Рішення № 137802044, 30.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/487/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Вуд-Трейд",

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Юкрейн",

про стягнення 45 008,68 грн.

09.04.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Вуд-Трейд" (далі - ТОВ "Іст-Вуд-Трейд") з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Юкрейн" (далі - ТОВ "Тімбер Юкрейн") грошові кошти, що становлять заборгованість за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, у загальному розмірі 45 008,68 грн.

Ухвалою від 27.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін 28.05.2026. Встановив сторонам строк для подання заяву по суті.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до Електронного кабінету відповідача 27.04.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже днем вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу є 27.04.2026.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 251 ГПК України)

Таким чином строк для подання відзиву відповідачем сплив 12.05.2026, проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

Суд здійснює розгляд справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним погашенням відповідачем заборгованості відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області по справі №925/483/25 за позовом ТОВ "Іст-Вуд-Трейд" до ТОВ "Тімбер Юкрейн" про стягнення 934 077,36 грн, що стало підставою для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 14 942,24 грн та інфляційних втрат у сумі 30 066,44 грн.

Вище суд встановив, що відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа №925/483/25 за позовом ТОВ "Іст-Вуд-Трейд" до ТОВ "Тімбер Юкрейн" про стягнення 934 077,36 грн, а саме: 699 220,36 грн основного боргу, 130 541 грн пені, 18 145,61 грн як 3 % річних, 86 170,39 грн інфляційних втрат

Предметом розгляду у справі № 925/483/25 була вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № 22/06-2023 від 22.06.2026.

10.07.2025 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/483/25, яким позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ "Тімбер Юкрейн" на користь ТОВ "Іст-Вуд-Трейд" 699 220,36 грн основного боргу, 130 541 грн пені, 18 145,61 грн як 3 % річних, 86 170,39 грн інфляційних втрат на підставі договору поставки №22/06-2023 від 22.06.2023 та 14 011,17 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Постановою від 13.01.2026 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Тімбер Юкрейн" залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2025 у справі № 925/483/25 залишив без змін.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України)

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2025 у справі № 925/483/25 набрало законної сили 13.01.2026 та обставини встановлені вказаним рішенням не підлягають доказуванню.

Зокрема, у вказаному рішенні суд встановив, що у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов`язання у сумі 699 220,36 грн на підставі договору поставки № 22/06-2023 від 22.06.2023. Крім того, у рішенні від 10.07.2025 у справі №925/483/25 суд визнав обґрунтованою та задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 18 145,61 грн як 3 % річних за період до 30.04.2025 та 86 170,39 грн інфляційних втрат за період до березня 2025 року.

Так позивач стверджує, що відповідач фактично сплатив заборгованість у розмірі 699 220,36 грн за рішенням суду від 10.07.2025 у справі № 925/483/25 16.01.2026, що підтверджується наданими останнім платіжними інструкціями:

від 16.01.2026 № 2308 про перерахування відповідачем на рахунок позивача 105 703,25 із зазначенням призначення платежу: "за пиломатеріали дубові р/о по рах. СФ-004 від 18.03.2024р. ПДВ 20% 17617,21 грн";

від 16.01.2026 № 2307 про перерахування відповідачем на рахунок позивача 593 517,11 грн із зазначенням призначення платежу: "за пиломатеріали дубові обрізні по рах. СФ-002 від 02.08.2024р. ПДВ 20% 98919,52 грн".

Викладене стало підставою для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 14 942,24 грн за період 01.05.2025 - 15.01.2026 та інфляційних втрат у сумі 30 066,44 грн за період квітень 2025 - січень 2026 року на суму боргу 699 220,36 грн та підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування останньому інфляційних втрат допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Виходячи з положень зазначеної норми, суд наголошує, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у формі інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, наявність рішення суду про стягнення заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення обов`язку відповідача з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє його обов`язків та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України.

Оскільки на момент ухвалення судом рішення у справі № 925/483/26 (10.07.2025) строк з оплати отриманого відповідачем товару у сумі 699 220,36 грн сплив, наданими позивачем доказами (платіжними інструкціями від 16.01.2026 № 2308, від 16.01.2026 № 2307) підтверджується здійснення сплати 16.01.2026, а вище суд встановив, що у рішенні від 10.07.2025 у справі № 925/483/25 суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за період до 30.04.2025 та інфляційних втрат за період до березня 2025 року, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за період 01.05.2025 - 15.01.2026 та інфляційних втрат за період квітень 2025 року - січень 2026 року на суму боргу 699 220,36 грн є обґрунтованою.

Дослідивши розрахунок 3 % річних здійснений позивачем на суму боргу 699 220,36 грн за період 01.05.2025 - 15.01.2026 в розмірі 14 942,24 грн суд встановив, що такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним, а відповідна вимога позивача підлягає задоволенню.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем на суму боргу 699 220,36 грн за період квітень 2025 року - січень 2026 року в розмірі 30 066,44 грн суд зазначає таке.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 зазначено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

З викладеного випливає, що позивач обґрунтовано включив до розрахунку інфляційних втрат нарахування за січень 2026 року.

Водночас за розрахунком суду за період квітень 2025 року - січень 2026 року на суму боргу 699 220,36 грн розмір інфляційних втрат становить 34 951,27 грн (через застосування у жовтні 2025 року значення індексу інфляції 100,9), тоді як за розрахунком позивача - 30 066,44 грн (через застосування у жовтні 2025 року значення індексу інфляції 100,3), проте не виходячи за межі позовних вимог, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 30 066,44 грн інфляційних втрат.

Підсумовуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги повністю.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Юкрейн" (ідентифікаційний код 40048315, вул. 14-Грудня, буд. 8, м. Черкаси, Черкаська обл., 18028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Вуд-Трейд" (ідентифікаційний код 42310032, вул. Світлицького, буд. 35, п. 108/4, офіс 2, м. Київ, 04123) 14 942,24 грн процентів, 30 066,44 грн інфляційних втрат та 3 328 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам через "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА