Рішення № 137798283, 29.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 229/1093/24

Номер провадження 2/211/4603/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді Гонтар А.Л. з участю секретаря судового засідання Бодрухіної Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Довгинцівського районого суду міста Кривиго Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства "ОТП банк" до ОСОБА_1 про стягнення забогованності

В С Т А Н О В И В:

представник позивача Акціонерне Товариство " ОТП БАНК" 12 лютого 2024 року звернувся в Дружківський міський суд Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № 2038200592 від 26 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 23499 гривень зі сплатою 0,01 відсотків за користування кредитом на рік .

01.05.2018 року АТ "ОТП банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2018751557, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14498,00 грн. на строк три роки.

Акціонерне Товариство " ОТП БАНК" цілком виконав зобов`язання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 12.02.2024 р., складає 118154,46 гривень.

28 березня 2024 року провадження по справі було відкрито та справу призначено в порядку спрощеного провадження на 02 травня 2024 року.

На підставі рішення ВРП від 19 грудня 2024 року підсудність Дружківського міського суду змінена на підсудність Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу.

Згідно з протоколом авторозполділу 12 червня 2025 року матеріали зазначеної цивільної справи надійшли у провадження судді Гонтар А.Л.

18 червня 2025 року цивільна справа прийнята до провадження судді Гонтар А.Л. та призначена до судового розгляду на 31 липня 20125 року.

11 березня 2026 року суд ухвалив заочне рішення, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №2038200592 від 26 листопада 2021 року та за кредитним договором № 2018751557 від 01 травня 2018 року в сумі 118154 (сто вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні 46 коп. та витрати по сплаті судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

07 квітня 2026 року відповідач звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення.

На підставі ухвали від 30 квітня 2026 року заочне рішення скасовано та призначено до судовго розгляду справу на 14 травня 2026 року.

Представник позивача не з`явився у судове засідання, подав заяву з клопотанням про розгляд справи у їх відсутності, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився , про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, про що в справі є розписки. Неоднаразово надавав заяви про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд установив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановив суд, 26 листопада 2021 року АТ «ОТП БАНК» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2038200592 шляхом підписання удосконаленим електронним підписом Клієнта, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти на картковий рахунок на принципах поворотності, платності, строковості в розмірі 23499 грн. строк кредитування до 26 листопада 2023 року, фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних (а.с. 7-9 копія договору).

На виконання умов кредитного договору №2038200592 від 26.11.2021 AT «ОТП Банк» свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю, кошти надав, що підтверджується переказом коштів та рахунком-фактурою (а.с. 12).

01.05.2018 року АТ "ОТП банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2018751557, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14498,00 грн. на строк три роки.

Доказів на спростування факту укладення зазначеного договору та отримання кредитних коштів відповідач не надав.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог статті 634 ЦК України.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У частині другою статті 1056-1ЦКУкраїни встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050ЦКУкраїни наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Суд встановив факт невиконання належним чином відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

Згідно із розрахунком заборгованості, у зв`язку із порушенням умов Кредитного договору №2038200592 від 26.11.2021 станом на 07.11.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 19988,79 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 19985,59 грн.; заборгованості за відсотками 3,20 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості, у зв`язку із порушенням умов Кредитного договору №2018751557 від 01 травня 2018 року станом на 10.10.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 98165,67 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 20745,24 грн.; заборгованості за відсотками 3715,51 грн.; заборгованості за простроченим тілом кредиту - 36254,76 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 37450,16 грн.

Розміри кредитної заборгованості відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором, не заявлялось.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, з огляду, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін також на сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд висновує, що позовні вимоги АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №2038200592 від 26.11.2021 року та № 2018751557 від 01 травня 2018 року в сумі 118154,46 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3028,00 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43), заборгованість за кредитним договором №2038200592 від 26 листопада 2021 року та за кредитним договором № 2018751557 від 01 травня 2018 року в сумі 118154 (сто вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні 46 коп. та витрати по сплаті судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення 29 червня 2026 року.

Суддя А.Л.Гонтар