Ухвала суду № 137807190, 25.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3756/26

провадження № 1-кс/405/1767/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121080000163 від 30.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Іванівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українцю, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженому, військовослужбовцю військової служби за мобілізацією ВЧ НОМЕР_1 , на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей та осіб похилого віку не маючому, зареєстрованому та проживаючому: АДРЕСА_1 , не судимому,

ВСТАНОВИВ:

заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час доби.

Підозрюваний у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких підозру вважав обґрунтованою, при цьому просив більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, позицію захисника підтримав.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, у тому числі й характеризуючі дані на підозрюваного, заслухавши сторін, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121080000163 від 30.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за матеріалами якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, у військовому званні "солдат", проходячи військову службу на посаді майстра номера обслуги військової частини НОМЕР_1 , 29.05.2026 в світлу пору доби, в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України) (п. 2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та 2.1 "а" ПДР України (п.2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії), будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував легковим автомобілем «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 та рухався по вулиці Ювілейна в селі Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Під час руху ОСОБА_5 був неуважним, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, легковажно сподівався на відвернення негативних наслідків та у порушення вимог п.12.1 ПДР України (п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) при русі в світлу пору доби по ділянці проїзної частини, яка має заокруглення праворуч, не контролюючи свої дії через наявний стан алкогольного сп`яніння, не впорався з керуванням транспортного засобу та 29.05.2026 близько 18 години 30 хвилин навпроти будинку № 12 по вулиці Ювілейна в межах села Іванівка, Новоукраїнського району Кіровоградської області допустив виїзд за межі проїзної частини (вліво по напрямку свого руху) з подальшим наїздом на дерево.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці ДТП.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

04.06.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_5 .

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Крім позиції підозрюваного, відповідно до якої підозру він вважав обґрунтованою, слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення також підтверджується зібраними доказами, а саме:

- протоколом огляду місця ДТП від 29.05.2026, де зафіксовано місце виїзду автомобіля «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 за межі проїзної частини з подальшим наїздом на дерево, також стан дорожніх та погодних умов;

- рапортом чергового Новоукраїнського РВП в Кіровоградській області про ДТП від 29.05.2026;

- рапортом чергового Кропивницького РУП в Кіровоградській області від 02.06.2026 про те, що в КНП "Кіровоградська обласна лікарня" від тілесних ушкоджень отриманих в результаті ДТП помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протоколом від 02.06.2026 огляду трупу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- речовим доказом: автомобілем «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 на якому в ході огляду місця події зафіксовані пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про відомі їм обставини ДТП, при допиті свідок ОСОБА_9 також пояснила, що водій ОСОБА_5 на момент ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів, обставин вчинення злочинів їх тяжкості, міри покарання, а також особи ОСОБА_5 , слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З огляду на те, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв`язків, які є достатнім стримуючим фактором в поведінці. Крім того підозрюваний ОСОБА_5 , хоч і проходить військову службу у військовій частині ВЧ НОМЕР_1 , проте з незрозумілих причин знаходився на момент ДТП ані у військовій частині, ані в медичному закладі у зв`язку з необхідністю в проведенні лікування, та більш того перебував в стані алкогольного сп`яніння. Також звертає на увагу, що останній є мешканцем села Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, а орган досудового розслідування знаходиться в місті Кропивницький, вказаний ризик не є уявним, що дає підстави для обрання запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу.

- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України незаконно впливати на свідків, можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні та які, в тому числі, проживають в одному з підозрюваним населеному пункті та підтримують з ним дружні відносини. Так, подія мала місце в селі Іванівка, Новоукраїнського району, де проживає підозрюваний, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є також мешканцями вказаного населеного пункту, крім того ОСОБА_10 є рідним братом підозрюваного, тому ризик впливу на останніх є реальним.

У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_12 , за клопотанням сторони захисту, яка надала показання, згідно з якими суду показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві власності. Підозрюваний ОСОБА_5 є її сином та вона має можливість і умови забезпечити йому постійне місце проживання, у разі застосування до нього такого запобіжного заходу, як домашній арешт.

Водночас, надаючи оцінку показанням свідка, слідчим суддею відмічається, що показаннями свідка не спростовуються обставини кримінального провадження та обґрунтованість врученої підозру, а тому з урахуваням обставин кримінального провадження та характеризуючих даних на підозрюваного показання свідка не можуть мати вирішального значення для визначення виду запобіжного заходу.

Беручи до уваги зазначене вище слідчим суддею вбачається наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Інші ризики не встановлені.

Водночас суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13.11.2007 № 35615/06 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою підлягає застосуванню з урахуванням особи підозрюваного, його дій, направлених на уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, цілеспрямованого та цинічного ігнорування чинного законодавства України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також з урахуванням соціального та сімейного стану, що не стали перешкодою для вчинення злочину, обставин і характеру вчиненого злочину, зокрема негативного його наслідку, яким є смерть потерпілого, що неможливо усунути чи відшкодувати будь-яким способом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 підлягає застосуванню з урахуванням особи підозрюваного, соціального та сімейного стану, та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину, негативного його наслідку яким є смерть людини, що неможливо усунути чи відшкодувати будь-яким способом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Разом з тим, беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, слідчий суддя дійшов переконливої думки про відсутність підстав для застосування застави.

Таким чином, беручи до уваги обставини кримінального провадження, характеризуючі дані на підозрюваного, у тому числі, як позитивну так і негативну характеристики на підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, стан його здоров`я, сімейний та матеріальний стан, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню без визначення застави.

Керуючись ст.ст.176-197, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 41 день, тобто з 15.40 год. 25.06.2026 року до 15.40 год. 04.08.2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 15.40 год. 04.08.2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду - негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_13