Ухвала суду № 137800551, 29.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

29 червня 2026 року Справа № 903/606/26 Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі № 903/606/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккомунмаш», м. Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства «Сервіс Лайн», с. Рованці, Волинська обл.

про визнання недійсним правочину, скасування рішення, припинення права на частку, визнання права власності

встановила:

23.06.2026 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккомунмаш» до Приватного підприємства «Сервіс Лайн», в якій позивач просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладену 17.01.2020, посвідчену приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. та зареєстровану в реєстрі за №148;

- застосувати наслідки недійсності правочину, скасувавши рішення приватного нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Кухлевської М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 50738173 від 21.01.2020) та відповідний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35117514 про право власності Приватного підприємства «Сервіс Лайн» на об`єкт: трансформаторна підстанція /3-1/;

- припинити право власності Приватного підприємства «Сервіс Лайн» на частку в розмірі 3/100 у праві спільної часткової власності на цех фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами (реєстраційний номер 10123526), що знаходиться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а, з виплатою йому грошової компенсації вартості цієї частки;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцьккомунмаш» право власності на 100% об`єкту: цех фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху.

29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Згідно частин п`ятої, восьмої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно із ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом встановлено відсутність зареєстрованого у позивача електронного кабінету, що підтверджується відповіддю підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» №36871481 від 24.06.2026.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як визначено статтею 4 Закону України "Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, зокрема просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладену 17.01.2020, посвідчену приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. та зареєстровану в реєстрі за №148;

- застосувати наслідки недійсності правочину, скасувавши рішення приватного нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Кухлевської М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 50738173 від 21.01.2020) та відповідний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35117514 про право власності Приватного підприємства «Сервіс Лайн» на об`єкт: трансформаторна підстанція /3-1/;

- припинити право власності Приватного підприємства «Сервіс Лайн» на частку в розмірі 3/100 у праві спільної часткової власності на цех фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами (реєстраційний номер 10123526), що знаходиться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а, з виплатою йому грошової компенсації вартості цієї частки;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцьккомунмаш» право власності на 100% об`єкту: цех фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а.

Слід зазначити, що до позовних вимог немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Разом з цим позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Нормами пунктів 2 і 3 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 містяться наступні правові висновки:

« 54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

57. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15.04.2019 у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 у справі № 908/31/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16 та від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18, ухвалі Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/339/22).

Враховуючи вищевикладені висновки, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання права власності на 100% об`єкту: цех фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а, є майновим спором, оскільки вирішення його по суті може вплинути на склад майна, його сторін, зміну власника спірних об`єктів нерухомості.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивачем не визначено ціни позову в частині майнової вимоги, докази сплати судового збору за вказану вимогу відсутні.

Відповідно до частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Суд звертає увагу на те, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду). Аналогічного правового висновку щодо майнового характеру спору дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в ухвалах по справах №911/3045/16 від 23.01.2018, №903/14416/17 від 25.01.2018 та №923/441/18 від 04.03.2019.

Отже, позивачу необхідно належним чином виконати вимоги частини 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України та в позовній заяві зазначити дійсну вартість спірного цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами та зазначити відповідно ціну позову.

Положеннями абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України визначено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Проте, суд не має можливості визначити точну суму судового збору, яку необхідно доплатити позивачеві, у зв`язку з ненаданням останнім належних доказів дійсної вартості цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, що унеможливлює визначення належного розміру судового збору.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу виходячи із дійсної вартості цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, а саме: сума судового збору (дійсна вартість транспортного засобу х 1,5%).

Крім того, позивачем завлено 3 вимоги немайнового характеру, а саме просить:

- визнати недійсною додаткову угоду до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладену 17.01.2020, посвідчену приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. та зареєстровану в реєстрі за №148;

- застосувати наслідки недійсності правочину, скасувавши рішення приватного нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Кухлевської М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 50738173 від 21.01.2020) та відповідний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35117514 про право власності Приватного підприємства «Сервіс Лайн» на об`єкт: трансформаторна підстанція /3-1/;

- припинити право власності Приватного підприємства «Сервіс Лайн» на частку в розмірі 3/100 у праві спільної часткової власності на цех фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами (реєстраційний номер 10123526), що знаходиться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а, з виплатою йому грошової компенсації вартості цієї частки;

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за 3 вимоги немайнового характеру становить 9 984,00 грн.

Докази сплати судового збору на немайнову вимогу відсутні.

Згідно із ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права власності особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 367/7792/16-ц зроблено висновок, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.

Положення ст. 365 ЦК України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, проте, оскільки позивачем подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача, з огляду на що йому слід надати суду платіжний документ про зарахування на депозитний рахунок суду вартості 3/100 часток у спільному майні - цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами (реєстраційний номер 10123526), що знаходиться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а, згідно зі звітом та/або висновку про оцінку спірного нерухомого майна.

Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України» (заява № 35041/05) уже зробив висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».

У позовній заяві представник позивача вказав, що позивачем будуть внесені кошти на депозитний рахунок суду у розмірі ринкової вартості, що відповідає 3/100 частко об`єкта.

Разом з тим, стороною позивача не зазначено обставин об`єктивної неможливості внесення відповідної суми разом з поданням позовної заяви.

Крім того, звіт та/або висновок про оцінку вартості 3/100 часток у спільному майні - цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, позивачем не поданий, що також позбавляє суд можливості визначити розмір вартості цієї частки, який необхідно внести на депозитний рахунок суду.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно із ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

При цьому, наведена у ч. 1 ст. 164 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Суд зазначає, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов`язком позивача.

Докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу позивачем не надано.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно господарського процесу та суті спору зокрема.

Крім того, у вступній частині позовної заяви ТОВ «Луцьккомунмаш» зазначає третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Кухлевську Мирославу Валеріївну.

Разом з цим, позивач не зазначає підстав для її залучення, як того вимагають положення ст.ст. 49- 50 ГПК України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Ураховуючи вищевикладене, з метою надання позивачу можливості усунути недоліки позовної заяви, позовна заява залишається без руху.

Суд зазначає, що вказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті заявником у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За ч. 3. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 6, 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккомунмаш» до Приватного підприємства «Сервіс Лайн» про визнання недійсним правочину, скасування рішення та припинення права на частку залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали доказів:

- реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд»;

- дійсної вартості цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а;

- сплати судового збору за немайнові вимогу у сумі - 9 984,00 грн; за майнову вимогу судовий збір виходячи із дійсної вартості цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 22а, а саме: сума судового збору (дійсна вартість цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами х 1,5%).

- Звіт та/або висновок про оцінку 3/100 часток у спільному майні - цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами;

- докази внесення розміру вартості 3/100 часток у спільному майні - цеху фарбування /Г-2/ з приналежними будівлями та спорудами, на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області;

- докази надіслання позовної заяви відповідачу;

- пояснення щодо необхідності залучення третьої особи до участі у справі.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до

ч.2 ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду підписана 29.06.2026.

Суддя С. В. Бідюк