Ухвала суду № 137807130, 29.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5429/26

Провадження № 1-кс/331/1410/2026

УХВАЛА

іменем України

29.06.2026

Слідчий суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № № 12026087020000094 від 20.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України

про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна у якому зазначено, що 19.06.2026 до відділу поліції № 2 надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те що, невстановлена особа під приводом купівлі гаджету IQOS з використанням онлайн-магазину "Шафа", месенджеру "Вайбер", "Телеграм" за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 заволоділа її грошовими коштами у розмірі 14500 грн, без врахування комісії.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 пояснила, що 19.06.2026 вона виклала об`яву в інтернет-магазину «Шафа» про продаж товару, а саме айкоса. Приблизно через 15 хвилин в додатку «Шафа» потерпілій написала нібито дівчина, аккаунт якої був підписаний ОСОБА_5 та запитала про актуальність об`яви. Після діалогу про наявність та стану товару, дівчина надіслала посилання нібито з підтвердження оплати. Перейшовши за посилання, ОСОБА_4 намагалась підтвердити оплату, однак в неї не виходило та вона перейшла на службу підтримки за посиланням, яке було зазначено та почала листування з ботом. Далі в месенджері «Телеграм» їй зателефонував чоловік з невідомого номеру, та почав розповідати, що мені необхідно зробити для того, щоб продати айкос. В подальшому, в ході листування в месенджері «Телеграм» їй було надіслано банківську карту АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 та потерпіла з власної карти АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 здійснила переказ коштів в сумі 14500 гривень.

Таким чином, невстановлена особа шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілого та завдала матеріальної шкоди на загальну суму 14500 грн.

В ході досудового розслідування встановлено проведення переказів, зокрема:

1)19.06.2026 о 14:53 з банківської карти АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № НОМЕР_2 на банківську карту АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № НОМЕР_1 в розмірі 14500 гривень;

Під час досудового розслідування встановлено, що на банківську карту АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 здійснювалося зарахування коштів, отриманих кримінально-протиправним шляхом.

Таким чином, грошові кошти у сумі 14500 гривень, які знаходяться або можуть надійти на рахунок, що керується АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570) з номером НОМЕР_1 мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, перетворення, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти у сумі 14500 гривень. які знаходяться або можуть надійти на банківську картку, що керується АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570) з номером НОМЕР_1 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаної банківської картки .

У судове засідання дізнавач не з`явилася, надала слідчому судді заяву про розгляд клопотання за її відсутності, просила задовольнити клопотання у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням наведеного розгляд клопотання здійснюється за відсутності учасників справи.

За положеннями ч. 4 ст. 107 КК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя доходить таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Частиною 3 ст. 170 КПК України, визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання Відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12026087020000094 від 20.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Так, 19.06.2026 до відділу поліції № 2 надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те що, невстановлена особа під приводом купівлі гаджету IQOS з використанням онлайн-магазину "Шафа", месенджеру "Вайбер", "Телеграм" за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 заволоділа її грошовими коштами у розмірі 14500 грн, без врахування комісії.

В ході досудового розслідування встановлено проведення переказів, зокрема:

19.06.2026 о 14:53 з банківської карти АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № НОМЕР_2 на банківську карту АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № НОМЕР_1 в розмірі 14500 гривень.

З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів убачається, що грошові кошти, які були перераховані потерпілою, є речовими доказами, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом. Саме з метою збереження речових доказів і було подано зазначене клопотання, що повністю узгоджується з вимогами ст.170 КПК України.

Викладене не суперечить положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, за змістом яких арешт може бути накладений на гроші у будь-який валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Накладення арешту на грошові кошти у сумі 14500 грн, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок, що керується банківською картою АТ КБ «Приват Банк» з номером № НОМЕР_1 забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються - арешт, та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів. На переконання слідчого судді, незастосування вказаного арешту може призвести до негативних для провадження наслідків.

За таких обставин клопотання дізнавача підлягає задоволенню.

Отже, аналізуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим доведена наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів, слід накласти арешт на грошові кошти в сумі 14500 грн, які знаходяться або можуть надійти на банківську карту, що керується АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570) з номером № НОМЕР_1 із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю цих грошових коштів із вказаного рахунку.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № № 12026087020000094 від 20.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів на грошові кошти у сумі 14500 гривень, які знаходяться або можуть надійти на банківську картку, що керується АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570) з номером № НОМЕР_1 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаної банківської картки.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1