Рішення № 137800647, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1015/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", 50027, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Джохара Дудаєва, буд.6А, код ЄДРПОУ 03341316

до Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-6", 50049, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Спаська, 23, код ЄДРПОУ 23068911

про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення у розмірі 32 051,47грн.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-6" про стягнення основного боргу у розмірі 11 888,47 грн., пеню у розмірі 2 495,08 грн., 3% річних у розмірі 242,75 грн., інфляційні в розмірі 226,75 грн. та витрати з судового збору у розмірі 2 662,40 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №337 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення від 17.07.2013р., в частині оплати наданих послуг.

Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 13.03.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

17.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялася ухвала суду від 13.03.2026 на юридичну адресу відповідача.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 13.03.2026 був повернутий працівниками поштового зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 21.04.2026, оскільки 07.04.2026 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Станом на момент винесення рішення відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013р. між Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» (далі за текстом Позивач, КП «Кривбасводоканал», «Кривбасводоканал») та ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИМ КООПЕРАТИВОМ «РАССВЕТ-6» (далі за текстом Відповідач, Споживач, ЖБК «РАССВЕТ-6» ) укладено в письмовій формі Договір №337 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення.

«Кривбасводоканалом» відкрито Споживачу юридичній особі ЖИТЛОВОБУДІВЕЛЬНОМУ КООПЕРАТИВУ «РАССВЕТ-6» особовий рахунок № 45н.

Згідно з п. 1.1 Договору, «Кривбасводоканал» зобов`язується забезпечити Споживача питною водою та прийняти від нього стічні води, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 14 184,75 м3/рік , в тому числі:

населення - 13 946,40 м3/рік;

власні потреби 238,35 м3/рік.

Водовідведення 14 129,30 м3/рік, в тому числі по групам:

населення 13 946,40 м3/рік;

власні потреби 182,90 м3/рік.

Відповідно до п.1.3 Договору, встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Режим може бути змінений Кривбасводоканалом без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо).

Відповідно до п.1.4 Договору, питна вода подається Кривбасводоканалом Споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів, облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником Кривбасводоканалу один раз на місяць у присутності представника Споживача.

Відповідно до п.1.7 Договору, кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при їх відсутності по нормам споживання.

Відповідно до п.1.8 Договору, Споживач, для узгодження акта про кількість отриманих послуг направляє свого представника для складання та підписання акту, у відділ Водозбуту КП «Кривбасводоканал» не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув в зазначений час, або необґрунтовано відмовився від підписання акту, Кривбасводоканал на підставі даних приладів обліку води або норм споживання складає акт в односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє Споживачу.

Відповідно до п.2.1 Договору, тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені:

- Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №90 від 10.02.2012р. за 1 м3 з ПДВ: Населення: вода питна 0,996 грн., стоки 1,284 грн.

- Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №222 від 20.10.2011р. за 1м3 з ПДВ: Власні потреби: вода питна 4,488 грн., стоки 5,088 грн.

Відповідно до п.2.2 Договору, у випадку зміни тарифів на послуги, Кривбасводоканал повідомляє про це Споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів і строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

Відповідно до п.3.1 Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються Споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

Відповідно до п.3.4 Договору, Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця ( не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - зі сторони Кривбасводоканалу начальник Водозбуту або заступник начальника Водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони Споживача голова або бухгалтер.

Відповідно до п.4.2 Договору, Споживач, зокрема, зобов`язаний: своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів; дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 4.2.11 Договору, Споживач зобов`язаний щоквартально оформлювати належним чином акти звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до п.4.3 Договору, Кривбасводоканал, зокрема, має право: вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житловокомунальних послуг; тимчасово забороняти (зупиняти) подачу води Споживачу за систематичну не оплату послуг з питного водопостачання і водовідведення.

Пунктом 5.1 Договору встановлена відповідальність Споживача згідно із законодавством і Договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; порушення зобов`язань, встановлених договором або законодавством.

Відповідно до п.6.1 Договору, точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Кривбасводоканалу Споживачеві визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 9.1, 9.2 Договору визначено, що Договір набирає чинності з 17.07.2013р. і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 17.07.2016р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги до повного погашення заборгованості. На підставі ст.631 ЦКУ сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними , які виникли до його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни.

Як зазначає позивач, 22.03.2019р. за результатами повірки лічильника марки МТК-UA, зав.№201403005024 було встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 4064-1: 2014 «Лічильники холодної питної води та гарячої води. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги», про що Державним підприємством «Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» було видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №134050.

24 травня 2019 року, згідно із заявкою Споживача опломбувати вузол обліку після державної повірки, уповноваженими представниками КП «Кривбасводоканал» у присутності представника Споживача, Сич Олени Миколаївни на об`єкті, розташованому за адресою: вул. Спаська, 23, було складено Акт №1056 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування.

Актом було зафіксовано, що облік спожитої послуги централізованого водопостачання визначається приладом обліку МТК-UA, завод.№201403005024. Пломба, накладена представниками органів у сфері метрологічної діяльності не порушена. Прилад обліку встановлений на трубопроводі подачі води в підвальному приміщенні. Прилад обліку в місцях його приєднання до трубопроводів опломбований пломбою С50095833-лічильник, обвідна лінія опломбована пломбою С50095834.

05.02.2021р. уповноваженими представниками КП «Кривбасводоканал» у присутності представника Споживача, Артеменко Ірини Петрівни (голова правління) на об`єкті, розташованому за адресою: вул. Спаська,23 було складено Акт №731 ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення Споживача послуг за Договором №337 від 17.07.2013 року.

Актом №731 були зафіксовані наступні результати обстеження: питна вода на об`єкт Споживача подається від мереж КП «Кривбасводоканал» по водопровідному вводу Ду=63мм. Облік спожитої послуги централізованого водопостачання визначається приладок обліку Gross, завод.№201403005024. Пломба, накладена представниками органів у сфері метрологічної діяльності в наявності, цілісність не порушено. Прилад обліку встановлений в точці підключення на трубопроводі подачі води в будівлю в підвальному приміщенні. Прилад обліку в місцях його приєднання до трубопроводів опломбований пломбою С50095833 (лічильник), С50095834 (обвідна лінія), С55853922 (фланцеві з`єднання), цілісність не порушена. Прилад обліку води обладнаний фільтром грубої очистки. Стічні води Споживача скидаються через окремі каналізаційні випуски до мереж КП «Кривбасводоканал». Контрольний колодязь наявний, локальні очисні споруди відсутні. Облік скинутих стічних вод Споживача здійснюється за кількістю води, що надходить з систем питного водопостачання. Крім того, лічильник встановлено на горизонтальному трубопроводі, що допускається до експлуатації. Середня витрата води на даному об`єкті складає 0,6 м3/год, що входить в зону порогу чутливості фактично встановленого приладу обліку. Вода на даному об`єкті використовується для питних та санітарно-гігієнічних потреб. На момент технічного обстеження систем водопостачання Споживача на видимій ділянці трубопроводу витоків води та самовільних приєднань не виявлено. Шляхом перекриття крану подачі води перед приладом обліку було виявлено, що водопостачання на об`єкті припинилось, що свідчить про герметичність обвідної лінії. Система поливу та система пожежогасіння відсутні. На момент обстеження система водовідведення не засмічена. Додатково надано припис на оновлення та надання виконавчо-технічної документації. Здійснено фотофіксацію. Споживачу надано рахунки, акти звірки та акти приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Суми, нараховані до сплати, повинні бути внесені не пізніше терміну, зазначеного в договорі з КП «Кривбасводоканал». У разі порушення термінів оплати за надані послуги КП «Кривбасводоканал» припинить/обмежить водопостачання та водовідведення без додаткових попереджень.

Позивач вказує, що ним постійно надавалось та надається Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що зокрема, підтверджується підписаними у двосторонньому порядку актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, які складались щомісячно та направлялись Споживачу (Відповідачу).

Відповідачу нараховано обсягів спожитої води за вказаний період у кількості 3 854,00 м3. Нарахований Відповідачу обсяг послуг з водовідведення складає 3 854,00 м3.

Позивачем згідно з умовами Договору №337 від 17.07.2013р. за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 були виписані Відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 48 369,46 грн.

За спірний період з 01.09.2025 року по 31.12.2025 року Відповідачем було сплачено Позивачу суму заборгованості в розмірі 19 282,67 грн. Станом на 16.02.2026 року у Відповідача наявна перед Позивачем заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 29 086,79 грн.

На підтвердження існуючої заборгованості Відповідача перед Позивачем, 01.11.2025 року між сторонами було оформлено Акт звірки № 45 на загальну суму 53 097,89 грн.

04.11.2025 р. та 01.12.2025 р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №28-20/34190 та №28-20/40019 про сплату заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Від отримання вимоги Відповідач відмовився, що підтверджується відповідним написом на вимозі.

На підтвердження існуючої заборгованості Відповідача перед Позивачем, 01.01.2026 року між сторонами було оформлено Акт звірки № 45 на загальну суму 42 286,79 грн.

Позивач стверджує, що відповідач не звертався до Позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Викладене підтверджує, що Позивачем зобов`язання виконувались відповідно до умов договору, чинного законодавства та надані послуги приймалися Відповідачем без зауважень.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 29 086,79грн.

Крім того, Відповідачем 10.03.2026 року було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 17 198,32 грн.

17.03.2026р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимоги, в якій зазначає, що станом на дату її подання залишається позовна вимога щодо стягнення суми основаного боргу у розмірі 11 888,47 грн.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною другою статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №506 від 16.06.2020 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, за змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Нормами статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 статті 254 ЦК України).

Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК України) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов`язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК України, яка визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов`язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов`язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 26.03.2025 у справі №905/821/24, 11.03.2024 у справі №922/1813/23 та від 16.05.2024 у справі №910/7012/23.

З огляду на положення п. 3.1. спірного договору, строк оплати за надані послуги з централізованого водопостачання є таким, що настав.

В установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості наданих послуг не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 11 888,47грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 11 888,47грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.5 договору визначено, що при несвоєчасні оплаті Споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреб і іншим споживачам, в розмірі 0,1% від суми платежу за кожний день простроченння, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 2 495,08грн за період з 18.10.2026 до 16.02.2026.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 242,85грн. за період з 18.10.2026 до 16.02.2026, а також інфляційні втрати 226,75грн. за період з листопада 2025р. по січень 2026р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку річних, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 662,40грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-6", 50049, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Спаська, 23, код ЄДРПОУ 23068911 на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал", 50027, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Джохара Дудаєва, буд.6А, код ЄДРПОУ 03341316 заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 11 888,47грн., пеню у розмірі 2 495,08грн., 3% річних у розмірі 242,75грн., інфляційні в розмірі 226,75грн. та витрати з судового збору у розмірі 2 662,40грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.06.2026

Суддя С.П. Панна