозрюваним ОСОБА_5 своїх посадових обов`язків як директора КП БСР « Господар» перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному провадженні, які могли і мали бути досягнуті на стадії досудового розслідування, та буде суперечити реалізації прав особи, які закріплені в Конституції України, а саме по собі відсторонення буде «грубим свавіллям» у розумінні практики Європейського суду із прав людини.

У даному кримінальному провадженні слідчий суддя здійснює належну оцінку фактів, які стосуються питання застосування до ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, за обставин, які склалися на відповідній стадії провадження, а також розглянути можливість застосування до нього інших (менш суворих) запобіжних заходів, оцінивши особисте становище обвинуваченого на предмет зменшення ризику вчинення повторного правопорушення чи втечі.

Слідчий суддя зазначає, що дійсно, врахування тяжкості обвинувачення має свій раціональний зміст, оскільки певною мірою свідчить про ступінь суспільної небезпечності підозрюваного ОСОБА_5 та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що він може ухилитися від суду, так як «небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та ін.», а «серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти» (рішення ЄСПЛ у справах «Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини»), «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96).

Так, Європейський суд неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що суворість покарання хоча і є однією із обставин, яка має враховуватись при оцінці ризику переховування, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого доказу повинна проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. У справі «Летельє проти Франції», п. 4 суд зазначив, що сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі.

При вирішенні клопотання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність у останнього постійного місця роботи та проживання, міцність соціальних зв`язків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що підозрюваний/обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчиєв проти Молдови»).

На переконання слідчого судді, з урахуванням даних особи підозрюваного ОСОБА_5 , вірогідність ухилення його від процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку із чим стосовно ОСОБА_5 доцільним є застосування іншого, більш м`якого виду запобіжного заходу, не пов`язаного з обмеженням фізичної свободи та пересування. Таке рішення буде відповідати вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, характер кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, належну процесуальну поведінки підозрюваного, а також той факт, що стороною обвинувачення до клопотання не було долучено будь-яких відомостей, які б могли свідчити про існування вказаних в клопотанні ризиків, а також не доведено існування негативних наслідків у разі незастосування вказаного у клопотанні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення не доведено наявності необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного та громади , в зв`язку із чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

Як зазначалось вище, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, однак в кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів; забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції»).

Дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження та беручи до уваги, що ОСОБА_5 має постійне місце роботи та проживання, проявляє належну процесуальну поведінку, має сталі соціальні зв`язки, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина та дружина, а також літні батьки, всіляко сприяє здійсненню досудового розслідування, а також зважаючи на те, що особисте зобов`язання є найменш суворим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, та з урахуванням того, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеному ризику будь-яким із передбачених у КПК України запобіжних заходів, слідчий суддя прийшов до висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на останнього відповідних обов`язків.

Керуючись ст.ст.131,177 -194 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023112130000032 від 20.03.2023 рокупро відсторонення від посади директора комунального підприємства Баришівської селищної ради «Господар», залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде виготовлено 26.06.2026 року.

Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1