Ухвала суду № 137796438, 26.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/707/26

381/4028/26

Ухвала

про вирішення питання про арешт тимчасово вилученого майна

26 червня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, подане прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12026111310000554, внесеному до ЄРДР від 25.06.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

встановив:

На розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111310000554 від 25.06.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що молодший сержант ОСОБА_5 , приблизно о 23 годині 30 хвилин 24.06.2026, у порушення статей 4, 9, 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у кімнаті одноповерхового будинку АДРЕСА_1 , власником якого є раніше йому знайомий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою позбавлення життя ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що нанесення колото-різаних поранень у ділянку грудної клітки є небезпечним для життя людини, оскільки в цій частині тіла розташовані життєво важливі органи, які забезпечують життєдіяльність людини, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті, перебуваючи у положенні стоячи, взяв до правої руки кухонний ніж, який лежав на столі перед ним, та наніс не менше 7 ударів ножем в область грудної клітки ОСОБА_6 , який також перебував в положенні стоячи, чим спричинив колото-різані поранення грудної клітки, гемоперикард та ушкодження висхідного відділу аорти, від яких ОСОБА_6 помер на місці події.

В період часу з 12 години 15 хвилин по 13 годину 25 хвилин 25.06.2026 року в ході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 було в ході якого було виявлено та вилучено: ніж зі слідами РБК з-під столу кімнати №2, який поміщено до паперового конверту; ганчірку з-під віконня кімнати №2, яку поміщено до паперового конверту; зроблено змиви з правої та лівої руки трупа гр. ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту; зроблено зрізи вільних країв нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа гр. ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту.

Крім того, 25.06.2026 під час проведення особистого обшуку під час затримання, в порядку ст. 208 КПК України, у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 13 чорного кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який поміщено до паперового конверту та шорти сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які поміщено до спеціального паперового конверту.

25.06.2026 року вище вказані предмети визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 98 КПК України.

З урахуванням викладеного, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно ніж зі слідами речовини бурого кольору з-під столу кімнати №2, який поміщено до паперового конверту; ганчірка з-під віконня кімнати №2, яку поміщено до паперового конверту; змиви з правої та лівої руки трупа гр. ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту; зрізи вільних країв нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа гр. ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту; мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 13 чорного кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який поміщено до паперового конверту; шорти сірого кольору зі слідами РБК, які поміщено до спеціального паперового конверту.

В судовому засіданні прокурор, слідчий заявлене клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 для участі в судовому засіданні не з`явився.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, слідчий суддя вирішив продовжувати розгляд клопотання без участі ОСОБА_5 .

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши доводи клопотання та зміст долучених до нього документів, вважаю, що вказане клопотання підлягає задоволенню.

Зокрема, згідно приписів частини 1 статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно приписів п. 5 частини 2 статті 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно приписів частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно приписів частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

- подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

- обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

- обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

- обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно приписів частини 1, 2 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абзацу 2 частини 1 цієї статті, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Як слідує зі змісту частини 3 цієї статті, у випадку, коли арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, він може бути накладеним на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно частини 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

правову підставу для арешту майна;

можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність ;

можливість спеціальної конфіскації майна;

розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно приписів частини 4 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно приписів частини 5 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

З урахуванням вказаних вище правових норм, арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, може бути застосованим, в тому числі й у випадку, якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення і метою його застосування є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження доказів.

Перевіряючи наявність правових підстав для застосування арешту майна, слідчий суддя враховує, що є обґрунтовані підстави стверджувати, що було вчиненим кримінальне правопорушення, а майно, для забезпечення збереження якого подано клопотання, є речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України, може містити на собі слідову інформацію, бути предметом вчинення злочину чи знаряддям вчинення злочину і накладення арешту для його збереження відповідатиме цілям і завданням кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що згідно приписів абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України, власнику майна, на яке накладено арешт, забезпечується право на подання клопотання про скасування арешту майна, у випадку, якщо в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпаде потреба.

Отже, для власника майна забезпечується можливість індивідуального періодичного перегляду застосованого захожу забезпечення кримінального провадження, що не свідчить про непропорційність вручання у право мирного володіння майном.

Враховуючи вище викладене, керуючись приписами статті 170-174 КПК України, -

Постановив:

Клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12026111310000554, відомості про яке внесені до ЄРДР від 25.06.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити.

Накласти в кримінальному провадженні № 12026111310000554 від 25.06.2026 арешт, із застосуванням заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що було вилученим 25.06.2026 року під час проведення огляду та обшуку, а саме, на майно: ніж зі слідами речовини бурого кольору з-під столу кімнати №2, який поміщено до паперового конверту; ганчірку з-під віконня кімнати №2, яку поміщено до паперового конверту; змиви з правої та лівої руки трупа гр. ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту; зрізи вільних країв нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа гр. ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту; мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 13 чорного кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який поміщено до паперового конверту; шорти сірого кольору зі слідами РБК, які поміщено до спеціального паперового конверту.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня від дати її постановлення направити прокурору Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Клопотання про скасування арешту майна може бути поданим в порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1