Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/18675/23
Провадження № 1-кс/638/1730/26
УХВАЛА
Іменем України
29 червня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові клопотання старшої слідчої СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31 травня 2023 року за ч. 2 ст. 364 КК України,
в с т а н о в и в:
26 червня 2026 року старший слідчий СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням, в якому просила слідчого суддю, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов):
1. Накласти арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження на транспортний засіб марки Ford моделі Kuga 2019 року із д.н.з. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , 2019 року випуску, який належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Накласти арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження на гараж, реєстраційний номер майна: НОМЕР_3 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
19 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що є тяжким злочином, в результаті якого спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам, чим спричинив державі в особі Харківського національного університету радіоелектроніки та Регіонального відділення Фонду державного майна України майнову шкоду на загальну суму 1257873,30 гривень (відповідно до висновку судової економічної експертизи № 2481 від 09.06.2026), яка в у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та у розумінні примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками.
На теперішній час досудове розслідування кримінального провадження триває та даному етапі є достатні підстави вважати, що майно, яке належить підозрюваному, може бути використано з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, а також відшкодування шкоди, завданої державі в особі Харківського національного університету радіоелектроніки та Регіонального відділення Фонду державного майна України.
Це обґрунтовано тим, що вартість майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності може забезпечити відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у вигляді тяжких наслідків, розмір якої становить 1257873,30 гривень, завданих державі в особі Харківського національного університету радіоелектроніки та Регіонального відділення Фонду державного майна України.
Так, згідно відповіді на запит Головного сервісного центру МВС від 23.06.2026 за № 31/21971-14525-2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належить транспортний засіб марки Ford моделі Kuga 2019 року із д.н.з. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , 2019 року випуску.
Згідно інформаційної довідки № 482596610 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належить гараж, реєстраційний номер майна: НОМЕР_3 , який знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 62-Д, гараж 10.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, встановлено оціночна вартість об`єкта оцінки 144 512,32 грн.
В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, прокурор ОСОБА_4 у заяві від 29 червня 2026 року просив клопотання розглянути за його відсутністю, клопотання підтримав та просив задовольнити. Крім того, долучив до матеріалів справи копію цивільного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України, поданого у кримінальному провадженні.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Судом встановлено, що слідчим відділом Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023222060000115 від 31 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживанням службовими особами Харківського національного університету радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197, зареєстрований за адресою: місто Харків, проспект Науки, будинок 14) під час передачі в оренду державного майна без оформлення документів (договорів оренди), що спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотримання коштів бюджетом держави.
19 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт припинення дії договору оренди та відсутність правових підстав для подальшого користування державним майном, у період з січня 2022 року по 24 лютого 2022 року та з червня 2022 року по квітень 2024 року, (більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на посаді проректора з адміністративно-господарської роботи Харківського національного університету радіоелектроніки, будучи службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК України, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , у зазначений період орендної плати за користування кімнатами №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 48, 49, 60, 61, 62, 63, 64 першого поверху гуртожитку № 3, загальною площею 374,2 м2, Харківського національного університету радіоелектроніки та отримання прибутку від здійснення господарської діяльності у вказаних приміщеннях, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, у порушення вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок передачі в оренду державного майна, будучи обізнаним про те, що вищевказані приміщення гуртожитку № 3 Харківського національного університету радіоелектроніки, перебувають у державній власності та можуть передаватися у користування виключно в порядку, визначеному законодавством, не вжив заходів щодо припинення їх незаконного використання та допустив фактичне використання третіми особами частини державного нерухомого майна, без укладення договору оренди та без дотримання встановленої законодавством процедури передачі державного майна в користування, чим спричинив державі в особі Харківського національного університету радіоелектроніки та Регіонального відділення Фонду державного майна України майнову шкоду на загальну суму 1 257 873,30 гривень (відповідно до висновку судової економічної експертизи № 2481 від 09.06.2026), яка в у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та у розумінні примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками.
Згідно відповіді на запит Головного сервісного центру МВС від 23.06.2026 за № 31/21971-14525-2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належить транспортний засіб марки Ford моделі Kuga 2019 року із д.н.з. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , 2019 року випуску.
Згідно інформаційної довідки № 482596610 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належить гараж, реєстраційний номер майна: НОМЕР_3 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, встановлено оціночна вартість об`єкта оцінки 144 512,32 грн.
29 червня 2026 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області заявлено у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31 травня 2023 року за ч. 2 ст. 364 КК України цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_5 на суму 628936,65 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою, зокрема відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх висновках неодноразово наголошував на тому, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 передбачає позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Аналізуючи наведені положення законодавства та релевантної практики ЄСПЛ в контексті вирішення клопотання про арешт майна, суд зазначає, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 КПК України, заявлена стороною обвинувачення мета арешту майна відповідає вимогам закону (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), прокурором доведено співмірність між вартістю майна, яке належить арештувати, та розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім того, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України стороною обвинувачення доведено необхідність арешту майна і наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Судом враховано, що на теперішній час досудове розслідування кримінального провадження триває, а майно, яке належить підозрюваному, може бути використано з метою забезпечення цивільного позову потерпілого, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. При цьому, вартість майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності, може забезпечити відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у вигляді тяжких наслідків, розмір якої становить 1257873,30 грн згідно з висновком судової економічної експертизи.
У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може порушити законні права та інтереси учасників кримінального провадження (у даному випадку потерпілих) на відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушення, враховуючи, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження зумовлює ризик його відчуження підозрюваним на користь третіх осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Судом враховано, що згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
З огляду на правову підставу арешту майна, а саме відшкодування майнової шкоди, беручи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності з необхідністю виконання завдань кримінального провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на рухоме та нерухоме підозрюваного шляхом заборони його відчуження та розпорядження, оскільки такий спосіб арешту майна зможе забезпечити легітимну мету арешту, запобігти ризикам його відчуження на користь третіх осіб, та буде найменш обтяжливим для власника, оскільки не спричинить негативних наслідків для підозрюваного, не призведе до надмірного обмеження його прав щодо володіння та користування майном.
На переконання суду, накладення арешту на нерухоме та рухоме майно підозрюваного шляхом заборони його відчуження та розпорядження не порушуватиме гарантоване ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції право ОСОБА_5 на мирне володіння належним йому майном, оскільки таке втручання здійснюється відповідно до закону (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), переслідує легітимну мету (відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням) та є пропорційним заходом втручанням, враховуючи співмірність вартості арештованого майна розміру заподіяної шкоди, а також відповідність способу втручання (заборона відчуження) легітимній меті втручання.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє клопотання слідчого у повному обсязі.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшої слідчої СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023222060000115 від 31 травня 2023 року за ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження на транспортний засіб марки Ford, моделі Kuga, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Накласти арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження на гараж, реєстраційний номер майна: НОМЕР_3 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137808995, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/18675/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: