Рішення № 137803004, 29.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5300/26

Провадження № 2/127/1450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 жовтня 2022 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank», яка разом із Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами Банку, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить кредитний договір № 002/17448166-CK_SB від 07 жовтня 2022 року.

Позивач зазначає, що під час укладення договору відповідач підтвердив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису для використання в мобільному застосунку «izibank», погодився з умовами Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами Банку та іншими документами, які є невід`ємними складовими укладеного правочину. Також відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, порядком нарахування процентів та обов`язком належного виконання прийнятих на себе зобов`язань.

На підставі укладеного договору на ім`я відповідача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті та оформлено платіжну картку MasterCard World. Банком відповідачу було встановлено кредитний ліміт у межах максимально допустимого ліміту за відповідним банківським продуктом. Фактично відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн зі строком користування кредитним лімітом 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 59 % річних.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, відкривши відповідачу поточний рахунок, встановивши кредитний ліміт і надавши можливість користуватися кредитними коштами. Надання кредитних коштів та їх використання відповідачем підтверджується випискою по рахунку, яка відображає рух коштів за рахунком та проведені операції.

Водночас відповідач, користуючись наданими кредитними коштами, належним чином умови кредитного договору не виконував, у визначені договором строки обов`язкові платежі не здійснював, унаслідок чого допустив прострочення виконання своїх грошових зобов`язань перед банком.

Як зазначає позивач, з метою врегулювання спору в досудовому порядку банк неодноразово повідомляв відповідача про наявність простроченої заборгованості та необхідність її погашення, а також направляв письмову вимогу про усунення порушень умов договору та погашення заборгованості. Проте вимоги банку залишилися без виконання, а заборгованість не була погашена.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 27 листопада 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 93 746 грн 10 коп., яка, за розрахунком позивача, складається із 49 966 грн 47 коп. заборгованості за тілом кредиту; 43 779 грн 63 коп. заборгованості за нарахованими процентами.

Посилаючись на положення статей 15, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 002/17448166-CK_SB від 07 жовтня 2022 року в розмірі 93 746 грн 10 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу в установленому законом порядку.

Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили. Надісланий конверт із ухвалою суду повернувся до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України це вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2022 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank», яка разом із Публічною пропозицією Банку, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та іншими документами становить кредитний договір № 002/17448166-CK_SB від 07 жовтня 2022 року.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час укладення договору було підтверджено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП), погоджено використання такого підпису як аналога власноручного підпису та підтверджено ознайомлення з умовами кредитування.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до договору в цілому.

Оскільки спірний договір укладено шляхом приєднання відповідача до стандартних умов банківського обслуговування, він за своєю правовою природою є договором приєднання.

Частиною другою статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у визначеному законом порядку, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

У постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 зроблено висновок, що електронний договір, укладений із використанням електронного підпису та шляхом приєднання до умов, розміщених у мережі Інтернет, є належною формою правочину та створює для сторін такі ж права й обов`язки, як і договір, укладений у письмовій формі.

Отже, доводи позивача щодо належного укладення кредитного договору підтверджуються матеріалами справи та узгоджуються із чинним законодавством і правовими висновками Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданих суду доказів убачається, що позивач виконав свої договірні зобов`язання, відкривши відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановивши кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн.

Факт надання кредитних коштів та подальшого користування ними підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04 липня 2018 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних банком операцій.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 753/16762/15-ц зазначено, що банківські виписки є належними та допустимими доказами, які підтверджують рух коштів за рахунком позичальника, факт проведення операцій та виконання банком своїх зобов`язань щодо надання кредиту. Верховний Суд також вказав, що факт отримання кредитних коштів може підтверджуватися сукупністю доказів, зокрема кредитним договором, виписками по рахунку, меморіальними ордерами та іншими банківськими документами.

Таким чином, суд вважає доведеним факт надання позивачем кредитних коштів відповідачу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Приписами статті 525 ЦК України встановлено недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язання або односторонньої зміни його умов.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Зміст наведених норм свідчить про те, що боржник зобов`язаний не лише повернути отримані кошти, а й зробити це в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що відповідач припинив належним чином виконувати свої договірні обов`язки щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку із чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється лише належним виконанням.

Оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань матеріали справи не містять, а відповідачем будь-яких заперечень або контррозрахунку суду не подано, підстав вважати спірне зобов`язання припиненим суд не вбачає.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право кредитодавця на одержання процентів від суми кредиту, а статтею 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути отримані кошти у визначені договором строки.

Крім того, згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитодавець має право вимагати дострокового повернення усієї непогашеної суми кредиту та сплати належних процентів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості, однак останній належних висновків не зробив та борг не погасив.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 27 листопада 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 93 746 грн 10 коп., з яких 49 966 грн 47 коп. заборгованість за тілом кредиту; 43 779 грн 63 коп. заборгованість за процентами.

Перевіривши поданий розрахунок, суд вважає його арифметично правильним, таким, що відповідає умовам кредитного договору та узгоджується з випискою по рахунку. Доказів його неправильності відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» є доведеними належними та допустимими доказами, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 15, 16, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/17448166-CK_SB від 07 жовтня 2022 року станом на 27 листопада 2025 року в розмірі 93 746 (дев`яносто три тисячі сімсот сорок шість) гривень 10 копійок, яка складається з 49 966 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 47 копійок заборгованість за тілом кредиту; 43 779 (сорок три тисячі сімсот сімдесят дев`ять) гривень 63 копійки заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 273 ЦПК України.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя: