Ухвала суду № 137801310, 18.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.06.2026Справа № 910/6807/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши скаргу Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України у господарській справі

За позовом Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Трейдмарк Компані",

2) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

про визнання недійсними патентів

Представники:

від позивача: Крижов С.В.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Трейдмарк Компані" (далі-відповідач 1) та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі-відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати недійсними патенти України №№ 38930, 38931, 38932, 38933, 38934, 38935, 38938 на промислові зразки, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Спіріт Трейдмарк Компані";

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсними патентів України №№ 38930, 38931, 38932, 38933, 38934, 38935, 38938 на промислові зразки та опубліковати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю запатентованих промислових зразків умовам патентоспроможності, оскільки сукупність суттєвих ознак промислових зразків за патентами України №№ 38930, 38931, 38932, 38933, 38934, 38935, 38938 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявок, у зв`язку з чим, на думку позивача, вони підлягають визнанню недійсними згідно ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 замінено відповідача-2 у справі № 910/6807/20 - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його функціонального правонаступника - Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності". Зокрема, зобов`язано Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" у строк до 17.12.2020 надати суду письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог. Судове засідання відкладено на 17.12.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2021р. у справі №910/6807/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким: позовні вимоги ТОВ Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) до ТОВ "Спіріт Трейдмарк Компані", ДП "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання недійсними патентів задоволено. Визнано недійсними патенти України №№ 38930, 38931, 38932, 38933, 38934, 38935, 38938 на промислові зразки, які належать ТОВ "Спіріт Трейдмарк Компані" (ідентифікаційний код 42583000). Зобов`язано ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (ідентифікаційний код 31032378) внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним патентів України №№ 38930, 38931, 38932, 38933, 38934, 38935, 38938 на промислові зразки та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнуто з ТОВ "Спіріт Трейдмарк Компані" на користь ТОВ Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) 73 570 грн. понесених судових витрат.

Стягнуто з ТОВ "Спіріт Трейдмарк Компані" на користь ТОВ Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) 50 453,34 грн. витрат за проведення комісійної судової експертизи.

25.10.2021 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 Господарським судом міста Києва видано накази.

14.05.2026 до суду надійшла скарга Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить суд:

1) визнати неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича у виконавчому провадженні ВП № 75670710 під час виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення суми 50 453,34 грн.:

- щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025, -

- щодо зарахування до Державного бюджету України коштів у сумі 50 453,34 грн., стягнених з боржника,

- щодо не надсилання Стягувачу - компанії Zaforpo Ventures Limited - повідомлення про наявність стягнутих на його користь грошових коштів, а також не надсилання Стягувачу та представнику стягувача усіх інших постанов державного виконавця, які підлягають надсиланню Стягувачу та представнику Стягувача.

2) постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025 старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича у виконавчому провадженні ВП № 75670710 під час виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення суми: 50 453,34 грн. - скасувати;

3) зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:

- поновити виконавче провадження ВП № 75670710 на виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення суми: 50 453,34 грн.,

- здійснити перерахування стягнених з боржника коштів на користь Стягувача (Zaforpo Ventures Limited) - на рахунок Стягувача за його місцезнаходженням (Республіка Кіпр) з конвертуванням у долари США (USD) за банківськими реквізитами Стягувача: Валюта - долари США (USD), Отримувач - ZAFORPO VENTURES LIMITED, Реєстраційний номер компанії ZAFORPO VENTURES LIMITED - HE 354695, Номер рахунку IBAN - CY37018000010000700000063815 , SWIFT Code Eurobank Limited - ERBKCY2N;

4) визнати неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича у виконавчому провадженні ВП № 75670759 під час виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення суми 73 570,00 грн.:

- щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025,

- щодо зарахування до Державного бюджету України коштів у сумі 73 570,00 грн., стягнених з боржника,

- щодо не надсилання Стягувачу - компанії Zaforpo Ventures Limited - повідомлення про наявність стягнутих на його користь грошових коштів, а також не надсилання Стягувачу та представнику стягувача усіх інших постанов державного виконавця, які 19 5. підлягають надсиланню Стягувачу та представнику Стягувача;

5) постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025 старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича у виконавчому провадженні ВП № 75670759 під час виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення суми: 73 570,00 грн. - скасувати;

6) Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:

- поновити виконавче провадження ВП № 75670759 на виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення суми: 73 570,00 грн.,

- здійснити перерахування стягнених з боржника коштів на користь Стягувача (Zaforpo Ventures Limited) - на рахунок Стягувача за його місцезнаходженням (Республіка Кіпр) з конвертуванням у долари США (USD) за банківськими реквізитами Стягувача: Валюта - долари США (USD), Отримувач - ZAFORPO VENTURES LIMITED, Реєстраційний номер компанії ZAFORPO VENTURES LIMITED - HE 354695, Номер рахунку IBAN - CY37018000010000700000063815 , SWIFT Code Eurobank Limited - ERBKCY2N.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 прийнято до розгляду скаргу Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України у справі № 910/6807/20. Розгляд скарги призначено на 18.06.2026.

08.06.2026 до суду надійшов відзив Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України на скаргу, в якому Відділ, зокрема зазначає, що у зв`язку із відсутністю банківських реквізитів стягувача для перерахування останньому коштів у державного виконавця була відсутня можливість для надання розпорядження щодо перерахування боргу на користь ТОВ Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited). Оскільки стягувачем протягом року не надано до Відділу реквізити рахунку для отримання стягнутих коштів, 08.10.2025 державним виконавцем надано розпорядження щодо перерахування не витребуваних коштів до Державного бюджету України та того ж дня державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 14 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75670710 та № 75670759.

16.06.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив Відділу, в якій позивач, зокрема зазначає, що в матеріалах виконавчих проваджень відсутні докази проведеного стягнення, зарахування коштів на депозитний рахунок ВДВС, жодного доказу того, що реально було стягнуто суму боргу і вона зарахована на рахунок виконавчої служби і готова до перерахування, а саме відповідні банківські чи казначейські документи Відділом не надано.

У цьому судовому засіданні представник позивача (стягувача) підтримав подану скаргу.

Представники відповідачів та Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилися, однак про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджуєтьсчя матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник (позивач) зазначає, що державним виконавцем не було повідомлено стягувачу та представнику стягувача про наявність у ВДВС належних стягувачу коштів та не запропоновано стягувачу повідомити шляхи отримання ним цих коштів, не перераховано стягувачу коштів, стягнутих у виконавчому провадженні, на банківський рахунок представника стягувача Крижова С.В. При цьому, державним виконавцем не було надіслано стягувачу та представнику стягувача документів виконавчих проваджень, жодних постанов державного виконавця стягувач та/або представник стягувача не отримував.

Розглянувши скаргу Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами частин 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ст. 1291 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача (Компанія ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) Крижов С.В. звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими документами, виданими Господарським судом міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20, а саме:

- про стягнення з ТОВ "Спіріт Трейдмарк Компані" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41, ідентифікаційний код 42583000) на користь ТОВ Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) (35 Елефзеріоу Венізелоу, 1107, Нікосія, Кіпр (CY), 35 Eleftherious Venizelou, 1107, Nicosia, Cyprus) 50 453,34 грн. витрат за проведення комісійної судової експертизи;

- про стягнення з ТОВ "Спіріт Трейдмарк Компані" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41, ідентифікаційний код 42583000) на користь ТОВ Зафорпо Венчурс Лімітед (Zaforpo Ventures Limited) (35 Елефзеріоу Венізелоу, 1107, Нікосія, Кіпр (CY), 35 Eleftherious Venizelou, 1107, Nicosia, Cyprus) 73 570 грн. понесених судових витрат.

05.08.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Трейдмарк Компані" на користь Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) понесених судових витрат у розмірі 73 570, 00 грн та витрат на проведення комісійної судової експертизи у сумі 50 453, 34 грн.

В подальшому в межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. 05.08.2024 було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника.

У ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається з Закону України "Про виконавче провадження", державному виконавцю надано широке коло повноважень з метою виконання рішення суду.

Тож, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Проте, 13.08.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. винесено постанови у виконавчих провадженнях № 75670759 та № 75670710 про зняття арешту з коштів.

Крім того, 08.10.2025 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710, в яких зазначено, що 06.08.2024 на депозитний рахунок Відділу надійшли грошові кошти в розмірі достатньому для задоволення вимог за виконавчими провадженнями. Разом з тим, в матеріалах ВП відсутні реквізити для перерахування коштів у валюті гривня. Станом на 08.10.2025 реквізити стягувача для перерахування коштів за ВП не надходили.

Тож, старшим державним виконавцем постановлено виконавчі провадження № 75670759 та № 75670710 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі закінчити.

У поданій скарзі, скаржник зазначає, що державним виконавцем не було надіслано стягувачу та представнику стягувача жодних документів виконавчих проваджень, як і не було повідомлено стягувачу та представнику стягувача про наявність у ВДВС належних стягувачу коштів та не запропоновано стягувачу повідомити шляхи отримання ним цих коштів, не перераховано стягувачу коштів, стягнутих у виконавчому провадженні, на банківський рахунок представника стягувача Крижова С.В.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

При цьому, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Крім того, у ч. 5 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою. На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

У постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 873/26/20 зазначено, що виходячи із системного аналізу положень пункту 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), частини п`ятої статті 26, частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", на виконавця покладено обов`язок не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, а також прямо передбачено обов`язок надіслати копії постанов про відкриття виконавчого провадження його сторонам рекомендованим поштовим відправленням.

Тож, нормами чинного законодавства визначений обов`язок державного виконання надіслати сторонам (стягувачу та боржнику) та іншим учасникам виконавчого провадження постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази направлення старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. на адресу стягувача та його представника постанов винесених у виконавчих провадженнях № 75670759 та № 75670710.

Суд зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2026 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було надано копії матеріалів виконавчого провадження № 75670759 та № 75670710, проте у матеріалах виконавчих проваджень наявні лише супровідні листи старшого державного виконавця Коваленка Є.І. про направлення для виконання та до відома, зокрема, постанови про відкриття виконавчих проваджень, однак відсутні докази їх фактичного направлення, а саме опис вкладення, фіскальний чек, тощо.

Суд зазначає, що вказані відомості відсутні і в АСВП.

При цьому, суд зазначає, що право сторони ознайомлюватися з матеріалами ВП не звільняє державного виконавця від обов`язку направити відповідній стороні постанови винесені у межах виконавчого провадження.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, враховуючи що стягувачем за виконавчими документами є нерезидент - Компанія ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited), місцезнаходження якої є Республіка Кіпр, представник стягувача Крижов С.В. у поданих заявах про відкриття виконавчих проваджень просив постанови про відкриття виконавчого провадження та всю подальшу кореспонденцію надіслати на наступну електронну адресу представника стягувача: svkryzhov@gmail.com.

Однак, старшим державним виконавцем не було надіслано на вказану електронну адресу представника стягувача відповідні постанови винесені у межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710.

При цьому, як зазначає скаржник у поданій скарзі, у зв`язку з не направленням йому постанов про відкриття виконавчих проваджень, стягувач не мав повного доступу до АСВП, а лише міг переглядати інформацію на веб ресурсі АСВП https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors на загальних підставах - не як учасник/сторона провадження, оскільки не мав ідентифікатора для доступу. Однак, на ресурсі була відображена лише загальна інформація про вказані вище виконавчі провадження.

Тож, 02.04.2026 представником стягувача було подано до Відділу заяву про надання матеріалів виконавчих проваджень для ознайомлення, а в подальшому 28.04.2026 надіслано адвокатський запит, в якому представник просив, зокрема надати належним чином засвічені копії всіх постанов винесених в межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710.

Як вбачається з матеріалів скарги, 04.05.2026 в.о. начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було надано відповідь на адвокатський запит представника стягувача, разом з матеріалами виконавчого провадження.

При цьому, суд зазначає, що вказана відповідь не містить інформацію щодо направлення стягувачу постанов винесених в межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710.

Таким чином, суд зазначає, що старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» не було надіслано стягувачу та його представнику постанов винесених у межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710, що свідчить про наявність факту бездіяльності старшого державного виконавця.

Як зазначено судом вище, 08.10.2025 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710, в яких зазначено, що 06.08.2024 на депозитний рахунок Відділу надійшли грошові кошти в розмірі достатньому для задоволення вимог за виконавчими провадженнями. Разом з тим, в матеріалах ВП відсутні реквізити для перерахування коштів у валюті гривня. Станом на 08.10.2025 реквізити стягувача для перерахування коштів за ВП не надходили.

Проте, суд не погоджується з такими висновками старшого державного виконавця Коваленка Є.І., з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки (ч. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»).

З матеріалів скарги вбачається, що 29.08.2024 представником стягувача (Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) адвокатом Крижовим С.В. було надіслано на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про перерахування стягнених коштів стягувачу, в якій представник стягувача просив перерахування коштів здійснювати на рахунок Крижова С.В., за реквізитами зазначеними у заявах, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 29.08.2024 та накладною АТ «Укрпошта» № 0420200010832 від 29.08.2024.

Проте, на вказану заяву Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відповіді не надав.

Крім того, 19.03.2026 стягувачем було повторно надіслано на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про перерахування стягнених коштів стягувачу, в яких просив здійснити перерахування стягнених з боржника коштів на користь стягувача, на рахунок стягувача за його місцезнаходженням (Республіка Кіпр).

На зазначену заяву Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відповіді також не надав.

При цьому, відповідно д п. 12, 16 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов`язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення старшим державним виконавцем стягувача/представника стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових коштів.

При цьому, відповідне повідомлення про необхідність надання реквізитів рахунку для перерахування коштів стягувачу відсутнє і в АСВП.

Тобто, страшим державним виконавцем всупереч приписам чинного законодавства не було повідомлено стягувачу про наявність стягнутих коштів у межах виконавчих провадженнь та про можливість їх перерахування на вказаний представником рахунок, як і не було повідомлено у разі наявності заперечень щодо вказаного представником стягувача рахунку про неможливість перерахувати стягнені ним кошти представнику стягувача, на вказаний у заявах рахунок.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до розпоряджень старшого державного виконавця № 75670759 та № 75670710 грошові кошти, які надійшли 06.08.2024 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчих документів у справі № 910/6807/20, виданих 25.10.2021 Господарським судом міста Києва на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» були перераховані до Державного бюджету України.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо стягнуті з боржника грошові кошти не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових коштів.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України.

Тож, за загальним правилом підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 14 ч. 1 ст. 39 вказаного Закону є не витребування стягувачем протягом року грошових коштів стягнутих з боржниках у межах виконавчого провадження, проте вчинення такої дії стягувачем передує повідомлення державним виконавцем стягувача про наявність стягнутих коштів у межах виконавчих провадженнях та про можливість їх перерахування на вказаний ним рахунок.

Однак, як встановлено судом вище старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. не було надіслано стягувачу ані постанови винесені в межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710, ані повідомлення про необхідність надання реквізитів рахунку для перерахування коштів, відповідно стягувач не міг реалізувати визначене законом право на витребування грошових коштів протягом року, відтак старшим державним виконавцем неправомірно винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що у даному випадку дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Є.І. у виконавчих провадженнях № 75670710, № 75670759 під час виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення 50 453, 34 грн. та стягнення 73 570,00 грн. відповідно, які виразилися у винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень від 08.10.2025 та зарахуванні до Державного бюджету України вказаних вище коштів, стягнених з боржника не можуть вважатися правомірними та такими, що відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, суд приходить до висновку, що всупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Є.І. не було надіслано стягувачу постанови винесені в межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710, а також не було повідомлено про необхідність надання реквізитів рахунку для перерахування коштів, внаслідок чого стягувач не зміг реалізувати визначене законом право на витребування грошових коштів, стягнутих в межах виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710, відтак старшим державним виконавцем неправомірно зараховано до Державного бюджету України грошові кошти та, відповідно, неправомірно винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75670759 та № 75670710.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги скаржника в частині визнання неправомірними дій та бездіяльності старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Є.І. у виконавчих провадженнях № 75670710 та № 75670759 під час виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 та скасуванні постанов від 08.10.2025 про закінчення виконавчих проваджень № 75670710 та № 75670759 .

При цьому, зазначені способи захисту порушеного права є ефективними та підтверджуються позицією Верховного Суду у постанові від 27.04.2018 у справі №918/601/15.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Є.І. В цих частинах підлягає задоволенню.

Щодо вимоги стягувача про зобов`язання Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поновити виконавчі провадження № 75670710 та № 75670759 на виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення 50 453, 34 грн. та про стягнення 73 570,00 грн. та зобов`язати здійснити перерахування стягнених з боржника коштів на користь Стягувача (Zaforpo Ventures Limited) - на рахунок Стягувача за його місцезнаходженням, суд зазначає наступне.

Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 та від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20).

Так, відповідно до висловлених Великою Палатою Верховного Суду висновків про застосування частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" (постанови від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 та від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20) постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що в цій ситуації ефективним засобом, здатним відновити право стягувача на примусове виконання остаточного судового рішення, є скасування постанови, оскільки після її скасування виконавче провадження в силу частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Отже, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (в тому числі, зобов`язувати орган виконавчої служби відновити виконавчі провадження), а за результатами розгляду скарги суд може лише зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Водночас, статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що:

- у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

- у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Отже, відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець після одержання судового рішення яким постанову про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнано судом незаконною чи скасовано, має обов`язок відновити відповідне виконавче провадження, проте на даний час виконання такого обов`язку ним ще не було порушено.

При цьому, суд враховує правовий висновок, який викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20, згідно з якою ефективним засобом, здатним відновити право стягувача на примусове виконання остаточного судового рішення, є скасування постанови про закриття виконавчого провадження, оскільки після її скасування виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.

За таких обставин вимоги скаржника про зобов`язання Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поновити виконавчі провадження № 75670710 та № 75670759 на виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення 50 453, 34 грн. та про стягнення 73 570,00 грн. та зобов`язати здійснити перерахування стягнених з боржника коштів на користь Стягувача (Zaforpo Ventures Limited) - на рахунок Стягувача за його місцезнаходженням не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суд звертає увагу про необхідність відповідного органу державної виконавчої служби повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст.ст. 234, 235, ст.ст. 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Компанії ЗАФОРПО ВЕНЧУРС ЛІМІТЕД (Zaforpo Ventures Limited) на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Є. І. - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича у виконавчому провадженні ВП № 75670710 під час виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення 50 453, 34 грн.: щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025; щодо зарахування до Державного бюджету України коштів у сумі 50 453,34 грн., стягнених з боржника; щодо не надсилання стягувачу - компанії Zaforpo Ventures Limited повідомлення про наявність стягнутих на його користь грошових коштів, а також не надсилання стягувачу та представнику стягувача усіх інших постанов державного виконавця, які підлягають надсиланню стягувачу та представнику стягувача.

3. Постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025 ВП № 75670710 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення 50 453, 34 грн. - скасувати.

4. Визнати неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича у виконавчому провадженні ВП № 75670759 під час виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення 73 570,00 грн.: щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025; щодо зарахування до Державного бюджету України коштів у сумі 73 570,00 грн., стягнених з боржника; щодо не надсилання стягувачу - компанії Zaforpo Ventures Limited повідомлення про наявність стягнутих на його користь грошових коштів, а також не надсилання стягувачу та представнику стягувача усіх інших постанов державного виконавця, які підлягають надсиланню стягувачу та представнику стягувача.

5. Постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленка Євгенія Івановича про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2025 ВП № 75670759 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/6807/20 про стягнення 73 570,00 грн. - скасувати.

6. В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 30.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. О. Щербаков