Ухвала суду № 137806561, 30.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12142/26

Провадження № 1-кс/344/4881/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62026140150000073 від 07.02.2026, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що Слідчими П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва прокурорів Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026140150000073 від 07.02.2026 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_6 спільно з військовослужбовцем тієї ж військової частини ОСОБА_7 , особою із числа колишніх військовослужбовців ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб, систематично незаконно придбавали, зберігали, носили та збували вогнепальну зброю та бойові припаси.Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 лютого 2026 року, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вказані предмети є вогнепальною зброєю, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та місці, придбав 2 (два) автомати Калашникова із порожніми магазинами та 1 (один) пістолет Макарова із 2 (двома) порожніми магазинами, які зберігав у дивані, що знаходиться у нежитловій будівлі «Прод-проммагазин», де розташована станція технічного обслуговування автомобілів, що за адресою: село Підвисоке Тернопільського району Тернопільської області, після чого здійснювали носіння та зберігання вищевказаної вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 20 лютого 2026 року ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного та ОСОБА_5 протиправного збагачення, з його відома та згоди, підшукав жителя міста Івано-Франківська громадянина ОСОБА_8 , якому, перебуваючи у нежитловій будівлі «Прод-проммагазин», збув 2 (два) автомати Калашникова із 2 (двома) порожніми магазинами до них та 1 (один) пістолет Макарова із 2 (двома) порожніми магазинами до нього, за що, за попередньою домовленістю, отримає грошові кошти у сумі 3050 (три тисячі п`ятдесят) доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 23.02.2026 становить 133 651 грн. для їх подальшого розподілу між ним та ОСОБА_6 .

Надалі, 26.02.2026 ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_5 корисливий мотив та мету збагачення, на виконання попередніх усних домовленостей між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 про отримання грошових коштів в сумі 3050 (три тисячі п`ятдесят) доларів США за зброю, яку 23.02.2026 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 3100 (три тисячі сто) доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 26.02.2026 становить 124 048,03 грн. для їх подальшого розподілу між ним та ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

03.04.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та затримано у порядку, передбаченому ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами виконаного доручення УСБУ в Івано-Франківській області із протоколами добровільної видачі від 26.02.2026 та 02.03.2026, листом УКР ГУ НП в Івано-Франківській області із протоколом огляду та вручення грошових коштів та протоколом добровільної видачі від 20.03.2026, протоколами допитів у якості свідка ОСОБА_8 , протоколами допитів підозрюваного ОСОБА_5 , розсекреченими матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

04 квітня 2026 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.06.2026 із визначенням застави у розмірі 3 328 000 гривень.

26.05.2026 постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026140150000073 від 07.02.2026, до трьох місяців, тобто до 03.07.2026.

27.05.2026 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.07.2026 з визначенням застави в розмірі 3 328 000 гривень.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті сім років позбавлення волі.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в продовженні застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою продовження застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Також слід враховувати те, що ОСОБА_9 є особою із числа колишніх військовослужбовців, проживає у прикордонній області, володіє широким колом зв`язків серед працівників правоохоронних органів та військовослужбовців, обізнаний із методами та засобами діяльності правоохоронних органів, та навиками поводження у пересічній місцевості, чим може скористатись для незаконного перетину Державного кордону України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що на даний час закінчено проведення позапланової інвентаризації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті якої виявлено значну нестачу вогнепальної зброї та бойових припасів, в тому числі але не виключно й тих, які були збуті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , а також розпочато службове розслідування по факту виявлення нестач майна служби озброєння на складі озброєння та боєприпасів військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим на даний час існує ризик переховування чи знищення тієї частини зброї, нестачу якої встановлено у військовій частині, однак яка не була предметом збуту в межах кримінального провадження. Разом з тим, без обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній, діючи спільно із ОСОБА_6 , матиме можливість переховати чи знищити вищевказану зброю.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, яким відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також інших осіб які разом з ним здійснювали носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу для узгодження із ними свої показань.

Крім цього, існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадження шляхом вчинення стосовно них насильницьких дій. Даний ризик є реальним, оскільки, діючи спільно з ОСОБА_6 , в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано, як під час однієї із розмов останній хвалився ОСОБА_8 про те, що вбивав людей на війні і надалі готовий їх вбивати, в тому числі й цивільних, та робити це за гроші.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб неодноразово з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, що у свою чергу свідчить про можливість повторного вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується матеріалами виконаних доручень УСБУ в Івано-Франківській області із протоколами добровільної видачі від 26.02.2026 та 02.03.2026, листом УКР ГУ НП в Івано-Франківській області із протоколом огляду та вручення грошових коштів та протоколом добровільної видачі від 20.03.2026, протоколами допитів у якості свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом огляду грошових коштів від 27.05.2026, висновками експертиз, розсекреченими матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином. Крім цього, як зазначалось вище, в ході проведення обшуку у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено значну нестачу вогнепальної зброї та бойових припасів, в тому числі й тих, які були, збуті ОСОБА_6 , у зв`язку із чим їхні дії в подальшому можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 410 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, що є особливо тяжким злочином.

24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, оскільки спрямовані на незаконний обіг зброї серед цивільного населення в регіоні, віддаленому від зони ведення бойових дій.

Вищевказані ризики, які існували на момент обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати по даний час. Будь-які обставини, які б вказували на їх зменшення відсутні.

У разі задоволення клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

За таких обставин орган досудового розслідування, прокурор отримає можливість закінчити досудове розслідування відносно підозрюваного у найкоротший строк, прийнявши відповідне процесуальне рішення, забезпечити виконання завдання кримінального провадження захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 завершується 01 червня 2026, однак завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності провадження, необхідності здійснення процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, з метою отримання додаткових доказів задля повного, всебічного і неупередженого з`ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме:

- отримати матеріали за результатами проведення службового розслідування по факту виявлення нестачі майна служби озброєння на складі озброєння військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО НГУ;

- отримати висновки експертів за результатом проведення судових експертизи за спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» щодо об`єктів, які були добровільно видані 10.06.2026;

- допитати в якості підозрюваного ОСОБА_6 ;

- допитати в якості свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо обставин нестачі вогнепальної зброї та бойових припасів;

- вручити підозрюваним повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру;

- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.

Обставинами, які перешкоджали завершити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у двомісячний строк є складність кримінального провадження, необхідність проведення значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, а також тривалий час проведення позапланової інвентаризації військового майна та службового розслідування по факту виявлення нестачі майна служби озброєння на складі озброєння військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО НГУ та значної кількості судових експертиз.

Здійснення вказаних слідчих (розшукових) і процесуальних дій під час досудового розслідування має суттєве значення для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та об`єктивного судового розгляду, дотримання основних засад кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи неможливість застосувати щодо ОСОБА_5 інший запобіжний захід, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , а саме позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється, що зазначено у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник в судовому заперечила проти поданого клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків. Просила врахувати характеризуючи дані підозрюваного та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

03.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 263 КК України.

03.04.2026 року ОСОБА_5 затримано у порядку, передбаченому ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України.

04.04.2026 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.06.2026 із визначенням застави у розмірі 3 328 000 гривень.

26.05.2026 постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026140150000073 від 07.02.2026, до трьох місяців, тобто до 03.07.2026.

27.05.2026 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.07.2026 з визначенням застави в розмірі 3 328 000 гривень.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами а саме: матеріалами виконаного доручення УСБУ в Івано-Франківській області із протоколами добровільної видачі від 26.02.2026 та 02.03.2026, листом УКР ГУ НП в Івано-Франківській області із протоколом огляду та вручення грошових коштів та протоколом добровільної видачі від 20.03.2026, протоколами допитів у якості свідка ОСОБА_8 , протоколами допитів підозрюваного ОСОБА_5 , розсекреченими матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В той же час 03.07.2026 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30.06.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026140150000073 від 07.02.2026 до 03.09.2026 року включно.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Стосовно обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слід зазначити, що такі, які встановлені ухвалою слідчого судді від 27.05.2026 року у справі №344/10003/26 не зменшились.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначені доводи сторони захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.

Вирішуючи дане клопотання враховую також наявність доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, також вік підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, раніше не судимий.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, зазначені підозрюваним та його захисником заперечення не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховує характер і ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння, а також специфіку цього кримінального провадження.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, та доведені прокурором ризики.

Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

Поряд з цим, слідчий суддя бере до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою до 27 серпня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 27 серпня 2026 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу в розмірі 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки на строк до 27 серпня 2026 року включно, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, у тому числі ОСОБА_8 та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської

спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1