Ухвала суду № 137803090, 30.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №128/1371/26

Провадження № 2/127/5670/26

УХВАЛА

30 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. І.М. Пирогова про стягнення належних витрат, що випливають із трудових відносин, інфляційних втрат та 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. І.М. Пирогова про стягнення належних виплат: компенсації за 34 календарні дні невикористаної відпустки за 2024 рік у розмірі 29827,18 грн; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік у розмірі 12128,97 грн; недоплачену суму допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі, який буде встановлено судом після витребування та дослідження доказів, з наданням позивачці права уточнити розмір цієї позовної вимоги після одержання витребуваних документів; інфляційні втрати за період з 09.05.2024 по 27.11.2025 у розмірі 52276,09 грн; 3% річних за цей же період у розмірі 13017,81 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2026 року прийнято дану цивільну справу до провадження у порядку спрощеного позовного провадженні без повідомлення (виклику) осіб; відмовлено позивачці ОСОБА_1 у прийняті заяви про збільшення розміру позовних вимог.

17 червня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів, яке мотивовано тим, що запитувані документи можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору та перебувають у володінні відповідача (ВНМУ ім. Пирогова) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, однак самостійно отримати їх позивач не має можливості. Так, позивачка просила витребувати ряд доказів, а саме витребувати у ВНМУ ім. М.І. Пирогова:

1) Банківські виписки, відомості на виплату коштів, повідомлення про виплату коштів застрахованим особам, які підтверджують нарахування та виплати за ЕЛН №18663131-2034511059-1 за період з 10.09.2025 по 12.09.2025 в частині правильності нарахування і виплати коштів не підлягав перевірці ПФУ оскільки Головне управління не фінансувало його виплату (акт перевірки від 27.03.2026 №0200-1002-3/48);

2) Банківські виписки, відомості на виплату коштів, повідомлення про виплату коштів застрахованим особам, які підтверджують нарахування та виплати за всіма листками непрацездатності;

3) Банківські виписки, відомості на виплату коштів, які підтверджують нарахування та всі виплати на картковий рахунок ОСОБА_1 ВНМУ ім. М.І. Пирогова, в тому числі по заробітній платі, за період вересень-жовтень 2025 року;

4) Відомість про виплату коштів від 08.10.2025 №251008РВ000051074629;

5) Відомість про виплату коштів від 30.01.2026 №260130РВ000053390692;

6) Розрахунковий листок за ЖОВТЕНЬ 2025 року (при звільненні);

7) Зобов`язати відповідача надати повний розрахунок щорічної відпустки з підтвердженням використаних і невикористаних днів у розрізі робочих років із обов`язковим відображенням: кожного робочого року, починаючи з року, що передував звільненню; дати та підстави виникнення права на щорічну відпустку за кожний робочий рік; кількості днів щорічної відпустки, належних за кожен робочий рік; фактично використаних днів; залишку невикористаної відпустки; підстав перенесення, використання або компенсації.

8) Зобов`язати відповідача надати первинні документи, на підставі яких здійснювався розрахунок компенсації за відпустки, зокрема за 2022-2023 рік (передує звільненню, відпустка використана повністю), за 2023-2024 рік (період звільнення, спірний період, відпустка не компенсована): накази про надання відпусток; особову картку обліку відпусток; табелі обліку робочого часу; розрахункові відомості при звільненні;

а також просила витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області:

1) Матеріали, вказані у листі-відповіді ОСОБА_1 та в Акті документальної перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.03.2025 року № 0200-1002-3/48 (долученого відповідачем) , які були використано під час документальної перевірки 26-27.03.2026 року за трьома листками непрацездатності, а саме заяви-розрахунки, протоколи уповноважених осіб з питань призначення страхових виплат за соціальним страхуванням, розрахункові листки з нарахування заробітної плати Застрахованої особи, накази з кадрових питань, табелі обліку використання робочого часу, документи щодо визначення страхового стажу, банківські виписки, відомості на виплату коштів, повідомлення про виплату коштів застрахованим особам.

2) Пояснення щодо розрахунку за один календарний день лікарняного 993,59 грн.

18 червня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 про залучення Національного агентства з питань запобігання корупції як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, мотивоване тим, що на позивачку поширюються гарантії захисту як на викривача та як на члена сім`ї викривача, що додатково зумовлює необхідність застосування спеціального законодавства у сфері захисту викривачів та врахування позиції НАЗК як спеціально уповноваженого органу. На переконання позивача дії та бездіяльність відповідача підлягають оцінці у контексті можливого застосування до позивачки негативних заходів впливу у зв`язку зі здійсненням нею викривальної діяльності.

24 червня 2026 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, згідно якого відповідач заперечує про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та просить здійснити перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

У свою чергу, 26 червня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення позивачки ОСОБА_1 на клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, згідно яких позивачка просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та продовжити розгляд справи №128/1371/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В обґрунтування заперечень позивач зауважила, що предметом спору є стягнення належних працівникові виплат, що випливають із трудових правовідносин після поновлення на роботі. При цьому, спір не потребує проведення експертизи, допиту свідків чи дослідження складних фактичних обставин, які неможливо встановити на підставі письмових доказів.

Суд, розглянувши подані клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Так, щодо клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то слід зазначити, що частинами 2, 4, 5 ст. 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, а також справи, що виникають з трудових відносин. Вказана норма є імперативною.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Відповідно до ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Загальна ціна позову в даній позовній заяві визначена позивачем в розмірі 107 250, 00 грн. Водночас, суд зауважує, що позовною заявою позивачкою об`єднано ряд позовних вимог, частина з яких виникла з трудових правовідносин позивача та відповідача, а саме: про компенсацію за 34 календарних дні невикористаної щорічної відпустки за 2024 рік, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік, недоплаченої суми допомоги по тимчасовій непрацездатності. Відповідно, заявлені вимоги підлягають до розгляду саме в порядку спрощеного позовного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України.

Решта позовних вимог, а саме: про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, заявлені на суму 65 293, 90 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно, заявлені вимоги підлягають до розгляду також саме в порядку спрощеного позовного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України.

Суд також звертає увагу, що частини друга-шоста ст. 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (ч. 7 ст. 277 ЦПК України).

З огляду на викладене в задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.

Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Щодо клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національного агентства з питань запобігання корупції, суд зауважує наступне.

Згідно з положеннями статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або членом його сім`ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Дослідивши клопотання по залучення до участі у справі третьої особи Національного агентства з питань запобігання корупції суд дійшов висновку про висновку про відмову у його задоволенні, оскільки наведенні у клопотанні доводи не свідчать про те що рішення суду у даній справі може вплинути безпосередньо на права та обов`язки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Разом з тим, щодо клопотання про витребування доказів суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що суд сприяє учасникам справи в отриманні конкретних доказів охоплених відповідним предметом судового розгляду справи, якщо існують об`єктивні перешкоди в їх отриманні особою самостійно.

Водночас, виходячи зі змісту клопотання про витребування доказів позивачем всупереч вимог ст. 84 ЦПК України позивачем не конкретизовано обставини, що підтверджує чи спростовує кожен із заявлених до витребування доказів, не вказано чи вживалися заходи для отримання цього доказу ним самостійно, також не надано відповідного підтвердження щодо цього та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, позивачем не обґрунтовано неможливість подання клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою з причин, що не залежали від неї, а також не зазначено поважних причин пропуску строку для звернення з ним.

З огляду на що суд приходить до висновку, що у задоволені клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст. 19, 53, 83, 84, 274, 275, 277, 279, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представник відповідача Вінницького національного медичного університету ім. І.М. Пирогова Шабатури О.А. про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. І.М. Пирогова про стягнення належних витрат, що випливають із трудових відносин, інфляційних втрат та 3% річних за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Відмовити в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи.

Відмовити в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна