Ухвала суду № 137800608, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання рішення суду

29.06.2026м. Дніпро№ 904/5381/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І.,

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

прокурор: Біленко О.А.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Відякіна Х.В. - самопредставництво;

від відповідача-2: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про pозстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом Керівника Шахтарської окружної прокуратури, м. Шахтарське Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Шахтарської міської ради, м. Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро;

відповідача-2: Шахтарського міського житлово-комунального підприємства, м. Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 007 644,66 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 позов керівника Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шахтарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Шахтарського міського житлово-комунального підприємства про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 007 644,66 грн задоволено повністю: визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 09.12.2021, № 2 від 10.12.2021, № 3 від 13.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 521000056789/53/1/432 від 01.12.2021, укладені між Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (ідентифікаційний код 32598423) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 42082379); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Шахтарської міської ради безпідставно надмірно сплачені грошові кошти в сумі 1007644,66 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 9679,47 грн; стягнуто з Шахтарського міського житлово-комунального підприємства на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 9679,47 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026 у справі № 904/5381/24 апеляційну скаргу ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 залишено без змін.

09.06.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" Відякіної Х.В. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 у справі № 904/5381/24 на 6 місяців з оплатою рівними частинами кожного місяця.

Подана заява обґрунтована тим, що заявник у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 позбавлений можливості на будь-яке компенсування витрат, що викликані несвоєчасним здійсненням розрахунків споживачами за спожиту електричну енергію, а також позбавлений механізму стимулювання споживачів шляхом застосування санкцій до своєчасного виконання останніми обов`язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.

При цьому заявник посилається на заборгованість споживачів перед його підприємством, зокрема відповідно до довідки про розмір заборгованості споживачів за електричну енергію № 28246/DNEP від 08.06.2026 сума дебіторської заборгованості станом на 30.04.2026 становить 2 022 851,269 грн, з яких 1 853 548, 629 грн - заборгованість населення.

Указані обставини, за твердженням заявника, мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства останнього та не сприяють можливості виконання рішення суду у цій справі.

Посилається заявник також і на негативні наслідки військової агресії російської федерації проти України, які ускладнюють виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 11.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про pозстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5381/24 до розгляду та призначено судове засідання на 29.06.2026. Запропоновано прокурору та позивачу надати письмову правову позицію щодо заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 904/5381/24.

19.06.2026 керівником Шахтарської окружної прокуратури через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подано заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, в якому останній зазначає про те, що ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" є великим енергопостачальним підприємством із мільярдними обігами, яке продовжує активну комерційну діяльність на ринку електроенергії. При цьому прокурор указує на те, що сума стягнення в розмірі 1 007 644,66 грн для такого масштабу бізнесу не є обтяжливою чи такою, що може призвести до банкрутства або зупинення операційної діяльності. Наявність дебіторської заборгованості споживачів у розмірі 2 мільйони гривень є звичайним комерційним (підприємницьким) ризиком у сфері енергетики та не свідчить про повну відсутність коштів на рахунках підприємства для негайного виконання рішення суду.

Також прокурор зазначає про те, що твердження заявника про скрутне фінансове становище повністю спростовуються його ж офіційною фінансовою квартальною звітністю за 3 місяці 2026 року (опублікована 28.04.2026), згідно якою чистий прибуток ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" лише за перші 3 місяці 2026 року склав 213 471 000 грн. Підприємство володіє вільними грошовими коштами на рахунках у банках у розмірі 101 222 000 грн, що в 100 разів перевищує розмір боргу та свідчить про повну і абсолютну платіжну спроможність відповідача.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що заявником не надано належних і допустимих доказів перебування ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у більш скрутному фінансовому становищі ніж Шахтарська міська рада, прокурор просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 у справі № 904/5381/24

У судове засідання представники позивача, відповідача-2 не з`явилися, про дату, час і місце засідання суду повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

З огляду на викладене неявка останніх, явка яких у засідання суду обов`язковою не визнавалася, не перешкоджає розгляду заяви за їх відсутності.

У судовому засіданні прокурор та представник заявника підтримали свої правові позиції по суті заяви про розстрочення рішення суду.

За результатом судового засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини першої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За змістом частин третьої - п`ятої статті 331 цього Кодексу підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Подана заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права (правовладдя).

За змістом статті 73 ГПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі статтями 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суду, заявник жодних доказів відсутності у нього грошових коштів станом на момент подання відповідної заяви, у тому числі на банківських рахунках, та інших активів, достатніх для розрахунку з позивачем, суду не надав.

При цьому, як убачається з квартальної звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" за перший квартал 2026 року, чистий прибуток підприємства відповідача-1 за перші 3 місяці 2026 року склав 213 471 000 грн, підприємство володіє вільними грошовими коштами на рахунках у банках у розмірі 101222000 грн.

Посилання заявника на наявність дебіторської заборгованості станом на 30.04.2026 не є доказом неможливості виконання судового рішення та не свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" майна чи інших активів, за рахунок яких може бути виконано судове рішення.

Крім того, посилання заявника на безпосередній вплив військової агресії російської федерації проти України, що перешкоджає виконанню рішення суду, не обгрунтовано належними доказами. Зазначена обставина є загальною, яка впливає не тільки на заявника (відповідача-1), а й на позивача.

За таких обставин відповідачем-1 не надано доказів, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що роблять неможливим або ускладнюють виконання ним судового рішення.

Безпідставне надання розстрочки без належного обґрунтування, без дотримання балансу інтересів позивача та відповідача-1 порушить основи судового рішення, позбавить кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, негативно вплине на авторитет судового рішення та судової влади, у зв`язку з чим така розстрочка виконання рішення суду не може бути законною та справедливою.

Відтак правові підстави для надання розстрочки виконання рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 232 - 236, 331 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 у справі № 904/5381/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 29.06.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена 30.06.2026.

Суддя І.І. Колісник