Рішення № 137805475, 29.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №939/2942/25

Провадження №2/932/6150/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Цитульський В.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернувся представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 43400 грн. та судові витрати.

Доводи позивача викладені у позові.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що позивачем набуто право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №1629317, відповідно до укладеного з попереднім кредитором Договору факторингу. Однак, відповідач в порушення умов даних договорів свої боргові зобов`язання не виконав, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ні на рахунок попереднього кредитору. У зв`язку з цим, у позивача, як нового кредитора, виникло право на стягнення вказаної вище суми заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

14.07.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1629317, який підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із істотних умов Договору, сума кредиту становить 10000,00 грн, строк кредиту 350 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день, яка застосовується у межах строку кредиту.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування на картку позичальника.

20.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки передбачені цим Договором.

Згідно Витягу з Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним Договором № 1629317.

Загальний розмір заборгованості становить 43400,00 грн. Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1629317 від 14.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 43400,00 грн., з якої заборгованість по тілу кредиту 10000,00 грн., заборгованість за відсотками по кредиту 28400,00 грн., пеня 5000,00 грн.

Норми права застосовані судом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інш фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст.627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч.1 ст.638 ЦК України та ст.1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відстоків за його користування.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України

Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним законодавчим актом, спрямованим на захист прав споживачів у правовідносинах із кредитодавцями.

Відповідно до частини 3 статті 21 цього Закону, сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована споживачу за порушення його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за цим договором.

Крім того, суд, згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України, має право зменшити розмір неустойки, якщо вона значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статті 512, 514 ЦК України регулюють перехід прав кредитора до іншої особи за правочином, що є підставою для укладення договору про відступлення права вимоги. Перехід права вимоги від первісного кредитора до нового не змінює змісту зобов`язання, і новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (прийом та розгляд заяви про надання кредиту, оцінка кредитоспроможності споживача та перевірка наданих ним відомостей, підготовка та укладення договору про споживчий кредит тощо).

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, загальна сума неустойки (штрафу, пені), нарахованої за порушення споживачем виконання його зобов`язань на підставі такого договору, не може перевищувати подвійну суму, одержану споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Висновки суду.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Факт отримання коштів Відповідачем підтверджується матеріалами справи, доказів повернення основної суми боргу суду не надано.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення процентів у розмірі 28 400,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 3 та ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Свобода договору, передбачена ст. 627 ЦК України, не є абсолютною і обмежена цими принципами.

Суд констатує, що встановлена договором процентна ставка у розмірі 1,5% на день (547,5% річних) призвела до нарахування суми процентів, яка майже у три рази перевищує основне тіло кредиту. Такий розмір процентів створює істотний майновий дисбаланс, порушує принципи рівності сторін та покладає на споживача надмірний тягар, що не відповідає суті цивільних зобов`язань як інструменту справедливого обміну.

При визначенні справедливого розміру процентів суд виходить із загальноприйнятих стандартів відповідального кредитування та актуальних критеріїв розумності, що панують у правовій системі.

Встановлений на державному рівні стандарт граничної ставки у розмірі 1% на день розглядається судом як об`єктивний індикатор максимально допустимої плати за користування капіталом, що дозволяє відмежувати справедливий дохід кредитора від умов, які мають ознаки зловживання правом. Суд використовує зазначений рівень ставки як правовий орієнтир для відновлення балансу інтересів сторін, що відповідає засадам добросовісності, закріпленим у ст. 3 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе здійснити коригування суми процентів, виходячи з розрахунку 1% на день, що пропорційно знижує суму нарахованих за договором процентів з 28 400,00 грн до 18 933,33 грн. Така сума є співмірною та достатньою компенсацією Позивачу за користування грошовими коштами, водночас вона запобігає покладенню на Відповідача каральних за своїм характером нарахувань.

Зважаючи на те, що вимоги про стягнення процентів та пені за своєю правовою природою мають забезпечувати баланс інтересів, а також враховуючи коригування процентної ставки, суд вважає за необхідне стягнути заявлену пеню у розмірі 5 000,00 грн, оскільки вона входить у межі загальної відповідальності боржника та не перевищує встановлені законом обмеження.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню підлягає основна сума боргу у розмірі 10 000,00 грн, проценти у розмірі 18 933,33 грн та пеня у розмірі 5 000,00 грн, що загалом становить 33 933,33 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що згідно зі ст. 141 ЦПК України їх розмір має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та ціною позову. З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1894,07 грн.

Керуючись ст.12,13,81,141,258-259,264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження 04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8) заборгованість за Договором №1629317 від 14.07.2024 у розмірі 33 933 (тридцять три тисячі дев`ятсот тридцять три гривні) 33 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження 04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд.8) судовий збір у розмірі 1894,07 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 29.06.2026.

Суддя: В.І.Цитульський