Рішення № 137796352, 30.06.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/378/26

Провадження № 2/373/830/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/378/26 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог.

Представник позивача Шкапенко О.В. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (далі за текстом - АТ «А-Банк») заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 у розмірі 13475.57 грн. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662.40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 02.09.2025 відповідач звернувся до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг, а саме надання кредиту в розмірі 10000.00 грн строком на 12 місяців (тобто до 01.09.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». У той же день відповідачем підписано заяву про встановлення кредитного ліміту та заяву про відкриття поточного рахунку, на підставі яких йому відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт.

Відповідач отримав кошти, користувався кредитом, але не повернув своєчасно грошові кошти для погашення кредитного зобов`язання, тому станом на 05.02.2026 виникла заборгованість у розмірі 13475.57 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 9955.47 грн та заборгованості за процентами - 3236.49 грн, а також залишку заборгованості за пенею - 283.61 грн., яку банк просить стягнути.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 09.03.2026 відкрито провадження в даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

16.06.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Відповідач повідомлявся про дату і час судового засідання шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України.

Судове засідання призначене на 08:30 год 30.06.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України в порядку частини 11 статті 128 ЦПК України.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

02.09.2025 ОСОБА_2 звернувся до АТ «А-Банк» де підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», яка є складовою частиною кредитного договору та у якій, серед іншого, засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем (дані відкритого ключа відображено у заяві), який буде використовуватись для вчинення правочинів та платіжних операцій.

ОСОБА_2 уклав АТ «А-Банк» з кредитний договір ABH0CT155101756838911990, щодо надання останньому кредиту в розмірі 10000.00 грн строком на 12 місяців (до 01.09.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно.

Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.

Суду надано анкету заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «А-Банк», яка містить підпис ОСОБА_1 .

Суду надано Заяву ОСОБА_1 про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 року (далі за текстом Заява), яка містить інформацію про вид банківських послуг, який бажає отримати клієнт. Так, згідно Заяви, кредит видається на споживчі потреби. Сума кредиту 10000.00 грн. Кредит строковий, строк кредиту - 12 місяців зі строком повернення до 01.09.2026 року включно. Процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік. Денна процентна ставка становить - 0.14%. Розмір щомісячного платежу 1269.96 грн.

Пунктом 12 Заяви визначено, що у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Заяву підписано ОСОБА_3 електронним підписом за допомогою відкритого ключа 0341eec460c000b8a24d5fab88b05e7bddf3440d ce8b5c07b4ea862158a24ca341.

Суду надано підписані відповідачем за допомогою накладання електронного підпису за допомогою відкритого ключа паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, що свідчить про обізнаність відповідача з суттєвими умовами кредитування та надання згоди на прийняття цих умов та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Відповідачу надано кредит в сумі 10000 гривень 00 копійок та видано платіжну картку.

В підтвердження створення та направлення ОСОБА_4 електронного підпису, суду надано Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 05.02.2026.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 05.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від № ABH0CT155101756838911990 вiд 02.09.2025 становить 13475.57 грн, з яких: 9955.47 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3236.49 грн заборгованість за процентами, 283.61 грн заборгованість за пенею.

В підтвердження отримання ОСОБА_3 кредитних коштів суду надано МЕМОРIАЛЬНИЙ ОРДЕР N TR.48654368.50675.65455 0410009 вiд 02.09.2025 р. завірений печаткою банку та підписом уповноваженої особи банку , за яким Банк платника АТ "А - БАНК" перерахував на рахунок НОМЕР_1 коштів 10000 UAH, призначення платежу: Видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101756838911990 від 02/09/2025 .

Суду надано виписку по рахунку про рух коштів, з якого убачаєтсья що відповідачем були отримані кредитні кошти, а також відповідачем була проведені сплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 в розмірі 44.53 грн.

Норми права які підлягають застосуванню.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 628, 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Отже, у розумінні статті 205, 207 ЦК України будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За правилами частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду.

Судом встановлено, що відповідач 02.09.2025 звернувся до позивача подавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «Швидка готівка» в АТ «А-БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав її.

Також відповідачем за допомогою накладання електронного підпису за допомогою відкритого ключа, підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, що свідчить про обізнаність відповідача з суттєвими умовами кредитування та надання згоди на прийняття цих умов та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, які разом із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг складають кредитним Договором ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

У такий спосіб, судом встановлено, що кредитний Договір ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 був укладений та підписаний в електронній формі і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статті 6, 627 ЦК України та статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми, а укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Під час укладення кредитного Договору ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, шляхом ознайомлення відповідача із паспортом споживчого кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Крім того, в силу ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Тобто, якщо особа, схвалює даний правочин своїми наступними діями, суд задовольняє позов про стягнення боргу за таким кредитним договором.

Під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг), їх приймання для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Відповідач схвалив даний правочин здійснивши часткову оплату за кредитним Договором ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 в рахунок повернення кредитних коштів в сумі 44.53 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 в АТ «А-Банк».

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі на умовах, встановлених кредитним договором підтверджено суду МЕМОРIАЛЬНИМ ОРДЕРОМ N TR.48654368.50675.65455 0410009 вiд 02.09.2025 р. який завірений печаткою банку та підписом уповноваженої особи банку , за яким Банк платника АТ "А - БАНК" перерахував на рахунок НОМЕР_1 коштів 10000 UAH, призначення платежу: Видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 та випискою по рахунку про рух коштів.

У такий спосіб, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами виникнення між АТ «А-Банк» та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених у кредитному договорі № ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025, а також підтверджено наявність заборгованості заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9955.47 грн та заборгованості за процентами в розмірі 3236.49 грн

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору № ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором № ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025, то вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 13191.96 гривень яка складається із заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9955.47 грн та заборгованості за процентами в розмірі 3236.49 грн, суд вважає обґрунтованою та такою що підлягає до стягнення.

Щодо заборгованості за пенею в сумі 283.61 грн, суд зазначає наступне.

Законодавець запровадив захист для позичальників у кредитних і позикових відносинах через встановлення спеціального мораторію, який введений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит(позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Темпоральні межі мораторію: дія мораторію розпочинається з 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану) та триває протягом періоду дії воєнного стану плюс 30 днів після його припинення або скасування.

Тобто, саме за не виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України на період дії воєнного стану.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом даної справи.

Отже, хоча умовами Договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені за кожен факт невиконання або неналежного виконання Позичальником передбаченого цим Договором грошового зобов`язання, проте пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 283.61 грн не підлягають до задоволення.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 97,89%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2180 грн 61 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101756838911990 від 02.09.2025 у розмірі 13191 (тринадцять тисяч сто дев`яносто одна) гривень 96 копійок, яка складається із заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9955 гривень 47 копійок та заборгованості за процентами в розмірі 3236 гривень 49 копійок.

В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 283 гривень 61 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2606 гривень 36 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080);

відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Опанасюк