Рішення № 137801759, 29.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 Справа № 917/1721/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву представника позивача вх. №8300 від 16.06.2026 року про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі № 917/1721/25

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів

1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_2

3. Фермерського господарства "Коніщук", с.Весела Долина, вул. Шкільна, буд. 2, Кременчуцький район, Полтавська область, 39033

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3

Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради Данилейко Алла Іванівна, вул. Незалежності, 44, смт.Семенівка Кременчуцького району, Полтавської області, 38200

Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, вул. Сердюка Ігоря, 15 оф. 72, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про визнання недійсним правочину, скасування реєстраційного запису, визначення розміру складеного капіталу та частки учасника,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1721/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Фермерського господарства "Коніщук" про:

1) визнання недійсним правочину, на підставі якого ОСОБА_2 відчужив частку у складеному капіталі ФГ "Коніщук" на користь ОСОБА_3 ;

2) скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 30.01.2024 17:00:23, 1005611070010000972, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна установчих документів. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Данилейко А.І., Центр надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради", проведеної державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради Данилейко Аллою Іванівною;

3) визначення розміру складеного капіталу Фермерського господарства "Коніщук" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39487175) у розмірі 500,00 грн та розмір частки учасника Фермерського господарства "Коніщук" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39487175) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 500,00 грн, що становить 100% складеного капіталу Фермерського господарства "Коніщук" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39487175).

Розгляд справи №917/1721/25 здійснювався за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 28.05.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позову. Повний текст рішення було складено 08.06.2026.

Водночас, у позовній заяві позивач повідомив про попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн, докази на підтвердження якого будуть надані суду в порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.

16.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1721/25 у розмірі 50 000,00 (вх. № 8300).

У вказаній заяві позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у справі № 917/1721/25 та поновити ОСОБА_1 строк на подання до Господарського суду Полтавської області доказів на підтвердження розміру судових витрат у даній справі.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання до Господарського суду Полтавської області доказів на підтвердження розміру судових витрат у цій справі, позивач зазначає таке.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 року у справі №917/1721/25 було проголошено без участі позивача та його представника, а про його зміст стало відомо лише після отримання повного тексту рішення у електронному кабінеті представника позивача (09.06.2026), сторона позивача була позбавлена можливості подати докази на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення вказаного рішення суду.

Позивач зазначає, що лише після ознайомлення з повним текстом рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 року у справі № 917/1721/25 (підписаного 08.06.2026 року) стало можливим складення Акту приймання передачі наданих послуг, який було складено 12.06.2026 року.

Відповідно до частини 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, разом із подачею заяви, тобто останній вчинив відповідну дію передбачену частиною 4 статті 119 ГПК України.

Суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат на правову допомогу позивача та задовольняє означене клопотання позивача.

22.06.2026 від представника відповідача 1 - ОСОБА_2 , надійшла заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача (вх. №8587). У означеній заяві відповідач зазначає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правову допомогу не узгоджується з вимогами чинного законодавства України щодо розумності, співмірності та необхідності. Враховуючи викладене відповідач наголошує, що вищевикладене є підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу позивача до 1 000,00 грн.

За приписами ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

31.01.2024 року між Адвокатським об`єднанням "Мистецтво права" та ОСОБА_1 (Позивачем) укладено Договір № AL - 3101/2024-6 про надання правничої допомоги, за умовами п. 1.1 якого вказане Адвокатське об`єднання (далі - Виконавець) зобов`язалося за дорученням Клієнта (Позивача у даній справі - ОСОБА_1 ) надати йому правову допомогу, а Клієнт зобов`язався прийняти та оплатити юридичні послуги, якщо інше не погоджено сторонами, компенсувати фактичні витрати необхідні для належного виконання доручення Клієнта (далі Договір).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, таке :

- зміст та обсяг правової допомоги, які надаються Клієнту на підставі даного Договору, визначаються сторонами у окремому дорученні, яке є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.3 Договору);

- розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами окремо у кожному дорученні до цього Договору, яке є його невід`ємною частиною (п. 5.3 Договору).

01.08.2025 року між Адвокатським об`єднанням "Мистецтво права" та ОСОБА_1 (Позивачем) укладено Доручення № 2 до Договору № AL - 3101/2024-6 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 року, за умовами п. 1. якого Клієнт надає, а Адвокатське об`єднання приймає доручення Клієнта щодо надання йому правничої допомоги, яка полягає у визнанні в судовому порядку недійсним правочину, на підставі якого відчужено ОСОБА_2 частку у складеному капіталі Фермерського господарства "Коніщук", та повернення відповідного майна ОСОБА_2 .

Правова допомога, згідно п. 2 Доручення № 2 від 01.08.2025 року, передбачає :

- підготовку та подання позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Коніщук" про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства, та повернення відповідного майна боржнику.

- представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції у справі за позовом Клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Коніщук" про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства, та повернення відповідного майна боржнику.

Відповідно до п. 3 Доручення №2 від 01.08.2025 року вартість правової допомоги (гонорар Адвокатського об`єднання) становить 50 000,00 грн, яка сплачується Клієнтом протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

12.06.2026 року між Адвокатським об`єднанням та ОСОБА_1 підписано Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг.

У п. 1 Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 12.06.2026 року його сторони (Адвокатське об`єднання та ОСОБА_1 ) зазначили, що відповідно до доручення № 2 від 01.08.2025 року до Договору Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом прийнято юридичні послуги щодо комплексного супроводження представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції у справі № 917/1721/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Коніщук" про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства "Коніщук", та повернення відповідного майна боржнику (далі також справа № 917/1721/25), а саме:

- підготовка та подання до Господарського суду Полтавської області позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Коніщук" про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства, та повернення відповідного майна боржнику.

- представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Полтавської області у справі № 917/1721/25 за позовом Клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Коніщук" про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено частку у складеному капіталі фермерського господарства, та повернення відповідного майна боржнику.

- підготовка та подання інших процесуальних документів.

Підписанням цього Акту сторони підтверджують, що всі юридичні послуги згідно з Дорученням № 2 від 01.08.2025 року до Договору надані належним чином і в погоджені строки, Сторони не мають одна до одної будь-яких зауважень щодо наданих юридичних послуг (п. 3 Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 12.06.2026 року).

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву у цій справі підготував та подав адвокат Лобач І.А., який діяв на підставі ордеру, виданого Адвокатським об`єднанням "Мистецтво права", представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювали адвокати Лобач І.А. та Фелді О.В., які діяли на підставі ордерів, виданих Адвокатським об`єднанням "Мистецтво права".

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав суду копії : Договору № AL-3101/2024-6 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 року, який укладено з Адвокатським об`єднанням "Мистецтво права"; Доручення № 2 від 01.08.2025 року, укладеним до Договору AL-3101/2024-6 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 року; Акту № 2 приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2026 року, укладеним за наслідками виконання Доручення № 2 від 01.08.2025 року до вказаного Договору AL-3101/2024-6 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 року; ордеру №1995337; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 7112/10.

Суд при вирішенні заяви виходив з наступного.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) та від 20.05.2026 у справі № 911/969/24.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21.

Суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Як вже зазначалось судом у описовій частині цього рішення у п. 3 Доручення № 2 до Договору сторони погодили розмір винагороди за надання правової допомоги.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Стосовно застосування критеріїв співмірності згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19).

У Додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №911/969/24 суд виснував, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Відповідач 1 надав суду заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача та просить їх зменшити до 1 000,00 грн. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є нерозумним, нереальним та необґрунтованим, виходячи із співрозмірності витрат часу та обсягів надання правової допомоги.

Інші Відповідачі не надали суду ні заперечення щодо стягнення з них судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні заяви про зменшення їх розміру.

Судом не оцінюються як обґрунтовані та правомірні доводи відповідача 1, що витрати враховані адвокатським об`єднанням до переліку наданих послуг є занадто завищеними, безпідставними та неспівмірними зі складністю справи, з огляду на наступне.

Як вбачається з наведеного в акті приймання-передачі наданих послуг № 2 від 12.06.2026, виконаних адвокатським об`єднанням, останні складають комплекс робіт з визначенням детального і послідовного переліку робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 917/1721/25, що охоплюється наданням правової допомоги в межах фіксованого розміру гонорару адвоката, який не залежить від тривалості надання правової допомоги та обсягу роботи Адвоката у зв`язку з представництвом інтересів Клієнта у справі № 917/1721/25 у суді першої інстанції.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що у відзиві на позовну заяву відповідач 1 Коніщук О.В. зазначив, що орієнтовний розмір його витрат на правову допомогу становить 15 000,00 грн.

Суд оцінює як обґрунтовані твердження позивача, що зазначення в описі робіт охоплюється діями адвоката з надання професійної правничої допомоги у межах справи №917/1721/25 (у тому числі підготовки заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань) у комплексі з основними видами послуг - в межах фіксованого гонорару адвоката (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Така деталізація фактично виконаних робіт в їх описі полягає у дотриманні вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України щодо наведення детального опису робіт (наданих послуг), і не спрямована на штучне виокремлення певних видів робіт у самостійну послугу і не впливає на фіксований розмір гонорару адвоката.

Матеріалами справи підтверджується, що при визначенні розміру гонорару (винагороди) адвоката враховано, зокрема наступні обставини: складність справи та обсяг виконання адвокатом робіт (надання послуг), необхідності вивчення і аналізу доказів, обставин справи, у тому числі аналіз обставин по справі, кваліфікація і досвід адвоката.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю цієї справи;

- витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв`язку з перебуванням справи № 917/1721/25 в провадженні Господарського суду Полтавської області;

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що підтверджується їх детальним описом;

- значенням справи для позивача.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн, відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з обставин цієї справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

З огляду на надані докази суд дійшов висновку, що заявлений розмір адвокатських витрат в сумі 50 000,00 грн є підтверджений матеріалами справи та співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що судом ухвалено рішення по справі № 917/1721/25 про задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу позивача покладаються на відповідача 1 у сумі 50 000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача вх. № 8300 від 16.06.2026 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/1721/25 задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення складено та підписано 29.06.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик