Рішення № 137797667, 29.06.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/579/26

2/707/1829/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Заруби Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося через свого представника Омельяненко Р.Р. до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 01.04.2024-100001196 від 01.04.2024 року у розмірі 5 095,34 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачкою умов договору щодо порядку повернення кредитних коштів. Також позивач просив стягнути понесені судові витрати. Представник позивача в прохальній частині просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Стислий виклад відзиву:

Позивач та його представник ознайомившись із позовними вимогами, просять відмовити у їх задоволенні повністю, застосувати наслідки нікчемності до п.5, п. 6 кредитного договору та зобов`язати позивача здійснити перерахунок заборгованості відповідачу за кредитним договором та стягнути з ТОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_2 надмірно сплачені за кредитним договором № 01.04.2024-100001196 від 01.04.2024 грошові кошти у 158,03 грн, обґрунтовуючи це наступним.

Позивачем не наданий розрахунок заборгованості, а наявна у матеріалах справи довідка-розрахунок не містить порядку нарахування та погашення процентів, неустойки як складової частини заборгованості відповідача, чим виключена можливість здійснення судом перевірки такого розрахунку, а тому безпідставно вважати доведеною загальну суму заборгованості за кредитним договором. Про наявність заборгованості та її складових (тіла, процентів, неустойки) вказано лише у позовній заяві позивача та у виконаній від імені позивача Довідці-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором. Про здійснені позичальницею платежі йдеться лише у тексті позовної заяви.

Щодо невідповідності законодавству умов кредитного договору, що стосуються розміру процентної ставки та комісії, та застосування наслідків нікчемності правочину, то представник відповідача зазначає наступне, що як зазначено вище, відсутність розрахунку заборгованості позбавляє можливості пересвідчитися, за якою ставкою здійснювалося нарахування процентів за кредитним договором. Разом з цим кредитний договір передбачає можливість застосування ставки у розмірі 1,35%/день (п.5) та 1,2%/день (п.6), що, можливо, дозволяє висловити припущення, що нарахування процентів могло б здійснюватися саме за однією з таких ставок.

23.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX (надалі Закон-3498). Даним законом внесені зміни та доповнення до ряду законодавчих актів, зокрема і до Закону України «Про споживче кредитування». Кредитний договір між сторонами укладено 01.04.2024, тобто після набрання чинності Законом-3498. Станом на дату укладення договору чинна редакція Закону України «Про споживче кредитування» (ч. 5 ст. 8) передбачала, що денна процентна ставка не повинна перевищувати 1,00%/день. Тобто у кредитному договорі розмір процентної ставки мав бути визначений в межах від 0,0001% до 1,0% в день. Всупереч зазначеній нормі кредитор у договорі встановив ставку, розмір якої значно перевищує той, що дозволений законом. Завищений її розмір порушує право споживача на справедливий її розмір в тих межах, що визначені ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 8 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 900,00 грн. Прошу суд звернути увагу, що у позовній заяві не вказано про існування заборгованості за комісією. Це, ймовірно, можливо пояснюється тим, що частину внесених відповідачкою коштів протягом дії кредитного договору було спрямовано, зокрема, на погашення комісії. Проте точно стверджувати це неможливо з огляду на відсутність детального розрахунку заборгованості.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», зважаючи на вимоги ст. 215, 216 ЦК України кожна із сторін в такому випадку зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Як вказано вище, позичальниця отримала кошти у розмірі 6000,00 грн., а сплатила на користь позикодавця 6158,03 грн. Отже, на думку відповідачки, на її користь має підлягати поверненню переплата у сумі 158,03 грн. (6158,03-6000,00).

Станом на дату подання даного відзиву відповідачкою понесено витрати у розмірі 8000,00 грн. за надання правничої допомоги. Орієнтовний розрахунок загальної суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становить 15000,00 грн. Просили стягнути судові витрати покласти на позивача.

Стислий виклад відповіді на відзив.

Щодо формули денної процентної ставки: положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України Про споживче кредитування мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховуються на припущенні належного виконання зобов`язання позичальником.

Щодо процентів за кредитним договором: Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. законом України Про споживче кредитування, передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. . Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % Слід звернути увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуюячи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.

Як було зазначено у позовній заяві, Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: на суму 1957.92 грн. від 28.04.2024 року, на суму 1888.04 грн. від 11.05.2024 року, на суму 69.88 грн. від 12.05.2024 року, на суму 2242.19 грн. від 31.05.2024 року при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.

Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі . Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору Відповідач не заявляв.

Щодо комісії позивач зазначає наступне, з огляду на те, що ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Керуючись ч.5 ст.137 ЦПК України позивачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, зазначаючи наступне. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Однак, сторона відповідача не надала належних докзаів, що підтверджують фактичну оплату відповідачем гонорару адвокату. У разі, якщо суд прийде до висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу з вищезазначених підстав, прошу суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн. Враховуючи незначну складність даної категорії справи, вважаємо, що витрати на правничу допомогу сторони відповідача є необґрунтованими та значно завищеними, непропорційним до предмета та ціни позову, враховуючи малозначність справи. З огляду на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із ціною позову, складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

25 березня 2026 року заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області позовні вимоги задоволено частково.

18 травня 2026 року представник відповідача Небелиця Р.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

28 травня 2026 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області заяву представника відповідача задоволено, скасоване заочне рішення від 25.03.2026 року та справу призначеного до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16 червня 2026 року через Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив.

23 червня 2026 року через Електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив.

25 червня 2026 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Проти доводів позивача у відповіді на відзив заперечують.

Встановлені судом обставини:

01.04.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 01.04.2024-100001196, шляхом підписання електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) Е143 заявки та пропозиції та підтвердження щодо укладення даного договору.

Договір складається із пропозиції на укладення кредитного договору(оферти)(кредитної лінії), заявки кредитного договору № 01.04.2024-100001196 від 01.04.2024 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 01.04.2024-100001196 від 01.04.2024 року.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надано: кредит у розмірі 6 000 грн; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту 09.06.2024; Процентна ставка фіксована, незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп; Неустойка: 60,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 11 024,61 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 5 024,61 грн. Також згідно договору сторонами узгоджено графік платежів відповідно до якого відповідач зобов`язувався сплачувати кредит та інші платежі визначені договором. Відповідно до заявки реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів є наступними: № 5355-28XX-XXXX-2824.

Позивачем надано підтверджуючий документ про перерахування коштів, а саме Листом-довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів через систему платежів LiqPay підтверджено факт переказу грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 *24 2024.04.01 11:14 в розмірі 6 000,00 грн, Видача за договором №01.04.2024-100001196. Отже, позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

Відповідачкою у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1957.92 грн. від 28.04.2024 року, на суму 1888.04 грн. від 11.05.2024 року, на суму 69.88 грн. від 12.05.2024 року, на суму 2242.19 грн. від 31.05.2024 року. Сплачуючи кредит, відповідачка вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Проте відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову в неї утворилась заборгованість у розмірі 5 095,34 грн, що складається з: тіло кредиту 3 031,65 грн; проценти 1 223,69 грн; неустойка 840,00 грн. Наявність заборгованості та порядок її нарахування підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором та випискою з особового розрахунку відповідача.

Норми права, що підлягають застосуванню:

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Судом встановлено, що 01.04.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 01.04.2024-100001196, шляхом підписання електронним підписом.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачці кредит в розмірі 6 000,00 грн. Виходячи із змісту відзиву відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання нею кредитних коштів. Також оскільки відповідачка частково вносила платежі на погашення боргу, тим самим вчинила конклюдентні дії, щодо визнання договору.

Відповідачкою була проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1957.92 грн. від 28.04.2024 року, на суму 1888.04 грн. від 11.05.2024 року, на суму 69.88 грн. від 12.05.2024 року, на суму 2242.19 грн. від 31.05.2024 року, що також не заперечується сторонами.

Проте відповідачка не до кінця виконала умови договору і на момент подачі позову в неї сформувалась заборгованість в розмірі у розмірі 5 095,34 грн.

Суд керуючись, постановою Верховного суду України від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц, де зазначено, що кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

На підтвердження заборгованості позивачем надано довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором згідно якої заборгованість відповідачки складає 5 095,34 грн, що складається з: тіло кредиту 3031,65 грн; проценти 1 223,69 грн; неустойка 840,00 грн

Однак суд зауважує, що оскільки договір № 01.04.2024-100001196 про надання споживчого кредиту укладено між сторонами 01.04.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який до теперішнього часу не припинено і не скасовано, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 840,00 грн, нарахованої за порушення зобов`язань не підлягають задоволенню.

Згідно умов кредитного договору, який був узгоджений сторонами при підписанні договору, сума кредиту 6 000,00 грн, строк кредиту 70 днів ; процентна ставка фіксована, незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Отже, процентна ставка відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», зокрема і до закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX.

Також, сторонами узгоджено графік платежів відповідно до якого ними погоджено розрахунок платежів на погашення заборгованості та вказано, що орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 11 024,61 грн. Відповідачкою було сплачено загальну суму на погашення заборгованості в розмірі 6 157,11 грн, яка була врахована і під час розрахунку заборгованості.

Виходячи із вищевикладеного, зарахування надходжень для погашення боргових зобов`язань були розподілені у відповідності до погодженого сторонами графіку платежів, а тому застосовуючи принцип свободи договору, колегія суддів вважає, що порушень товариством здійснено не було, а доводи сторони відповідача є безпідставними, а тому суд вважає за необхідно задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 4 867,50 грн. В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідно відмовити.

Судові витрати:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00077101 від 10.02.2026 року про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 4 867,50 грн, з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог (95,53 %), а саме судового збору 2 543,39 грн.

Представником відповідача надано підтверджуючі документи щодо витрат на правову допомогу, а саме договір про надання правничої допомоги від 15.04.2026 року, додаткова угода № 1 від 15.04.2026 року, акт приймання-передачі грошових коштів від 15.06.2026 року в розмірі 8 000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги. Оскільки позовні вимоги задоволено частково та відмовлено в розмірі 4,47 %, то з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 357,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 01.04.2024-100001196 від 01.04.2024 року у розмірі 4 867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 543 (дві тисячі п`ятсот сорок три) гривні 39 (тридцять дев`ять) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 357 (триста п`ятдесят сім) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя: Є. П. Тептюк