Рішення № 137804606, 12.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9830/25

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Білоус А.О.,

позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача Дружиніна О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач звернулася із вказаним позовом до Подільського районного суду міста Києва, зазначивши, що з 1991 року вона працювала двірником, двірником-доглядачем будинків на території Подільського району. Розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 859 від 10.07.2003 «Про включення житлової площі до числа службових та її надання» з нагоди Дня працівників житлового господарства та побутового обслуговування населення її сім`ї надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 30.07.2003 вона отримала на вказану квартиру ордер № 8706. 01.08.2003 вона підписала договір найму житла з Житлово-комунальною конторою № 705 КП УЖГ Подільського району м. Києва. Наприкінці 2024 року позивач розпочала процедуру виключення квартири з числа службових з метою подальшої її приватизації. Однак на адвокатський запит її представника Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією було повідомлено про відсутність відомостей щодо юридичної особи ЖКК № 705, із якою нею укладався договір найму квартири, оскільки таку контору було ліквідовано, а на її базі утворено КП «Галицьке Подільського району міста Києва», яке на даний час також перебуває у стадії припинення. З метою виведення квартири зі статусу службової позивач звернулася до голови комісії з припинення вказаного комунального підприємства та отримала відповідне клопотання, яке було надане нею до Подільської РДА. Однак адміністрацією їй було повідомлено, що надане клопотання КП «Галицьке Подільського району міста Києва» не є підставою для виключення квартири із числа службових приміщень, а від КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва», яке на даний час є балансоутримувачем квартири, клопотання про виключення квартири із числа службових не надходило. Отримавши відповідний лист-клопотання від КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва», позивачка знову звернулася до Подільської РДА із заявою щодо зняття з квартири статусу «службова», однак їй у цьому було відмовлено із посиланням на те, що відповідно до п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР факт проживання у службових житлових приміщеннях працівників, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення житлових приміщень із числа службових. Ураховуючи наведене, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила зобов`язати Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити квартиру АДРЕСА_2 зі складу службових приміщень.

Ухвалою суду від 07.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

18.07.2025 позивачкою на виконання ухвали суду надано уточнену позовну заяву, у якій вона просить суд визнати протиправною бездіяльність Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо невиключення квартири АДРЕСА_2 зі складу службових приміщень та зобов`язати відповідача видати розпорядження, яким виключити вказану квартиру зі складу службових приміщень.

Ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не подав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши учасників справи та дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, згідно з розпорядженням Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 859 від 10.07.2003 «Про включення житлової площі до числа службових та її надання» ОСОБА_1 , яка була прописана та проживала по АДРЕСА_3 складом сім`ї із 3 осіб (вона, син, мати), де займала двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , житловою площею 25,4 кв.м, на квартирному обліку не перебувала, з 21.10.1991 працювала в системі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства двірником - доглядачем будинків, з нагоди Дня працівників житлового господарства та побутового обслуговування населення Київська міська державна адміністрація актом № 137 від 16.04.2003 передала Подільській районній у м. Києві державній адміністрації однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 , для сім`ї ОСОБА_1 , яка дала згоду на заселення у вищевказану квартиру, та надано вищезазначену квартиру ОСОБА_1 на час її роботи на цій посаді на склад сім`ї із двох осіб: вона та її син ОСОБА_3 .

30.07.2003 Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_1 було видано ордер № 8706 на право зайняття вказаної квартири як службового жилого приміщення, на склад сім`ї із двох осіб: ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3

01.08.2003 між Житлово-комунальною конторою № 705 КП УЖГ Подільського району м. Києва та ОСОБА_1 було укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду щодо вказаної квартири.

Крім того 01.08.2003 позивачку було зареєстровано у квартирі за вказаною адресою, що підтверджується копією її паспорта, на сторінці 12 якого міститься відповідний штамп, проставлений Подільським РУ ГУМВС України, а також витягом з реєстру територіальної громади від 29.01.2025.

Згідно з відомостями трудової книжки позивачки у період з 21.10.1991 по 08.09.2003 вона працювала двірником, двірником-доглядачем будинків, робітником з комплексного прибирання та утримання будинків на території Подільського району.

24.02.2025 позивач звернулася до Подільської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою щодо зняття із наданої їй квартири статусу «службова», надавши при цьому відповідне клопотання КП «Галицьке Подільського району міста Києва» від 12.02.2025.

Листом № 106-106/ОП/С-136-444 від 27.02.2025 відповідач повідомив позивачці про те, що клопотання КП «Галицьке Подільського району міста Києва» не є підставою для виключення квартири АДРЕСА_6 із числа службових жилих приміщень, а клопотання від комунального підприємства по утриманню житлового господарства Подільського району міста Києва до адміністрації не надходило.

07.05.2025 позивач повторно звернулася до Подільської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою щодо зняття з квартири статусу «службова», надавши відповідне клопотання КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва».

Однак листом № 106-106/ОП/С-136/1-950 від 20.05.2025 адміністрація їй повідомила, що відповідно до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 № 37, виключення із числа службових жилих приміщень проводиться відповідно до клопотання підприємства, установи, організації, за яким закріплено зазначене жиле приміщення та подається до відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Службове житло надається на період роботи на підприємстві. Відповідно до п. 6 вищевказаного Положення факт проживання у службових жилих приміщеннях працівників, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення жилих приміщень із числа службових.

Позивач вважає, що наведені вище дії Подільської районної в місті Києві державної адміністрації є незаконними, а відмова у виключенні спірної квартири із числа службових приміщень є безпідставною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства та порушує її права, у зв`язку з чим вона звернулася із даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - зняття з реєстрації місця проживання у спірній квартирі) реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статей 1, 2 Статуту територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2022 № 371/1805 та зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України 02.02.2005 № 14/5, територіальна громада м. Києва є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень. Територіальна громада м. Києва реалізує свої владні повноваження безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Преамбулою Статуту визначено, що саме Київська міська рада є повноважним представником територіальної громади м. Києва.

Статтею 28 Статуту встановлено, що відповідно до Конституції України та чинного законодавства України територіальній громаді м. Києва належить право власності на рухоме і нерухоме майно, що знаходиться в комунальній власності, доходи міського та районних у м. Києві бюджетів, а також майнові права, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, спірна квартира на момент виникнення спірних правовідносин і дотепер перебуває у власності територіальної громади м. Києва.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (п.п. 1 і 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) вказано, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.09.2023 у справі № 463/10631/20 вказано, що «відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно з Положенням про Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням виконкому від 01.11.2016 № 977 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), Личаківська районна адміністрація є виконавчим органом Львівської міської ради, підзвітна і підконтрольна міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкована заступнику міського голови з питань житлово-комунального господарства. Квартира АДРЕСА_1 знаходиться у власності територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом приймати від її імені рішення, здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив також позовну вимогу про визнання за ним права користування цим житлом. Належним відповідачем за вказаними вимогами є Львівська міська рада».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.01.2022 у справі № 554/8693/21 вказано, що «у справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовну вимогу про визнання його членом сім`ї наймача житлового приміщення, яке перебуває в комунальній власності. Відповідно до статті 65 ЖК України особи, які вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням. Тобто, у разі задоволення позову ОСОБА_1 у нього виникне право щодо майна, яке перебуває у власності територіальної громади Полтавської міської ради. За таких обставин належним відповідачем за вказаною вимогою є Полтавська міська рада».

Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, інтереси якої представляє Київська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом приймати від її імені рішення, здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, незалежно від делегування певних повноважень її окремим виконавчим органам.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація є неналежним відповідачем за даним позовом.

Ураховуючи, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, суд відмовляє у задоволенні позову із зазначеної підстави.

При цьому судом також враховується, що клопотання про заміну неналежного відповідача позивач не заявляла.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, Контрактова площа, 2, код ЄДРПОУ 37333608.

Повний текст рішення складено 17.06.2026.

Суддя О. О. Ковбасюк