Постанова № 13779555, 08.02.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р.

Справа № 12/56/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Чалов О.А. (довіреність № 6 від 14.01.2011 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „12” жовтня 2010 року

по справі № 12/56/10

за позовом Підприємства Новобузького районного споживчого товариства „Райпромторг”, Миколаївська область, м. Новий Буг

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”, м. Миколаїв

про визнання недійсним договору реструктуризації

В С Т А Н О В И В:

13.04.2010 року Підприємство Новобузького районного споживчого товариства „Райпромторг” (далі по тексту – позивач, Споживач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” (далі по тексту –відповідач, Постачальник) про визнання недійсним договору реструктуризації від 11.06.2008 року № 55/138-р.

15.06.2010 року ПНРСТ „Райпромторг” подало до суду уточнення позовних вимог, згідно з якими просило визнати недійсним додаток № 8 до договору про користування електричною енергією у зв'язку з фактичним невиконанням його умов сторонами; визнати неправомірними нарахування на підставі додатку № 8 до договору про користування електричною енергією у зв'язку з фактичним невиконанням умов сторонами; визнати недійсним договору реструктуризації від 11.06.2008 року № 55/138-р.

29.06.2010 року ПНРСТ „Райпромторг” вдруге подало до суду уточнення позовних вимог, згідно з якими просило визнати недійсним додаток № 11 до договору про користування електричною енергією у зв'язку з фактичним невиконанням умов сторонами; визнати неправомірними дії відповідача в частині нарахувань на підставі додатку № 11 до договору про користування електричною енергією у зв'язку з тим, що фактичні обставини не відповідають умовам сторін визначеним у додатку № 11; визнати неправомірними нарахування за спожиту електроенергію, у зв'язку з помилкою у наданні звітності у розмірі 45 460,58 грн. (що підтверджене результатами перевірки Мінпаливенерго України від 22.07.2009 року № 32-01/6-14154); визнати недійсним договору реструктуризації від 11.06.2008 року № 55/138-р.

06.07.2010 року ПНРСТ „Райпромторг” втретє подало до суду уточнення позовних вимог, згідно з якими просило визнати недійсним договір реструктуризації від 11.06.2008 року № 55/138-р.

Позовні вимоги обґрунтовуються укладенням договору з дефектами волі –невідповідністю волі та волевиявлення. Підстави позову неодноразово змінювались. Остаточно, згідно заяви від 12.10.2010 року, позивач в якості підстави позову зазначає укладення оскарженого договору під впливом помилки.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.10.2010 року по справі № 12/56/10 (суддя Семенов А.К.) позовні вимоги ПНРСТ задоволені в повному об'ємі. Визнано недійсним договір реструктуризації № 55/138-р, укладений 11.06.2008 року між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та ПНРСТ „Райпромторг”. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що оскільки відсутні докази наявності у позивача боргу за використану ним активну електричну енергію в сумі 57 076 грн. 56 коп., що включена до договору реструктуризації № 55/138-р від 11.06.2008 року, то і позивач при укладені вказаного договору дійсно помилився щодо існування своїх боргових зобов'язань перед ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”, взявши на себе погашення не існуючого боргу перед відповідачем, а тому позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 25.10.2010 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким в позові ПНРСТ „Райпромторг” відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв’язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, свої зобов'язання по договору про постачання електроенергії Постачальник виконував належним чином відповідно до умов договору. В свою чергу, Споживач оплату за спожиту електричну енергію провів не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 24.11.2007 року по 01.06.2008 року в сумі 57 076,56 грн.

Скаржник вважає, що на виконання договору про постачання електроенергії та у відповідності до Правил користування електроенергією 11.06.2008 року сторонами укладено договір реструктуризації, згідно якого позивач визнав заборгованість в сумі 57 076,56 грн. за спожиту електроенергію за період з 24.11.2007 року по 01.06.2008 року та зобов'язався погасити її згідно графіку з 25.06.2008 року по 10.12.2008 року.

На думку скаржника, помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. Оскаржуваний договір підписаний повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень і свідчить про вільне волевиявлення сторін створити певні правові наслідки. Позивач був обізнаний про природу нарахування, добровільно визнав всі умови договору та підписав його, до того ж декілька разів провівши оплату на його виконання. Отже, позивач не міг не усвідомлювати свої дії, а тим більше помилятись чи знаходитись під впливом омани.

Крім того, скаржник посилається на те, що позивач двічі звертався до відповідача з заявами про реструктуризацію існуючого боргу.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Відповідач в судове засідання 08.02.2011 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать, по-перше, відповідне поштове повідомлення б/н від 01.02.2011 року, по-друге, розписка про повідомлення сторін щодо оголошення 25.01.2011 року відкладення розгляду справи саме на 08.02.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач –ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та позивач –ПНРСТ „Райпромторг” знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електроенергії.

Так, 16.02.2005 року сторонами було укладено договір № 55-138 про постання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.78-92).

В подальшому –02.06.2008 року, сторонами укладено новий договір № 55/138 про постачання електричної енергії (а.с.94-103).

11.06.2008 року між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та ПНРСТ „Райпромторг” був укладений договір реструктуризації № 55/138-р, відповідно до умов якого сторони по справі визначили, що за період з 24.11.2007 року по 01.06.2008 року у позивача (за договором на постачання електричної енергії Споживач, а за договором реструктуризації Боржник) виникла перед відповідачем (за договором реструктуризації Кредитор) виникла заборгованість у сумі 57 076 грн. 56 коп. і домовились про умови та порядок її погашення.

Укладенню договору реструктуризації передувало складання 29 травня 2008 року акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний бухгалтерами сторін та в котрому зазначено, що сума боргу ПНРСТ „Райпромторг” перед ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” становить 57 076 грн. 56 коп.

Із змісту договору реструктуризації № 55/138-р, укладеного сторонами по справі 11.06.2008 року, вбачається, що ПНРСТ „Райпромторг” має перед ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” борг по договору постачання електричної енергії №55/138 від 16.02.2005 року сума якого становить 57 076 грн. 56 коп.

Сторони по договору домовились про порядок та умови погашення вказаного боргу.

Згідно п.2.1.1 договору реструктуризації, вказана сума боргу (57 076 грн. 56 коп.) визначена на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією по активній електричній енергії та має сплачуватися ПНРСТ „Райпромторг” в період з 25.06.2008 року по 10.12.2008 року щомісячними платежами в розмірі 8 153 грн. 80 коп. кожний на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313011343 у Державному банку України, МФО 326461, Код ЄДРПОУ 25383442.

Крім того, на поточний рахунок № 26005301007765 у банку Форум , МФО 326988, код ЄДРПОУ 25713066 ПНРСТ „Райпромторг” має сплатити 2 117 грн. 76 коп. відсотків за користування грошовими коштами Кредитора (14 % річних).

Всього 59 194 грн. 32 коп.

На протязі 2008-2009 років позивач звертався до департаменту з питань електроенергетики Мінпаливенерго України зі скаргами на дії ВАТ „ЕК “Миколаївобленерго, які вважає неправомірними та які, по його думці, обумовили укладення договору реструктуризації.

За вище вказаними скаргами позивача, за дорученням Мінпаливенерго інспекцією Держенергонагляду за участю представників ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та ПНРСТ „Райпромторг” проведені перевірки фактів, викладених в його скаргах, зроблені висновки та надані відповіді (а.с.12-15, 35).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПНРСТ „Райпромторг” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.229 ЦК України, яка визначена позивачем у якості підстави позову, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

В п.13 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено, що вимоги про визнання недійсними угод, укладених внаслідок помилки, розглядаються господарськими судами за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням.

В Узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008 року Верховний Суд України зазначив: “Воля особи до вчинення правочину і результат правочину не узгоджуються в разі помилки, якщо вона має істотне значення. Вважаємо, що такими є помилки щодо правової природи правочину, його змісту, предмета, ціни, сторони, якості об'єкта тощо”.

Господарський суд, вирішуючи спір зобов’язаний встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними. Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

- дефекти (незаконність) змісту правочину;

- дефекти (недотримання) форми;

- дефекти суб'єктного складу;

- дефекти волі –невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, відповідно до статті 33 ГПК України, позивач має подати докази стосовно того, що його права порушені, оскаржений договір не відповідає чинному законодавству, а саме, що має такі пороки:

- дефекти змісту (зміст договорів суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства);

- дефекти суб’єктного складу (особи, які вчинили вказаний договір, не мали необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- дефекти форми (договір вчинений не в формі, встановленій законом);

- дефекти волі і спрямованості волевиявлення (волевиявлення хоча б одного учасника цього договору не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а сам договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Помилковість зазначення в договорі реструктуризації № 58/138-р боргу позивача перед відповідачем за активну електричну енергію в сумі 57076 грн. 56 коп. (до того ж нараховану на підставі акту про порушення Правил КЕЕ) підтверджується:

- листом Мінпаливенерго України;

- листом НКРЕ України від 07.09.2010 року № 5607/17/17-10;

- протоколом № 398 віл 23.12.2008 року засідання обласної комісії ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”, на якому було прийнято рішення про списання акту про порушення ПКЕЕ № 0431 від 21.11.2007 року, складеного щодо позивача.

Крім того, в матеріалах справи є рахунок № 55/138/9 від 24.09.2010 року виданий 27.09.2010 року (а.с.116), з якого вбачається, що сальдо Позивача на користь Відповідача за спожиту активну електричну енергію у грудні 2007 році та лютому 2008 році складає 44 688,01 грн.

Отже, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” не було доведено належним чином, що ПНРСТ „Райпромторг” станом на час укладення договору реструктуризації №55/138-р (11.06.2008 року) взагалі мало перед ним борг за активну електроенергію у сумі 57 076 грн. 56 коп., який до того ж нарахований на підставі акту про порушення Правил КЕЕ.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що ПНРСТ „Райпромторг”, у відповідності зі ст.ст. 33, 34 ГПК України, довело належним чином та в повному обсязі, що при укладенні 11.06.2008 року договору реструктуризації № 55/138-р підприємство помилилося щодо наявності у нього перед ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” боргу за активну електроенергію у сумі 57 076 грн. 56 коп., який до того ж нарахований на підставі акту про порушення Правил КЕЕ.

Таким чином, ПНРСТ „Райпромторг” неправильно сприймало таку істотну умову договору, як сума (ціна) договору, що вплинуло на його волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що договір не був би укладений, а тому і договір реструктуризації від 11.06.2008 року № 55/138-р підлягає визнанню недійсним, що і вірно зробив місцевий господарський суд.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, в якості обґрунтованості позовних вимог ПНРСТ „Райпромторг”, судова колегія вважає зазначити наступне.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 року по справі № 12/56/10:

- зобов'язано ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” надати до суду докази наявності боргу відповідача за спожиту електричну енергію за період з листопада 2007 року по червень 2008 року та звіти за спожиту електричну енергію за спірний період;

- зобов'язано ПНРСТ „Райпромторг” надати до суду докази сплати спожитої електроенергії за період з листопада 2007 року по червень 2008 року та звіти за спожиту електричну енергію за спірний період.

На виконання вимог вказаної вище ухвали сторонами надано до суду відповідні письмові пояснення та додаткові докази по справі.

Перевіривши надані сторонами матеріали, судова колегія дійшла до висновку, що вони підтверджують:

- факт сплати ПНРСТ „Райпромторг” спожитої електроенергії у встановлені строки та в повному обсязі;

- факт відсутності у ПНРСТ „Райпромторг” заборгованості;

- як наслідок зазначеного –помилка щодо укладення оскаржуваного договору.

Також слід зазначити, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку і відносно того, що наданий ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” акт звірки взаємних розрахунків від 29.05.2008 року, в якому сальдо виражено в сумі 57076 грн. 56 коп. на користь ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”, не є, відповідно до статті 34 ГПК України, допустимим доказом по цій справі, а тому і не доводить наявність боргу позивача перед відповідачем в сумі 57 076 грн. 56 коп.

Відповідно до ч. 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Отже, особами, які мають право підписувати документи, котрі тягнуть настання певних цивільно-правових наслідків, відповідно до ст.ст. 97,99 Цивільного кодексу України є керівники виконавчих органів сторін: від ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” голова правління, від ПНРСТ „Райпромторг” директор.

Між тим, акт звірки взаємних розрахунків від 29.05.2008 року підписаний бухгалтерами ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та ПНРСТ „Райпромторг”, а не його керівниками, як цього вимагає Закон.

В свою чергу, спірний договір реструктуризації №58/138-р укладений саме на підставі зазначеного акту звірки, що був складений в порушення норм діючого законодавства.

ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ПНРСТ „Райпромторг”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 12.10.2010 року по справі № 12/56/10 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від „12” жовтня 2010 року по справі № 12/56/10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” –без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Повний текст постанови

складено „11” лютого 2011 року.