Рішення № 137803005, 29.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11335/26

Провадження № 2/127/3338/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позов мотивовано тим, що 06 жовтня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем було укладено Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яка є кредитним договором № 002/11980359-CK_SB від 06 жовтня 2021 року, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 50 000 грн строком користування до 05 жовтня 2025 року.

Позивач зазначає, що відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування, тарифами банку, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та іншими складовими договору, після чого отримав можливість користуватися кредитними коштами шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

У межах вказаного кредитного договору 22 листопада 2023 року між сторонами також були укладені договори на отримання кредитних траншів № TranshIzi_23214182, № TranshIzi_23214186 та № TranshIzi_23214187.

Крім того, 03 березня 2023 року між сторонами було укладено кредитний договір № 002/11956356-SP у межах проєкту Sportbank, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 30 000 грн строком користування до 02 березня 2025 року.

Також 04 жовтня 2023 року між сторонами укладено кредитний договір № 0/22354575-VR, за умовами якого відповідачу відкрито поточний рахунок та надано кредитні кошти на погоджених сторонами умовах.

Окрім цього, 04 грудня 2023 року між сторонами укладено договір про надання кредиту «Проста розстрочка» № 29212, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 677 грн 28 коп.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за всіма кредитними договорами виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується кредитною документацією, виписками по рахунках та розрахунками заборгованості.

Разом із тим відповідач належним чином умови кредитних договорів не виконував, у встановлені строки кредитні кошти не повертав, проценти за користування кредитами не сплачував, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

За розрахунком позивача станом на 12 лютого 2026 року заборгованість за кредитним договором № 002/11980359-CK_SB від 06 жовтня 2021 року становить 89 555 грн 74 коп, з яких 50 008 грн 88 коп. заборгованість за тілом кредиту та 39 546 грн 86 коп. заборгованість за процентами.

Заборгованість за кредитним договором № 002/11956356-SP від 03 березня 2023 року станом на 12 лютого 2026 року становить 59 588 грн 79 коп., з яких 30000 грн заборгованість за тілом кредиту та 29 588 грн 79 коп. заборгованість за процентами.

Заборгованість за кредитним договором № 0/22354575-VR від 04 жовтня 2023 року станом на 11 лютого 2026 року становить 8205 грн 51 коп., з яких 4335 грн 20 коп. заборгованість за тілом кредиту та 3870 грн 31 коп. заборгованість за процентами.

Заборгованість за кредитним договором № 29212 від 04 грудня 2023 року станом на 12 лютого 2026 року становить 8 675 грн 63 коп., з яких 8 675 грн 62 коп. заборгованість за тілом кредиту та 0 грн 01 коп. заборгованість за процентами.

Також заборгованість за договорами траншів станом на 12 лютого 2026 року становить: за договором № TranshIzi_23214182 7 889 грн 46 коп.; за договором № TranshIzi_23214186 1 803 грн 32 коп.; за договором № TranshIzi_23214187 537 грн 05 коп.

Загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, за твердженням позивача становить 176 255 грн 50 коп.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитних договорів та наявність непогашеної заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 176 255 грн 50 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу в установленому законом порядку.

Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили. Надісланий конверт із ухвалою суду повернувся до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України це вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено судом, 06 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яка є кредитним договором № 002/11980359-CK_SB від 06 жовтня 2021 року.

Відповідно до умов вказаного договору відповідачу відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт із наданням кредитних коштів у розмірі 50 000 грн строком користування до 05 жовтня 2025 року.

Судом встановлено, що відповідач підписанням заяви-договору підтвердив ознайомлення з умовами договору, тарифами банку, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, а також погодився із порядком надання та обслуговування кредиту.

Кредитні кошти були фактично надані відповідачу, що підтверджується виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.

Станом на 12 лютого 2026 року заборгованість за кредитним договором № 002/11980359-CK_SB становить 89 555 грн 74 коп., з яких: 50 008 грн 88 коп. заборгованість за тілом кредиту; 39 546 грн 86 коп. заборгованість за процентами.

Крім того, в межах зазначеного кредитного договору між сторонами укладено договори на отримання окремих кредитних траншів: № TranshIzi_23214182 від 22.11.2023; № TranshIzi_23214186 від 22.11.2023; № TranshIzi_23214187 від 22.11.2023.

Станом на 12 лютого 2026 року заборгованість за вказаними траншами становить: за договором № TranshIzi_23214182 7 889 грн 46 коп.; за договором № TranshIzi_23214186 1 803 грн 32 коп.; за договором № TranshIzi_23214187 537 грн 05 коп.

Загальна заборгованість за вказаними траншами становить 10 229 грн 83 коп.

Також судом встановлено, що 03 березня 2023 року між сторонами укладено кредитний договір № 002/11956356-SP в межах проєкту Sportbank, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 30 000 грн строком до 02 березня 2025 року.

Станом на 12 лютого 2026 року заборгованість за зазначеним договором складає 59 588 грн 79 коп., з яких: 30 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 29 588 грн 79 коп. заборгованість за процентами.

Крім цього, 04 жовтня 2023 року між сторонами укладено кредитний договір № 0/22354575-VR.

За даним договором станом на 11 лютого 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 8 205 грн 51 коп., з яких: 4 335 грн 20 коп. тіло кредиту; 3 870 грн 31 коп. проценти.

Також 04 грудня 2023 року між сторонами укладено кредитний договір «Проста розстрочка» № 29212.

Станом на 12 лютого 2026 року заборгованість за цим договором становить 8 675 грн 63 коп., з яких: 8 675 грн 62 коп. тіло кредиту; 0 грн 01 коп. проценти.

Відповідач своїх договірних обов`язків щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав, доказів повного або часткового погашення заявленої заборгованості суду не надав.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Положення статті 629 ЦК України закріплюють один із фундаментальних принципів цивільного права принцип обов`язковості договору (pacta sunt servanda), відповідно до якого укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право кредитодавця на отримання процентів від суми кредиту у розмірі та порядку, визначених договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання умов договору є порушенням зобов`язання.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо не виконав його у встановлений строк.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, що факт користування кредитними коштами та здійснення платежів за договором підтверджує прийняття позичальником умов кредитування та виникнення між сторонами відповідних зобов`язань.

У постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 10 листопада 2021 року у справі № 755/17944/18 зроблено висновок, що виписка по рахунку є належним і допустимим доказом фактичного надання кредитних коштів та руху заборгованості за кредитом.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що розрахунок заборгованості, підтверджений первинними банківськими документами та виписками, є належним доказом розміру боргу, якщо відповідачем не подано контррозрахунку або доказів його неправильності (постанова Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 758/2418/17).

Суд враховує, що відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позов, не надав доказів спростування доводів позивача, не подав альтернативного розрахунку заборгованості та не довів належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Надані банком договори, виписки, паспорти споживчого кредиту, розрахунки заборгованості та інші письмові докази є належними, допустимими, достовірними та взаємопов`язаними між собою доказами, які підтверджують факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості.

Перевіривши поданий розрахунок, суд вважає його арифметично правильним, таким, що відповідає умовам кредитного договору та узгоджується з випискою по рахунку. Доказів його неправильності відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» є доведеними належними та допустимими доказами, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 15, 16, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 176 255 (сто сімдесят шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 50 копійок, яка складається з 89 555 грн 74 коп. заборгованість за кредитним договором № 002/11980359-CK_SB від 06.10.2021; 59 588 грн 79 коп. заборгованість за кредитним договором № 002/11956356-SP від 03.03.2023; 8 205 грн 51 коп. заборгованість за кредитним договором № 0/22354575-VR від 04.10.2023; 8 675 грн 63 коп. заборгованість за кредитним договором № 29212 від 04.12.2023; 10 229 грн 83 коп. заборгованість за договорами траншів № TranshIzi_23214182, № TranshIzi_23214186 та № TranshIzi_23214187 від 22.11.2023.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 273 ЦПК України.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останньої відомої реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя: