Постанова № 137804963, 25.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19495/26

Провадження № 3/761/4289/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів №№ 16, 17, 18, 19 про адміністративне правопорушення майор ОСОБА_1 , будучи начальником навчального курсу ІНФОРМАЦІЯ_2, з 30.09.2023 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, під час перевірки допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливо періоду, а саме: інвентаризаційною комісією 18.03.2026 подано Протокол інвентаризаційної комісії № 1, відповідно до якого за остаточними результатами роботи згідно з інвентаризаційним описом № 398 було виявлено нестачу ноутбуку НР ЕilteBook 820 12.5AG/Intel i5-6300U, інвентарний номер 101460787 (заводський номер 5CG8243GYG), 1 штука, залишкова вартість 11 476,11 грн; радіостанції портативної спеціального призначення Motorola R7 (ТУ У 32.2-01043342-003:2007) АЭЖА 464512.002 (за специфікацією) (заводський номер:865TYVD478), 1 штука, залишкова вартість 23520,73 грн; монітора 17 ASUS MB 17SE (інвентарний номер 10480266), 1 штука, залишкова вартість 344,86 грн; бездротового маршрутизатора Microtik hAP AC2 (RBD52G-5HACD2HND-TC) (заводський номер HCS081QG5PS), 1 штука, залишкова вартість 1445,02 грн. Загальна сума встановленої нестачі військового майна підтверджується відомістю визначення залишкової вартості військового майна від 27.04.2026 № 26. Зазначене військове майно було ввірене майору ОСОБА_1 під звіт, однак останній не забезпечив належного контролю за його обліком, зберіганням та використанням, не здійснював перевірок фактичної наявності ввіреного майна та не володів достовірною інформацією про його місцезнаходження, що унеможливило встановлення місця знаходження зазначеного майна та призвело до його втрати. Таким чином, майор ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника навчального курсу, в умовах особливого періоду, у порушення вимог статей 11, 16, 49, 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 3.1.9. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300, та вимог Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440, недбало поставився до військової служби, що виразилося у незабезпеченні належного обліку, контролю за наявністю, збереженням та рухом ввіреного військового майна, невжитті заходів щодо перевірки його фактичної наявності та встановлення місцезнаходження, що призвело до втрати ввіреного йому військового майна, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення встановлені статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно частини першої якої у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, однак вказаний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вказаним вимогам процесуального закону на підставі наступного.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що адміністративна відповідальність за даною нормою настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби в умовах особливого періоду.

Об`єкт правопорушення - належне несення військовослужбовцем військової служби.

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто виражається в умисній формі вини. З суб`єктивної сторони правопорушення також характеризується необережністю - неправомірною самовпевненістю або неправомірною недбалістю.

Разом з тим, як вбачається з протоколу, то у ньому не зазначена об`єктивна сторона правопорушення, оскільки не встановлено саме дату та час вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що в ході судового розгляду даної справи судом не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правоопушення, враховуючи те, що у протоколі фактично не зазначена об`єктивна сторона правопорушення, оскільки не відображено дату час вчинення правопорушення.

Керуючись ст.ст. 283, 284 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Н.В. Сіромашенко