Єдиний державний реєстр судових рішень
Тарутинський районний суд Одеської області
_____________
Справа №514/1295/25
Провадження по справі № 2/514/63/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області в складі :
головуючого судді - Тончевої Н.М.,
за участю секретаря - Аронєт Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Бессарабське цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Бессарабська селищна рада в особі органу опіки та піклування про визначення способу спілкування з онуком та участі у його вихованні баби та діда, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Бессарабська селищна рада в особі органу опіки та піклування та просили встановити позивачам такий порядок та спосіб участі у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкування з ним, а саме: побачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожного вівторка та четвер з 16:00 години до 18:30 годи в рекреаційних зонах або зонах дитячого дозвілля; відвідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 кожної суботи з 11:00 години до 17:30 годин, посилаючись на те, що вони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02 червня 2019 року ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від даного шлюбу народився онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак спільне життя сина з невісткою не склалося, у вересні 2023 року було розірвано шлюб. Онук проживає разом з матір`ю в с-щі ОСОБА_7 . Після розірвання шлюбу між позивачами та колишньою невісткою почалися непорозуміння щодо відвідувань, побачень з онукою, прийняття участі у вихованні. Зі сторони Відповідача створюються такі умови які унеможливлюють нормальне спілкування. Так нібито домовились з Відповідачем в обумовлений час побачитися с з онуком, провести з ним час, але потім під різними приводами Відповідач змінювала своє рішення. Зі своєї сторони вони намагались мирним шляхом врегулювати спір, однак це ще більше приводить до конфліктів, що ще більше віддаляє онука від них.
Для вирішення цього питання Позивачі звертались до служби у справах дітей Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області, але отримали відповідь, що їм необхідно звернутись до суду.
22 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання в загальному позовному провадженні.
05 листопада 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Іванової Ганни Степанівни, в якому остання зазначила, що дійсно після розлучення дитина проживає разом з Відповідачкою.
Так 17.09.2025 року Київським районним судом м. Одеси у справі 947/6538/24 було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , аліментів у розмірі 15 000 гривень щомісяця. Однак ОСОБА_5 жодного разу не виконав зазначене рішення суду та не надав іншу допомогу синові.
Крім того, ОСОБА_5 , син Позивачів, має і іншу заборгованність перед Відповідачкою, а саме компенсацію частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки "Kia Sportage" 2016 року випуску.
Загальний обсяг фінансових зобов`язань сина Позивачів перед Відповідачем перевищує 670000 гривень.
Відповідачка самостійно, власними силами забезпечує матеріальне утримання, догляд та виховання малолітнього сина, а також виконує всі інші обов`язки, покладені на неї за законом. Дитина має особливості мовленнєвого розвитку та діагностовано моторну дислалію, що в свою чергу потребує індивідуальної логопедичної корекції, розвитку артикуляційного апарату, логопедичного масажу та занять із сенсомоторного розвитку. Це потребує додаткового часу, уваги та фінансових витрат.
Попри наявну значну заборгованність зі сплати аліментів, 08.10.2025 року, ОСОБА_5 звернувся до органу опіки та піклування із заявою про встановлення графіку онлайн спілкування з дитиною, однак бажаної відповіді не отримав. Він намагається реалізувати право на спілкування з дитиною, при цьому ухиляючись від виконання свого основного обов`язку утримання сина.
Зазначила, що таким чином Позивачі прагнуть встановити порядок зустрічей з дитиною лише з тією метою, щоб їх син мав можливість спілкуватися з малолітнім сином, при цьому ухиляюсь від виконання свого основного обов`язку утримання сина.
Крім того, Відповідачу стало відомо, що до дитячого садка, який відвідує ОСОБА_8 , без її згоди та присутності приходили бабуся та дідусь дитини. За словами працівників закладу, після несподіваного контакту з ними ОСОБА_8 був наляканий та розгублений. Зі слів дитини, йому повідомили, що невдовзі вони "заберуть його та повезуть до батька".
Батько дитини працює моряком і між ресами проживає у Республиці Болгарія та до України не повертається. Це ще раз підтверджує, що Позивачі фактично прагнуть встановити порядок зустрічей із онуком в інтересах свого сина - батька дитини, який самостійно не бере участі у її вихованні та утриманні.
Щодо запропонованого графіку побачень то Відповідач ввважає його неприйнятним, оскільки дитина є маленькою, вразливою, ніколи не розлучалася з матір`ю, а також потребує систиматичного лікування.
Беручи до уваги наведені факти, стан здоров`я та психологічні потреби малолітнього ОСОБА_9 , його вік, необхідність стабільного режиму дня, корекційних та лікувальних занять Відповідач запропонувала наступний порядок зустрічей малолітнього ОСОБА_9 з бабусею та дідусем, а саме: кожної першої суботи місяця з 14:00 до 17:00 години у присутності матері дитини, зустрічі проводити у зонах дитячого дозвілля або в місцях відпочинку за попередньою домовленістю з матір`ю, з урахуванням стану здоров`я та потреб дитини.
14 травня 2026 року ухвалою суду підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті. Зобов`язано орган опіки та піклування Бессарабської селищної ради Одеської області надати письмовий висновок щодо встановлення порядку зустрічей баби та діда з онуком.
04 червня 2026 року на адресу суду надійшов Висновок органу опіки та піклування Бессарабської селищної ради Одеської області в якому останній зазначив, що з метою захисту прав та інтересів дитини, керуючись статтями 7, 257 Сімейного Кодексу України та статтею 3 Конвенції ООН про права дитини, виходячи з найкращих інтересів дитини, вважає за доцільне забезпечення спілкування, зустрічей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_4 , однак остаточне вирішення питання щодо способу та порядку побачень залишає на розсуд суду.
В судовому засіданні Позивачі не заперечували проти запропонованого Відповідачем порядку зустрічей з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожної першої суботи місяця з 14:00 до 17:00 години у присутності матері дитини, які проводити у зонах дитячого дозвілля або в місцях відпочинку за попередньою домовленістю з матір`ю, з урахуванням стану здоров`я та потреб дитини та просили суд надати їм можливость спілкуватись з онуком по-телефону.
Представник Позивачів адвокат Кисса В.І. просив суд задовольнити позовні вимоги частково з урахуванням запропонованого Відповідачем графіку та просив надати Позивачам можливість спілкуватися з онуком онлайн по телефону.
Представник Відповідача адвокат Іванова Г.С. зазначила, що під час розгляду цієї справи в суді взаємовідносини між Відповідачем та батьком малолітнього ОСОБА_9 , а також сином Позивачів - ОСОБА_5 покращилися. Останній почав систематично сплачувати аліменти присуджені судом та погашати борг, подарував сину телефон, та почав спілкуватися із сином онлайн в присутності матері. Зазначила, що Відповідач збирається восени переїжджати до м. Одеси та бере із собою сина ОСОБА_9 . Вона не буде перешкоджати зустрічам баби та діда з онуком, але на умовах графіку запропонованого нею, оскільки дитина ніколи не залишалася надовго без неї і щоб не виникло непередбачуваних обставин. Дитина повинна звикнути до баби та діда у її присутності, а надалі вони між собою домовляться. Щодо спілкування телефоном Відповідач не заперечує, але спочатку також у її присутності оскільки дитина самостійно ще не користується телефоном.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 рокувизначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Згідно зі статтею 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.
У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року).
Європейський суд з прав людини зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти росії» від 05 березня 2019 року).
Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
За відсутності виключних обставин, які б могли свідчити про те, що особисте спілкування батька, діда і баби дитини між собою суперечить інтересам дитини, встановлення такого обмеження є порушенням не лише прав батька, діда і баби, а і самої дитини. Вказане підтверджується також рішеннями Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Гокканнен проти Фінляндії» від 23 вересня 1994 року, «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року).
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба, дід мають право на особисте спілкування з онуками, а батьки не мають права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 31 жовтня 1990 року ( а.с.20).
Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05 березня 2021 року виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( а.с.22).
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 14.09.2023 року у справі № 514/879/23 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвано ( а.с.23).
Станом на час розгляду справи Відповідачка разом із малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачі вказують, що на даний час ОСОБА_10 свідомо перешкоджає їм у спілкуванні з онуком і не надає жодної інформації щодо онука. Зазначили, що дійсно відвідали онука ОСОБА_9 у дитячому садку який він відвідує, трішки поспілкувались з онуком, але спілкування відбулось з дозволу батька Відповідачки.
Згідно характеристики наданої Бессарабським селищним головою С. Чернєвим від 22.05.2025 року - ОСОБА_1 за період проживання в с-щі Бессарабське зарекомендувала себе порядною людиною, дотримується норм поведінки, уважна до людей, доброзичлива та ввічлива в спілкуванні з мешканцями селища, товариська, працелюбна, заяв та скарг не надходило ( а.с.26).
Згідно характеристики наданої Бессарабським селищним головою ОСОБА_11 від 22.05.2025 року - ОСОБА_2 за період проживання в с-щі Бессарабське зарекомендував себе порядною та відповідальною людиною. У спілкуванні з мешканцями селища завжди доброзичливий, ввічливий, принциповий та працелюбний, товариський. Уважний до людей, тактовний, не конфліктний, заяв та скарг не надходило ( а.с.27).
Відповідно до листа Служби у справах дітей Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області від 12.08.2025 року № 01/01-18/199, який адресований ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останнім рекомендовано звернутись до Тарутинського районного суду Одеської області для вирішення питання щодо визначення способу спілкування з онуком та участі у його вихованні.
Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Висновком органу опіки та піклування Бессарабської селищної ради Одеської області від 04.06.2026 року встановлено, що житлово-побутові умови за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 , є належними та відповідають вимогам для перебування дитини ( в житловому приміщенні виділено окрему кімнату, яка облаштована для вікових потреб дитини, в наявності ліжко, місце для навчання та зберігання особистих речей). Заявники ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , характеризуються позитивно, скарг та дорікань від мешканців селища не надходило. Відповвідно до інформації наданої ВП № 2 Болградського РВ ГУНП в Одеській області, відомості щодо притягнення зазначених осіб до адміністративної чи кримінальної відповідальності відсутні.
Також, працівниками служби у справах дітей було проведено бесіду під час якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що не заперечують проти умов, визначених матір`ю дитини щодо порядку спілкування з онуком та погоджуються на проведення зустрічей у запропонованому нею форматі і за визначеним нею графіком, з урахуванням інтересів та стану дитини.
Під час вивчення питання, ОСОБА_10 , яка є матір`ю вищезазначеної дитини, повідомила, що не заперечує проти спілкування сина ОСОБА_9 з бабусею ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_2 , однак зазначила, що враховуючи вік дитини, тривалу відсутність особистого спілкування сина з бабусею та дідом, про доцільність проведення зустрічей в її присутності один раз на місяць кожної першої суботи місяця з 14:00 до 17:00 години у присутності матері дитини, за взаємною згодою сторін. На думку матері, така форма спілкування сприятиме поступовому відновленню емоційного контакту між родичами, створенню для дитини відчуття безпеки та комфорту і відповідатиме її найкращим інтересам.
Враховуючи вищезазначене, орган опіки та піклування Бессарабської селищної ради Одеської області з метою захисту прав та інтересів дитини, керуючись статтями 7, 257 Сімейного Кодексу України та статтею 3 Конвенції ООН про права дитини, виходячи з найкращих інтересів дитини, вважає за доцільне забезпечення спілкування, зустрічей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_4 , однак остаточне вирішення питання щодо способу та порядку побачень залишає на розсуд суду ( а.с. 127-128).
Суд зазначає, що наявні у справі докази та надані сторонами пояснення свідчать про те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо порядку спілкування баби з онуком, Позивачі вимушені звертатись до суду із позовом про встановлення графіку участі у вихованні та спілкуванні з онуком, а тому доводи Позивачів про те, що Відповідачкою чиняться перешкоди у вільному спілкуванні та у вихованні онука є обґрунтованими та доведеними.
Установивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між бабою та дідом з онуком, надаючи оцінку запропонованому Позивачами та Відповідачем графіку, а також проаналізувавши наданий третьою особою висновок, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням віку дитини, її інтересів, відсутності протиправних дій баби та діда стосовно онука, бажання бачитися, піклуватися про нього та виховувати його, - вірним буде визначити порядок участі баби та діда у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку, відпочинку та стану його здоров`я, зокрема кожної першої суботи місяця з 14:00 до 17:00 години у присутності матері дитини в громадських місцях дитячого дозвілля за місцем проживання дитини або за взаємною згодою; безперешкодного спілкування з дитиною засобами телефонного та електронного засобів зв`язку, якими користується дитина, з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини.
На підставі викладеного, та керуючись Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства", статтями 19, 141, 150, 153, 157-159, 257, 263 СК України, статтями 4, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Бессарабська селищна рада в особі органу опіки та піклування про визначення способу спілкування з онуком та участі у його вихованні баби та діда - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 такі способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- перша субота кожного місяця з 14:00 години до 17:00 години в присутності матері в громадських місцях дитячого дозвілля за місцем проживання дитини або за взаємною згодою;
- безперешкодне спілкування з дитиною засобами телефонного та електронного засобів зв`язку, якими користується дитина, з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Тончева
Судове рішення № 137811282, Тарутинський районний суд Одеської області було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 514/1295/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: