Рішення № 137817763, 30.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Суми Справа № 480/3751/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області з охорони об`єктів ПАТ "УКРНАФТА" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, під час проходження служби цивільного захисту відповідач неправомірно виплачував грошове забезпечення, грошові допомоги для оздоровлення, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також при звільненні позивача зі служби - одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки та додаткові відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням розрахункової величини прожиткового мімінуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у сумі 1762 грн, а не з урахуванням такої величини, визначеної станом на 1 січня календарного року.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу усього грошового забезпечення, в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, грошових компенсацій та інших виплат, які належали за час проходження служби, в тому числі на день звільнення) за період з 30.01.2020 до 23.06.2021, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а саме 01.01.2020 у розмірі 2102 грн, 01.01.2021 у розмірі 2270 грн); зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу усього грошового забезпечення, в тому числі одноразових видів грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошових компенсацій та інших виплат, які належали за час проходження служби, в тому числі на день звільнення) за період з 30.01.2020 до 23.06.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встанволеного законом на 1 січня календарного року (а саме 01.01.2020 у розмірі 2102 грн, 01.01.2021 у розмірі 2270 грн), перерахунок здійснити з урахуванням тих відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які фактично належали та виплачувалися під час проходження служби.

Судом було відкрито провадження у справі 13.05.2025.

До суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що у спірний період відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу спірні суми, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, оскільки згідно з Постановою № 704 саме така величина застосовується для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу.

27.05.2025 відповідачем подано клопотання про долучення доказів, яке суд долучив до матеріалів справи.

Обставини, встановлені судом. Висновки суду та їх мотиви.

У період з 30.01.2020 до 23.06.2021 позивач проходив службу цивільного захисту у відповідача, що не заперечується сторонами.

Наказом Головного управління Державної служби України у Сумській області від 16.06.2021 № 99-ОС позивача з 24.06.2021 було переведено для проходження служби цивільного захисту до 22 Державної пожежно-рятувальної частини 6 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України у Сумській області.

У період з 30.01.2020 до 23.06.2021 позивачу виплачувалось грошове забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн). У липні 2020 року позивачу виплачено 11125,80 грн грошової допомоги на оздоровлення, а у червні 2021 року - 11548,80 грн грошової допомоги на оздоровлення. Такі виплати здійснені відповідачем із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018.

Суд зазначає, що предметом позовної заяви, яка самостійно визначена позивачем є саме нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення, грошових допомог для оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, а також при звільненні позивача зі служби - одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки та додаткові відпустки, як учаснику бойових дій

Відповідно до ст. 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Положенням пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 (надалі - Інструкція), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пункту 1 розділу XХІХ Інструкції, особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Пунктами 1 та 3 розділу XХХ Інструкції визначено, що особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення. При визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 7 розділу XХVІІ Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено схеми складових грошового забезпечення військовослужбовців.

Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первісній редакції, яка була чинна до 31.01.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв Постанову № 103. Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, згідно яких це й пункт викладено у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вказаними змінами запроваджено, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням розраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт.

Окружний адміністративний суд м. Києва, рішенням від 16.10.2019 в адміністративній справі № 826/6453/18, яке 29.01.2020 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав протиправним та нечинним п. 6 Постанови КМУ № 103.

Отже, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативно-правові акти, які б надалі встановлювали порядок розрахунку посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний коефіцієнт, відсутні.

Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до п.4 Постанови У № 704, де зазначено установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Згідно з законами України про Державний бюджет України на відповідний рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає 1762 грн, з 01.01.2020 - 2102 грн, з 01.01.2021 - 2270 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у період з 30.01.2020 до 23.06.2021 (до набрання чинності Постановою № 481) виникло право на отримання грошового забезпечення, в тому числі допомоги для оздоровлення виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Таким чином, відповідач не застосувавши вказані вище алгоритми нарахування, допустив протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що у період з 30.01.2020 до 31.12.2020 відповідач зобов`язаний був розраховувати грошове забезпечення позивача, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 у сумі 2102 грн, у період з 01.01.2021 до 23.06.2021 - грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення за 2021 рік, з урахуванням прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановлено станом на 01.01.2021 у сумі 2270 грн.

Суд зазначає, що питання виплати інших сум, вимоги щодо яких задовольняються судом, окрім грошового забезпечення, з урахуванням належного прожиткового мінімуму, не є передчасним у даній справі, оскільки такі суми неправомірно нараховано позивачу з урахуванням іншого прожиткового мінімуму, а не станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.09.2025 у справі № 420/32801/24 та від 09.09.2025 у справі № 420/6924/24.

Поряд з цим, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 2020 та 2021 роки, оскільки така виплата визначаються виходячи з грошового забезпечення військовослужбовця на день його звільнення.

Судом встановлено, що у спірний період позивач не був звільнений зі служби цивільного захисту, а був переведений для подальшого проходження служби до іншого підрозділу, у зв`язку з чим відповідач не здійснював остаточний розрахунок при звільненні та не був суб`єктом, на якого покладався обов`язок з нарахування і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відтак застосування при визначенні такої допомоги показників прожиткового мінімуму за 2020 та 2021 роки є безпідставним, оскільки право на відповідну виплату пов`язується саме з фактом звільнення зі служби, а її розмір визначається з грошового забезпечення на день такого звільнення, а не за періоди попереднього проходження служби в іншому підрозділі.

Також не підлягає задоволенню вимога щодо виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 2020 та 2021 роки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, така допомога позивачу у спірний період не встановлювалася та не виплачувалася взагалі. Відтак, відсутні підстави для її перерахунку.

Щодо вимоги зобов`язати здійснити здійснити перерахунок грошового забезпечення з урахуванням тих відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які фактично належали та виплачувалися під час проходження служби, суд зазначає, що такі відсоткові розміри, які фактично належали та виплачувалися під час проходження служби позивачу не є предметом спору у даній справі, а відтак в цій частині позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Суд також враховує, що у прохальній частині позову позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату, зокрема, "грошових компенсацій та інших виплат, які належали за час проходження служби, в тому числі на день звільнення", однак не конкретизує, які саме компенсації та інші виплати він має на увазі та за який період вони підлягали нарахуванню. Судом було зобов`язано позивача надати письмові пояснення із зазначенням конкретних компенсацій та виплат, а також періодів, за які вони заявлені, проте такі пояснення до суду не надано. За таких обставин заявлена вимога в цій частині не підтверджена належними доводами та доказами, а тому задоволенню не підлягає як необґрунтована.

Таким чином, вимоги задовольняються судом частково.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області з охорони об`єктів ПАТ "УКРНАФТА", яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 до 23.06.2021, грошових допомог для оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021.

3. Зобов`язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області з охорони об`єктів ПАТ "УКРНАФТА" (вул. Центральна, 9, с. Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, 42730, код ЄДРПОУ 38288614) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за період з 30.01.2020 до 23.06.2021, грошові допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук