Рішення № 137804480, 29.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

29.06.2026 Справа № 761/5371/25

Унікальний номер 761/5371/25

Провадження номер 2/756/7436/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Макушева А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом в якому просить стягнути відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 08 лютого 2019 року станом на 02 січня 2025 року у розмірі 82897,83 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» 08 лютого 2019 року з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Окрім того, позичальник власноруч підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови й правила. Сторони узгодили, тип та розмір кредиту, який визначений в розмірі до 100000,00 грн, строк кредитування, процентну ставку. Позичальнику видано кредиту карту № НОМЕР_1 . Зі строком дії 01/2022 на яку встановлений кредитний ліміт.

В порушення умов зазначеного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 02 січня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 82897,83 грн, яку позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк», а також судові витрати.

Рух справи

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 15 квітня 2025 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року справу передано для розгляду за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

15 травня 2026 року справа надійшла на адресу Оболонського районного суду міста Києва.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2026 року матеріали справи передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 29 червня 2026 року.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання 29 червня 2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Подав 23 червня 2026 року заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 29 червня 2026 року не з?явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, за останньою відомо стою адресою місця проживання ВПО АДРЕСА_1 .

Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг б/н, за умовами якого відповідач ознайомився із умовами та правилами кредитування та 08 лютого 2019 року підписав анкету-заяву.

Відповіно до поданої заяви й умов договору, сторони узгодили розмір кредиту до 100000,00 грн, термін кредитування - 12 місяців з подальшою пролонгацією.

Зі сплатою 42,55% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 06 січня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 10 грудня 2019 року встановлювався кредитний ліміт в розмірі до 100000,00 грн.

ОСОБА_1 видано кредитну карту НОМЕР_1 зі строком дії 01/2022 року.

Також ОСОБА_1 під03 червня 2020 року підписано умови та правила користування послугами Банку.

За наданим позивачем АТ КБ «ПриватБанк» розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку, станом на 02 січня 2025 року, утворилася заборгованість в загальному розмірі 82897,83 грн., яка складається з: 65926,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16971,69 грн. - заборгованість з простроченими відсотками.

Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України - письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Звертаючись до суду, на підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил, яка підписана сторонами; довідку про умови кредитування; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Як видно з довідки про умови кредитування, яка підписана позичальником, а також договору про споживче кредитування, містяться відомості щодо погодженого між сторонами розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Надання банком відповідачу кредитних коштів підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, та випискою з особового рахунку, з якого видно, що позичальник активно користувався кредитним коштами. Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним. Відповідач не виконав узяті на себе зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів у повному обсязі, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 82897,83 грн, підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» в сумі фактично використаних коштів та нарахованих відсотків.

Щодо стягнення судових витрат

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, відповідно до платіжної інструкції.

Беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265,280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч. 2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 08 лютого 2019 року, яка виникла станом на 02 січня 2025 року в розмірі 82897,83 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони справи :

Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик